Корoткий опис:  ФАНТАСТИЧНЕ ТА РЕАЛЬНЕ В БАЛАДІ
Й. В. ҐЕТЕ «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ»
Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобон
ний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Ґете «Вільшаний ко
роль» написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.
Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кли
че Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому
видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя
в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного
короля, а верби «в імлі нічній» — королівнами, що «до пісні й танцю в полі
зійшлись».
Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то «лісовий» де
мон «хапає і мучить, злий!»
Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав
додому, але «син покинув навіки світ».
Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до лю
дини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, дра
матичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи допомогти
своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.
Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою
поета і втілилися у чудовій баладі.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  УЧИТЕЛІ ПАНА ЖУРДЕНА. ЯКИМИ Я ЇХ БАЧУ?
(За комедією Мольєра «Міщаниншляхтич»)
Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по
5—6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, не
свідомість, несправедливість.
Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над
учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам
навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе
життя вчитися, працювати над собою.
Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, для якого го
ловне — дати знання своїм учням. Тому і вдячні ми саме тим учителям,
які бажають нам добра, борються з нами за те, щоб ми отримали знання.
А які ж учителі були в головного героя комедії Мольєра «Міщанин
шляхтич» пана Журдена? Що було головним для них?
Пан Журден — міщанин, він прагне стати шляхетним дворянином.
Для цього він і вчиться, наймає учителів музики, танців, філософії,
фехтування. У тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого поганого.
Коли ми читаємо сцени навчання Журдена, бачимо, що герой «нічогісінько
не тямить», але з іншого боку, Журден хоче вчитися, навіть шкодує, що його
батьки не дали йому справжньої освіти. Журден «…з радістю б дозволив
відшмагати себе отут при всіх.., аби тільки знати все те, чого вчать у школі».
Як же учителі пана Журдена ставляться до його бажання вчитися? Учи
телі знають справжню ціну пану Журдену:
Учитель музики. Він справді нічогісінько не тямить, зате добре пла
тить, а це тепер найголовніше.
…Розуміння мистецтва в нього в гаманці, а похвала його — червінці,
і цей міщаниннеук, як бачите, платить нам далеко краще.
Тобто, головне для учителів те, що Журден має гроші, його гаманець —
легка здобич для них.
А чого можуть навчити учителі, які дбають не про знання, а тільки
про гроші? Ті науки, яких учать Журдена учителі, навряд чи йому зна
добляться. Я б не хотіла вчитися в таких учителів, як у пана Журдена.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЩО ВИСМІЮЄ МОЛЬЄР?
(За комедією «Міщаниншляхтич»)
Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими по
роками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерлив
істю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав:
«Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це
нищити його». А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до
свого роману «Гаргантюа і Пантагрюель» писав: «…правду часом пишуть
жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров’я!». Ці слова
Ф. Рабле можна віднести і до комедії «Міщаниншляхтич» Мольєра. Понад
300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НАД ЧИМ СМІЄТЬСЯ МОЛЬЄР
У КОМЕДІЇ «МІЩАНИН)ШЛЯХТИЧ»?
«Міщаниншляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює
шляхту. Починаючи з перших своїх творів ЖанБатист Поклен (сценічне
ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідо
мо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна шко
ла життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром.
Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клер
монському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути
обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазно
го середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його нега
тивні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад
дворянських кіл.
«Міщаниншляхтич» — одна з найкращих п’єс драматурга. У цьому
творі сатиру автора і направлено на два суспільні класи.
Зображуючи довірливого і доброзичливого купця Журдена, автор
гнівно засуджує його прагнення будьяким шляхом набути дворянських
манер. Хоча Журден і наймає собі різних учителів, які навчають його ма
нерам, танцям, музиці, проте залишається недолугим, пихатим і грубим.
Але не менш недолугими виступають і найняті героєм учителі. Вони зво
дять сварку через дрібниці, не порозумівшись, яка ж з наук найважливіша.
Але з перших же сторінок п’єси ми знайомимось з кмітливими представ
никами трудового народу. Помічники портного, зрозумівши пихатість Жур
дена, відкрито видурюють гроші, лестячи йому. А якою веселою і щирою
показано служницю Ніколь, яка відверто сміється над своїм господарем.
Розсудлива дружина Журдена не тільки не підтримує свого чоловіка,
а й намагається навести його на розум: «А мені так совісно дивитись, яку
ти моду завів. Власної оселі не пізнати. Можна подумати, що в нас що
денно свято: з самого ранку, тільки й знай, грають на скрипках, пісні співа
ють,— сусідам і тим спокою немає».
Але найгостріше перо сатири Мольєр направив на викриття парази
туючої знаті. Авантюрист Дорант не має нічого, крім графського титулу,
і намагається обібрати багатого купця Журдена. Дорант виманює у куп
ця діамант для своєї подруги маркізи Дорімени, господарює в домі Жур
дена, замовляючи розкішні обіди для Дорімени: «Дорант! Що я бачу? Та
це ж справжній банкет!».
Мольєр показав жалюгідність аристократії. І тому ще з більшим сар
казмом виявляється устремління до неї багатого суконщика Журдена.
Його поведінка є антинародною, хоча сам він є вихідцем із народних кіл.
Тож відчуження від свого класу, прагнення до завуалювання власних нега
тивних рис є неприроднім для нормальної людини.
Талант Мольєра виявився не лише у написанні низки сатиричних
творів, а й у створенні комедії балету. Цей жанр був розвинутий ним для
придворних урочистостей. Але геній драматурга виявився у поєднанні двох
мистецьких жанрів для показу важливих суспільних проблем свого часу.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРОБЛЕМАТИКА ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ
КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА «МІЩАНИН)ШЛЯХТИЧ»
У творах видатного французького комедіографа Мольєра відбилися
проблеми й естетичні пошуки його часу, а його доля відобразила стано
вище письменника в суспільному житті Франції XVII століття.
В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник «високої
комедії». Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було
обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр створив художньо
досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В ос
нові сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам,—
протистояння пристрастей здоровому глузду. В основі комізму — не
відповідність реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами.
Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними
персонажами, розкриває найбільш типові характери.
Як митець свого часу Мольєр добре розумів, чого потребує публіка,
і створював п’єси, які користувалися неабиякою популярністю. Але та
лант його полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, на

Читати далі   Написати відгук/Голосувати