Корoткий опис:  ВЗАЄМИНИ ІЄШУА Й ПІЛАТА

В РОМАНІ М. БУЛГАКОВА «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»
План
І. Сутність прийому «роману в романі», значення його для розуміння
образів.
ІІ. Віддзеркалення в образах Понтія і Ієшуа «вічних» проблем і про
блем сучасних автору.
1. Відповідальність людини за все, що відбувається у світі, —
сутність проблеми внутрішнього роману.
2. «Прощення Пілата» як знак авторської віри у перемогу
добра.
ІІІ. Чи має зло космічну природу?

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СВОЄРІДНІСТЬ ПОЕТИЧНОГО
БАЧЕННЯ Б. ПАСТЕРНАКА
Щаслива доля судилася Б. Пастернаку. Дружна сім’я професійної піа
ністки та оригінального талановитого художника з самого дитинства
плекала майбутнього поета ніжними мелодійними звуками, багатством
барв і кольорів. У домі художника Л. Пастернака збиралася російська
богема, яка також впливала на вразливу душу поета.
Навчання його було продуманим, цілеспрямованим: заняття музи
кою, композицією, заняття філологією, філософією. Що ж вибрати з цього,
тим більше, що тобі все подобається.

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Особливу роль у долі юнака зіграв австрійський поет Р. М. Рільке, який

бував у домі Пастернаків. Захоплення його поезією спрямувало подальший
шлях Б. Пастернака.
Формування його йшло і під впливом В. Маяковського; шукав себе
в літературних групах «Лірика», «Центрифуга», але талант, вимогливість
і велика працездатність спрямували поета на свій оригінальний шлях.
Б. Пастернак захоплювався і прозою, і поезією, і перекладами…
Все це не розпорошувало його талант, а доповнювало, збагачувало.
Його ставлення до природи, думки про всесвіт і про людину як часточку
цього всесвіту було основою стилю його поезій.
Прекрасна ґрунтовна освіта та багата уява поета змушують читача
звикати, зживатися з поезією Б. Пастернака.
«Быть знаменитым некрасиво!» — і зразу з’являється запитання:
чому? Поет нам допомагає знайти відповідь: «Позорно, ничего не знача,
быть притчей на устах у всех». Його розуміння — бути знаменитим — це
«так жить, чтобы в конце концов привлечь к себе любовь пространства,
услышать будущего зов».
…Вдивляюся в портрет поета, в його очі. Здається, що цілий світ го
рить у тих очах, і та свічка з моєї улюбленої поезії Б. Пастернака також
відбивається в болючому погляді поета, висвічує рани його душі:
Мело, мело по всей земле,
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела…
Це поезія справжнього художника, бо в нашій уяві вимальовуються
картини долі людської, її самотності, її зіткнень.
Багата метафоричність поезій Б. Пастернака оригінальна тим, що пе
реносне значення в образі ніби міняється місцями з прямим, стає над ним.
Так, у поезії «Гефсиманський сад» спочатку уявляємо біблійний сюжет про
Ісуса Христа, згадуємо молитву пророка на Оливній горі, а потім якось
забуваємо про те, думаємо про Гефсиманію, де кожен доп’є свою чашу
страждань до кінця. І тільки Богові під силу пронести повз мене чашу або…
Як вдалося поетові перенести мене на дві тисячі літ назад і блиска
вично повернути назад?!
Дійсність бачиться поетові завжди в динаміці, в постійній мінливості
та активності:
Действительность, как выспавшийся зверь,
Потягиваясь, поднялась спросонок.
Це також уміння одночасно бачити різні світи, співставляти їх,
аналізувати, робити висновки.
Я тепер розумію, чому така горда, вимоглива Марина Цвєтаєва не
просто була закохана в цього Поета, вона цінувала його талант, його ви
соку духовність, порядність; вона чекала завжди оцінки своїх творів саме
від людини з таким своєрідним поетичним баченням.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати