Корoткий опис:  УКРАЇНА І НАРОД У ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ «ТАРАС БУЛЬБА»
Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з Украї
ни. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами,
захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив
його у своїх творах.
Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив
«дух минулого віку», «історію народу... в ясній величі» у повісті «Тарас
Бульба».
Із замилуванням письменник змальовує безмежний український
степ («Чорт вас візьми, степи, які ви гарні!», «Уся поверхня землі зда
валася зеленозолотим океаном, по якому бризнули міліони різних
кольорів»), могутній Дніпро («Він віяв холодними хвилями і розсти
лався ближче, ближче і, нарешті, охопив половину всієї поверхні
землі»). Та мета його розповіді — описати Запорізьку Січ — колиску
гордого козацького духу («Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки
вилітають усі ті горді й міцні, як леви! Ось звідки розливається воля
і козацтво на всю Україну!»). М. Гоголь показує устрій Запорізької
Січі, побут, звичаї козаків, їхні військові походи та подвиги. Реальні
події і художній вимисел переплелися в єдине, закінчене ціле: перед
читачами постав початок народновизвольного руху в Україні в на
прикінці 30х — початку 40х років XVII століття. Його голос
повниться жалем із приводу того, що були жорстокі часи.


Головні герої повісті «Тарас Бульба», «хоч і гинуть фізично, залишаються
в народній пам’яті безсмертними, бо переконані, що «не загине жодна велико
душна справа». Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена,
що смерть їхня не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі
у безсмертя народу — справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, на
родне, життєстверджуюче начало. Усьому світові М. Гоголь довів, що
є Україна і українці як нація, а не жителі південних окраїн, «малороси» чи
«хохли».

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВЕНИ ТА РЕБЕККИ
(За романом В. Скотта «Айвенго»)
У романі В. Скотта «Айвенго» виведені два образи прекрасних
дівчат — Ровени та Ребекки. Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні,
виховувалися без матерів. Їх постійно оточувала любов і ласка ближніх,
велика розкіш.
Але і соціальний стан, і характери у них різні. Порізному вони пово
дяться в критичних ситуаціях, порізному склалася і їхня доля.
Ровена — знатна саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Оп

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
АЙВЕНГО І РІЧАРДА ЛЕВОВЕ СЕРЦЕ
(За романом В. Скотта «Айвенго»)
У романі В. Скотта яскраво і різносторонньо змальовані образи бла
городних і відважних лицарів — Айвенго та Річарда Левове Серце. Оби
два вони — доблесні воїни з гарячими серцями, завжди готові виступити
на захист справедливості незалежно від того, хто потрапив у біду — бідний
чи багатий, знатний дворянин чи безславний раб. Образ Короля Річарда
у зображенні письменника дещо ідеалізований. Чорний Лицар, як його
називають, очолює атаку на замок Фрон де Бефа. Його безстрашність
і бойовий досвід викликають захоплення і повагу в усіх, хто спостерігає
за ним у бою. За його наказом споруджують плавучий міст, по якому вої
ни перебираються через рів і захоплюють фортецю. Король на руках ви
носить з палаючого замку Айвенго, рятує Ровену і Седрика, він же при
мирює Айвенго з батьком.
Річарду Левове Серце притаманні веселість, життєрадісність, вели
кодушність, вірність у дружбі. Він воліє бути краще мандрівним лица
рем, ніж королем, тому оточуючим інколи доводиться нагадувати йому
про обов’язок і відповідальність перед країною.
Айвенго — справжній лицар. Через любов і відданість прекрасній дамі
він позбавлений спадку і змушений мандрувати, завойовуючи собі багат
ство і славу мечем та списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому ледь
не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі
багато ворогів. Він відданий королю, підтримує його, хоче бачити свою
країну без усобиць і війн.
Отже, в образах Айвенго та Річарда є багато спільного. Але, на мій
погляд, Айвенго більш поетичний, романтичний. Він же і розсудливіший,
далекоглядніший у політиці, розуміє, що Англії потрібен король — не хо
робрий мандрівний лицар, а сильна людина, яка змогла б подолати усо
биці, об’єднати країну і відновити хоч якусь соціальну справедливість.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІСТОРІЯ АНГЛІЇ ОЧИМА ВИДАТНОГО РОМАНІСТА В. СКОТТА
(За романом «Айвенго»)
«Айвенго» — роман про далеке минуле. Усе те, про що в ньому розпо
відається, відбувалося в XII столітті, точніше — в 1190ті роки, на які
припадає закінчення царювання Річарда Левове Серце. З часу битви при
Гастінгсі (1066 р.), у результаті якої норманський герцорг Вільгельм За
войовник одержав перемогу над англосакськими військами і королем Га
рольдом, пройшло вже сто тридцять років. Нормани заволоділи Англією,
але ворожнеча між ними і саксами не припинилася. Національні проти
річчя ускладнювалися соціальними — між кріпаками та феодалами.
У країні точилася боротьба за централізацію королівської влади: це було
необхідно для приборкання феодалів, припинення ворожнечі між земле
власниками, для досягнення єдності країни. Усі ці складні процеси й відоб
ражені Вальтером Скоттом.
Письменник прагнув «відобразити побут старої Англії», «викликати
інтерес до її легенд і звичаїв». Джерелом відомостей про епоху Річарда I
для нього послужили старовинні літописи. Автор свідомо «змішував прав
ду з вигадкою», намагаючись зробити свою розповідь захоплюючою, але
ніколи не виходив за межі достовірності.
Період, про який іде мова в романі, В. Скотт визначав як час, «відзна
чений різкими протиріччями між саксами, які обробляють землю, і нор
манами, які володіли цією землею як завойовники і не бажали ні змішу
ватися з переможеними, ні визнавати їх людьми своєї породи».
Королю Річарду доводиться вести боротьбу проти непокірних баронів,
герцогів та графів. На його боці виступають міщани, зацікавлені в роз
витку торгівлі та ремесел, його підтримують селяни, що страждають від
міжусобиць, у королівське військо приходять і люди, подібні до Айвен
го,— малоземельні або позбавлені спадку феодали.
Становище в країні ще більше ускладнюється, коли Річард залишає
Англію, щоб взяти участь у Третьому хрестовому поході, і потрапляє в по
лон. У цей час владу бере до рук його брат принц Джон і разом із нор
манською знаттю безчинствує, утискує та принижує саксів.
На сторінках роману змальовані всі прошарки середньовічної Англії:
і саксонська знать (Альтестан, Седрик, його син Айвенго, леді Ровена),
і норманські лицарі (Фрон де Беф, де Мальвуазен, де Брасі), і духовен
ство (абат Ейлир, храмовник де Буагильбер, селянинмонах Тук), і селя
ни (раби Седрика Вамба і Гурт), і йоменирозбійники, очолювані відваж
ним Локслі — прообразом Робіна Гуда — і багатий єврей Ісаак з дочкою
Ребеккою, і сам король Річард Левове Серце.
Епоха раннього середньовіччя показана в «Айвенго» в усій її суво
рості. Лицарські замки перетворювалися в розбійницькі гнізда, лютува
ла інквізиція (Лука Бомануар вчинив суд над Ребеккою, оголосив її
«відьмою» і хотів спалити на вогнищі), а селяни були безправні й дове
дені до убозтва. Вони говорили: «У нас залишилося лише тільки повітря,
яким ми дихаємо; та і його у нас не відняли тому тільки, що інакше ми не
були б здатні виконати роботу, яку навалили на наші плечі...»
Уже на початку роману письменник підкреслює контраст між кра
сою природи «веселої Англії» й умовами життя народу.
Отже, роман В. Скотта «Айвенго» допомагає багато дізнатися про
старовинну Англію, зрозуміти й відчути історію. Він утверджує дум
ку про те, що необхідно об’єднати країну під рукою сильного і спра
ведливого короля.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧИ ХОТІВ БИ Я, ЩОБ МОЇМ ДРУГОМ
СТАВ ДІК СЕНД ІЗ РОМАНУ ЖУЛЯ ВЕРНА
«П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН»?
Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одер
жав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому
дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири
роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на
корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив
його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів
Велдона «Пілігрим» новачкомматросом. Він виявився дуже вправним
моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом,
то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув.
І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе.
Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору,
і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало
думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та
інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність,
а також добрий друг допомогли Дікові врятувати себе й інших.
Як добре, коли поряд є така людина: вона завжди допоможе. Тому
я б дуже хотів мати такого друга, як Дік Сенд.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОДНИЦЬКОГО РОМАНУ Ж. ВЕРНА
Романи Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригод
ницькими. У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів
у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода.
Пригода майже завжди починається з якоїсь загадки. У романі «Діти
капітана Гранта» такою загадкою стає знайдена у шлунку акули пляшка
з напівстертим текстом німецькою, французькою й англійською мовами.
Щоб розгадати текст треба звернутися до географічного атласу у пошу
ках тридцять сьомої паралелі, словників трьох мов, а героям роману ще
й до підшивки «старої морської газети», де буцімто є підтвердження фак
ти відплиття судна. Упродовж усього роману цей текст тричі буде пере
осмислено, прочитано поновому, і врештірешт загадка відкриється.
Особливість романів Ж. Верна полягає у тому, що навіть дивовижні
речі автор пояснює з науковою точністю, а загадки, які він пропонує, ніко
ли не містять нічого містичного.
Герої романів Ж. Верна — сміливі й відважні люди, які прагнуть дізна
тися більше про світ і людей. Автор і сам часто робить відступи, щоб роз
повісти про багатства природи, лісів, пустель, таємниці океану, Всесвіту.
Один із найпопулярніших персонажів романів Ж. Верна — трохи дива
куватий учений. Це дає авторові можливість науково пояснювати явища
природи. Однак у Ж. Верна навіть найрозумніший учений не все знає, не
про все здогадується. Безмежний світ відкриває лише деякі свої таєм
ниці, а неприборкана природа завжди могутніша за людину.
Улюблені герої Ж. Верна — юнаки та підлітки, які вчаться відкривати
світ. Знання та досвід роблять їх розумнішими, а пригоди додають муж
ності. У фіналі роману обов’язково перемагає добро, а зло справедливо
карається. І ці моральні уроки юні герої запам’ятовують на все життя.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ БАЙКИ І. КРИЛОВА
«ВОВК ТА ЯГНЯ» ТА ОДНОЙМЕННОЇ БАЙКИ ЕЗОПА
Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але бай
карі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як ви
никає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на
прикладі байок Езопа і Крилова.
Езоп — легендарний поет, якого вважають засновником жанру бай
ки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється
сутичці між носіями певних рис або різних життєвих позицій. У байці
«Вовк та ягня» характери персонажів чітко визначені: Ягня уособлює
беззахисність, Вовк — силу. Мораль випливає з самої оповіді: справедли
вий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.
На відміну від Езопа, Крилов помістив мораль своєї байки на почат
ку, але розвиток подій у байці не сприймається як проста ілюстрація мо
ралі «У сильного безсилий винен завсігди...».
У Крилова вовк стає втіленням невблаганної злої сили, жорстокості
і свавілля, а розвиток сюжету на наших очах розкриває механізм дії цієї жор
стокої сили. Читачі стають ніби свідками усього, що відбувається з героями.
На початку байки Ягня не лякається Вовка, адже воно нікому нічим
не шкодить і не порушує встановлених правил. Безглузді звинувачення,
які висуває Вовк, Ягня з легкістю спростовує. У відповідях Ягняти відчу
вається почуття власної гідності. На якусь мить читачам навіть здається,
що то Ягня загнало Вовка у глухий кут, бо хижак не має більше аргу
ментів для звинувачення. Але з цього зовсім не випливає, що після зустрічі
з Вовком Ягня залишиться неушкодженим. Якраз навпаки. Кожна гідна
відповідь Ягняти ще більше дратує Вовка. Нарешті свавільному хижа
кові набридає вишукувати уявні провини своєї жертви і він показує свою
сутність. Останні слова байки: «Сказав — і в темний ліс Вовк поволік
Ягня» — водночас очікувані і несподівані. Читач від самого початку знав,
що так мало статися, але, спостерігаючи за розвитком подій, сподівався,
що Ягня таки доведе свою невинність.
Отже, у байках Езопа і Крилова спільним є сюжет, персонажі і навіть
мораль. Байка Єзопа написана прозою, а Крилова віршами. Але, на мою
думку, найголовніше, що відрізняє ці дві байки — це саме читацьке сприй
няття творів. Байка Єзопа звернена, так би мовити, до розуму читача.
А байка Крилова — до його серця.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СОНЯЧНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА В РОМАНІ
М. ТВЕНА «ПРИГОДИ ТОМА СОЙЄРА»
Видатний американський письменник Марк Твен написав багато кни

жок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший
серед них — роман «Пригоди Тома Сойєра».
Головний герой цього твору — Том. Він — безтурботний школяр, не
слухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких
дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граю
чись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Ро
біном Гудом. Він навіть тікає з дому, перелякавши і засмутивши цим
тітоньку Поллі.
Але цей хлопчик — великий мрійник і вигадник, сміливий, чесний,
вірний у дружбі, не любить зрадливих, нечесних людей та наклепників.
Він бере провину дівчинки Беккі, яка йому подобається, на себе, нама
гається повідомити тітоньці, що він живий, щоб та не хвилювалася.
Том зумів завдяки своїй винахідливості перетворити покарання на
розвагу — так розрекламував привабливість фарбування паркану, що ви
шикувалася ціла черга бажаючих.
На долю Тома Сойєра випадає багато пригод, серед них і небезпеч
них. Але він разом зі своїм другом Геком із честю виходить з усіх небез
печних ситуацій, виявляє свої кращі якості, хоч і завдає своїм близьким
багато турбот.
Отже, Марк Твен яскраво і переконливо показав дитячий світ амери
канських хлопчиків, яким довелося зіткнутися не лише зі своїми, дитя
чими проблемами, а й із жорстокістю та несправедливістю дорослого світу.
Читачі вірять, що Том Сойєр виросте доброю людиною і порядним гро
мадянином, незважаючи ні на що.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МАУГЛІ — ВИХОВАНЕЦЬ ДЖУНГЛІВ
(За однойменною казкою Р. Кіплінга)
Увесь світ захоплюється історією дитини, яка потрапила у джунглі
і була вихована вовчою зграєю.
Про це розповів у своїй книзі «Мауглі» відомий англійський пись
менник Р. Кіплінг.
Разом із Мауглі ми пізнаємо Закони Джунглів і розуміємо, що вони
багато в чому корисні й людям. Наприклад, вбивати звірів можна лише
заради харчування, поважати закони кожного товариства (зграї), шану
вати того, кого зустрінеш на стежці в джунглях, зважати на науку мудрі
ших та інші.
У казці прекрасно змальовані образи звірів зі своїми характерами та
звичаями. Це учитель джунглів, буркотливий і добрий ведмідь Балу, муд
рий слон Хатхі, грізна чорна пантера Багіра, благородний вожак вовчої
зграї Акела, страшний і підступний тигр ШерХан та інші.
Звірі повчають Мауглі: «батько Вовк навчав його своїй справі», «від
Балу він довідався, що мед і горіхи — така ж смачна їжа, як і сире м’ясо»,
Багіра показувала, як полювати, попереджала про пастку на стежці і не
безпечного ШерХана. За науку хлопець платить добротою, допомагає
звірам у важкі хвилини їхнього життя, витягає колючки з їхніх лап.
Мауглі виріс, відчув свою силу над звірами (жоден із них не міг ви
тримати його пильного погляду, тільки він один із Зграї приборкав Чер
вону Квітку — вогонь). Але це не змінило його ставлення до мешканців
Джунглів. Мауглі все одно любить своїх Матір і Батька Вовків, братів,
друзів Багіру та Балу. Тому йому так важко покинути Джунглі — свій дім.
Казка навчає нас бути вірними у дружбі, сміливими і чесними, пова
жати тих, хто дав життя і виховав. А ще дає змогу зрозуміти, що приро
да — дім людини, тому його треба берегти, намагатися жити в злагоді
з навколишнім світом.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ДРУЗІ МАУГЛІ
Книга Д. Р. Кіплінґа «Мауглі» — мудра і повчальна казка. Дивовижна істо
рія маленького хлопчика, вихованого вовками, розкриває споконвічні закони
природи, примушує замислитися над цінностями людського життя.
Людське дитинча, опинившись у джунглях, не загинуло, бо знайшло
вірних і надійних друзів. Друзі ці — звірі. Але Кіплінґ не наділяє їх риса
ми людей, як це буває в народних казках. Усі вони — мислячі істоти
і діють залежно від обставин відповідно до законів природи.
Один з таких законів — дбати про потомство. Уособленням цього за
кону стають Батько і Мати Вовки. Уперше побачивши Мауглі, Мати Вов
чиця відчула, що він — лише беззахисне «щеня». Тому вона й стала на
його захист, як захищала б своїх вовчат. І всі звірі визнали її право.
Зростаючи, Мауглі знаходив нових друзів. Акела, Балу, Багіра уособ
люють мудрість природного світу. Саме завдяки їм утримується в джун
глях хистка рівновага добра і зла, життя і смерті.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати