ТЕМА ПОШУКУ У П’ЄСІ М. МЕТЕРЛІНКА «СИНІЙ ПТАХ»

Корoткий опис:  ТЕМА ПОШУКУ У П’ЄСІ
М. МЕТЕРЛІНКА «СИНІЙ ПТАХ»
Моріс Метерлінк та Еміль Верхарн — перші серед бельгійських пись
менників, котрі стали класиками світової літератури. Будучи бельгійця
ми, ці автори писали французькою мовою. Французька мова і вся фран
цузька література відіграли дуже важливу роль у формуванні літератури
бельгійської. Саме завдяки цьому бельгійські письменники змогли до
сягти високого рівня світових літературних стандартів, не втрачаючи при
цьому своєї самобутності. Це ж дозволило бельгійській літературі вли
тися в потік літератури світової, посісти в ній своє дуже важливе місце.
Моріс Метерлінк увійшов в історію літератури як символіст. Цьому спри
яла і особлива атмосфера дитинства, яка прищепила йому особливий
«містичний» погляд на життя.
Символізм — мистецтво, що натякає на ірраціональну сутність буття.
Метерлінк створив цикл символістських п’єс, що одержали узагальнену
назву «театр смерті». Для цих п’єс є характерною присутність Невідомо
го — воно й є «головним героєм» «театру смерті». Невідомий керує всім,
його наміри таємничі — це фатумна сила, котра владарює над людиною.
Метерлінк досягає вражаючого ефекту присутності Невідомого на сцені
свого театру. Дія в його п’єсах майже завжди відбувається в умовному
місці — це може бути ліс або кімната старого замку. Людина в «театрі
смерті» лишається сам на сам із Невідомим, вона відчуває жах перед ним.
У символістському циклі творів Метерлінка, до якого належать п’єси
«Принцеса Мален», «Непрошена», «Сліпі», саме образ Невідомого є на
скрізним.
У своїх пізніх драмах Метерлінк пішов далі: символізм тут пере
плітається з романтизмом, як у п’єсі «Синій птах» (1905). Тут персонажі
і місце дії теж умовні, але основа п’єси — романтичний сюжет про пошуки
Синього птаха. Метерлінк уводить у свій твір навіть соціальні ноти: діти
селяндроворубів напередодні Різдва дивляться на свято у багатому бу
динку навпроти, вони не можуть собі дозволити таких веселощів. У ході
розвитку сценічної дії з’являється дуже важливий мотив «подолання
сліпоти»: необхідно просто подивитися на все іншими очима — і жалюгід
на хатка дроворуба видається прекрасним палацом. Тому що справжнє
свято — це не вбрання, не іграшки, не дорогі подарунки, справжнє свя
то — це здатність відчувати свято всередині себе. Важливим персонажем
п’єси є казкова Фея — саме вона повинна «зняти» пелену невідання
з очей головних героїв, Тільтіля і Мітіля, вона ж відправляє їх на пошуки
чарівного Синього птаха. Пошуки ці важливі самі по собі, незалежно від
їх результату. Шлях, який проходять діти, змінює їх. Шлях цей лежить
через символічні місця: «Країну спогадів», де герої зустрічають своїх по
мерлих родичів; «Палац ночі», де вони зустрічаються з повелителькою
тьми; «Ліс», де діти спілкуються з різними духами дерев. Кінцевим пунк
том їхньої мандрівки є та сама хижка дроворуба, яка, щоправда, дуже
змінилася — усе навколо стало новим, радісним, веселим. Це перетворен
ня пов’язане передусім із внутрішніми змінами самих героїв, які сталися
завдяки мандрівці. Символічним синім птахом стає тепер проста горли
ця Тільтіля, котра жила у клітці у хижі дроворуба. Тільтіль дарує її хворій
дівчинці, яка тепер не внучка казкової Феї, а внучка звичайної сусідки.
В останній момент птах відлітає, і п’єса закінчується обіцянкою Тільтіля
знайти його. Отже, пошуки Синього птаха будуть продовжені, бо стан
пошуку — це нормальний стан душі людини.
Таким чином, тема пошуку і пов’язана з нею тема мандрівки — основні
у п’єсі М. Метерлінка «Синій птах». У результаті пошуку душа людини
змінюється, пошук є головною метою мандрівки. Внутрішнє очищення —
найбільша нагорода за цей пошук.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати