Корoткий опис:  ВІЧНІСТЬ ПРОБЛЕМ ТРАГЕДІЇ «ГАМЛЕТ»,

АБО ЧИМ БЛИЗЬКИЙ ГАМЛЕТ СУЧАСНІЙ ЛЮДИНІ?
У трагедії Шекспіра «Гамлет» відтворене життя епохи Відродження.
Гамлет — людина свого часу, тому не завжди його розуміє нинішній чи
тач. У той же час Гамлет поза часом, бо проблеми, які він вирішує,— вічні,
вони хвилювали різних людей у різні часи. Певно, від появи на цьому
світі першої людини виникло питання про добро і зло. Між цими двома
поняттями іде вічна боротьба. Людині ж випало на долю вибирати між
добром і злом. Комусь вдається врівноважити їх, знайти «золоту середи
ну», хтось постійно змінює свою позицію, бо ніяк не зрозуміє, що ж справді
є зло, а що — добро. Так і Гамлет, адже і він казав, що викорінити зло можна
тільки злом, і ще: «Щоб бути добрим — мушу бути лютим».
Гамлет проходить шлях духовного самопізнання, шлях зростання,
внутрішнього змужніння. Йому непросто покинути світ рожевих дитя
чих мрій, у полоні яких він жив, і сприйняти життя таким, яким воно є на

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ГАМЛЕТ — ІДЕАЛЬНИЙ ГЕРОЙ СВОГО ЧАСУ
Людиною він був увесь, в усьому.
На нього схожих вже я не побачу,
— ці слова Гамлета про свого батька короля можна було б взяти епігра
фом і до розмови про Гамлета, принца Датського.
Перед нами пройшло все життя Гамлета. Хоча трагедія охоплює
декілька місяців, але це був період справжнього перетворення героя
з хлопчика, який ніколи не стикався з буденною чорнотою життя, на мис
лителя, філософа, готового до дій юнака.
Декілька штрихів Шекспір подає для змалювання того, яким Гамлет
був до того, як виникли у його житті складні питання.
Гамлет був принцем Датським, спадкоємцем королівського трону. Мав
нічим не затьмарене життя, навчався у найкращому Віттенберзькому
університеті, який був символом вільної думки, «синонімом духовної
реформації ХVI століття».
Гамлет не тільки був знайомий із науковою думкою свого часу, він
добре знав літературу, мистецтво, сам писав вірші, знав правила сценіч
ного дійства. Як справжня людина свого часу, Гамлет володіє і мечем.
Гамлет — справжній гуманіст, він добре розумів недоліки свого часу
і міг би бути мудрим правителем.
Як син свого батька, Гамлет має помститися за честь родини, вбити
Клавдія, який не тільки отруїв братакороля, а й винен у гріху «крово
змішання». Братовбивця плодить навкруги себе саме зло. Біда Гамлета
у тому, що він не хоче бути продовжувачем зла — адже, щоб викорінити
зло, Гамлетові доведеться застосувати те саме зло. Йому важко ступити
на такий шлях. Героя роздирає роздвоєність: дух батька закликає до по
мсти, внутрішній же голос зупиняє «дію зла». Гамлет намагається вивес
ти зло, як то кажуть, «на чисту воду». Для цього і влаштовує він виставу:
«П’єса — це петля, Вона сумління вловить короля». Гамлет сподівався, що
король і сам тепер зізнається у скоєнім злочині. Він і зізнається, але самна
сам, тільки у монолозі з собою. Гамлет втрачає слушний момент і дає мож
ливість виграти королю, який плете проти нього нові сіті зла.
Гамлет уміє бути рішучим — вбиває ж він Полонія, думаючи, що то
король; відправляє холоднокровно на смерть Гільденстерна і Розенкранца,
з гіркою іронією зазначаючи, що «Життя для людини — це промовить:
«Раз». Чому ж Гамлет так довго не наважується помститися Клавдієві,
покарати його?
Не тільки про відплату за особисту кривду чи тільки помсту за вби
того батька думає Гамлет — душу його ятрять роздуми про необхідність
битви зі світовим злом:
Звихнувся час… О доле зла моя!
Чому його направить мушу я?
Гамлет бере на себе відповідальність за світове зло, хоче встановити
«зв’язок часів», відновити рівновагу добра і зла. Але він безсилий перед
світом неправди. Гамлет вірить у силу правди, він заповідає Гораціо ска
зати про нього «повість» людям. Значить, він усвідомлює, що побороти
зло дано ще не йому, він має тільки прокласти шлях до «логова» зла.
Хай буду я жорстоким — та не звіром,
Хай ранить гостре слово — не кинджал,—
так думає іноді Гамлет.
Він — людина своєї епохи, яка несе в собі її роздвоєність. З одного
боку, Гамлет розуміє, що людина — вінець усього живого, окраса приро
ди; з іншого — переконується, що людина недалеко пішла від тварини,
вона звичайний «прах», «глина». Гамлет переконаний, що потойбічного
світу не існує і в той же час пересвідчується у протилежному: слова При
вида є правдою. Гамлет може діяти і діє, але його роздирають сумління
і сумніви, він готовий до помсти і бездіє; він не може зважитися на одне
вбивство, а його поведінка спричиняє загибель тих людей, які не мали б
бути покарані.
Певно, Гамлет «сам себе перехитрив»: занадто багато говорить, роз
думує, робить усе, крім головного. Людина — це прекрасне, досконале
створіння. Ці переконання людини своєї епохи зіткнулися зі старим спо
собом життя, в якому усі засоби прекрасні для досягнення своєї мети,
у якому діють закони негуманні, жорстокі, звірині. У боротьбі з макіаве
лістами Гамлет загинув. Він схожий на Дон Кіхота, який теж вийшов на
боротьбу з цілим світом.
Такі герої гинуть… Гинуть фізично. Але духовно живуть вічно. Три
вожать думки людей, спонукають їх до пошуків сенсу життя. Завдяки
таким, як Гамлет, людина залишається людиною, істотою досконалою —
«homo sapiens» перебуває у постійному пошукові істини, вирішуючи пи
тання з питань: «Бути чи не бути?».

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СОНЕТИ — ЦЕ КЛЮЧ, КОТРИМ ШЕКСПІР
ВІДКРИВ СВОЄ СЕРЦЕ
(У. Вордсворт)(У. Вордсворт)
…Образ твій, немов із міді литий,
У вічність перейде.
(55 сонет)
«Сонети — це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце». Гм! Хоч це
й не входить у правила написання твору, хочу зразу не погодитись із
висловом У. Вордсворта. Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою
таїною поета — його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не тільки
в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні рядки, хто ця «смаглява
леді» і «юнак блакитноокий». Можливо, і знайдуть вчені справжніх прото
типів — адже чим далі від епохи, тим простіше це встановити (іронізую,
вибачте). Але таїна в тому, чому сонети Шекспіра приваблюють нас, людей

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ФІЛОСОФСЬКА ГЛИБИНА ТА ГУМАНІСТИЧНА
НАСНАГА ТРАГЕДІЇ ШЕКСПІРА «ГАМЛЕТ»
Дослідники творчості Шекспіра стверджують, що в історії мистецтва
немає іншого прикладу такої стійкої і тривалої популярності п’єси, ніж
популярність шекспірівського «Гамлета». Майже триста років ця траге
дія ставиться на сценах театрів усього світу. І кожне покоління, люди
різних національностей шукають у ній відповіді на питання, що їх турбу
ють. Секрет такого постійного інтересу до трагедії — у філософській гли
бині і гуманістичній насназі цього твору, в майстерності Шекспірадра
матурга, який втілив загальнолюдські проблеми в художні образи.
Образ Гамлета — центральний у трагедії Шекспіра. Вже на початку
п’єси визначається головна мета цього героя — помста за вбивство бать
ка. Відповідно середньовічним уявленням — це його обов’язок, але Гам
лет — людина нового часу, він гуманіст, і жорстока помста суперечить його

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТРАГЕДІЯ І ТОРЖЕСТВО КОХАННЯ
(За трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)
Від часу створення трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» мину
ло не одне століття, але до цього часу глядачі хвилюються, стежачи за
долею закоханих із Верони, а актори, що отримали роль у трагедії, сприй
мають це як найяскравішу подію у своєму творчому житті.
«Ромео і Джульєтта» (1595) належить до першого етапу творчості ви
датного драматурга, коли письменник створює в основному ліричні ко
медії. У двох же трагедіях (друга, крім названої,— «Юлій Цезар»), незва
жаючи на велику кількість похмурих сцен, перемагає все ж світла основа,
перемогу святкують честь і справедливість.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати