| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Павличко Дмитро | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 5 Показано материалов: 1-5 |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Дмитро Васильович Павличко (біографія)
Корoткий опис: Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині
в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села
Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського
університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 ро-
ку Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Франка, але невдовзі залишив наукову
в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села
Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського
університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 ро-
ку Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Франка, але невдовзі залишив наукову
«О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?» (Д. Павличко)
Корoткий опис: «О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?»
(Д. Павличко)
Справедливо говорять, що біографія поета — у його віршах. Із поезії
Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, станов
лення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж із підруч
ників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.
Народився Дмитро Павличко, пригадує мати, «коли копати картоплю
з батьком йшли вони». Майбутньому поетові «тверда земля була за ліжко,
шорсткий киптар за пелюшки». Доля судилася Дмитрові така, як і всім укра
їнцям: нужда, тяжка праця, бідненька освіта — до того ж чужою мовою. Такий
(Д. Павличко)
Справедливо говорять, що біографія поета — у його віршах. Із поезії
Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, станов
лення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж із підруч
ників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.
Народився Дмитро Павличко, пригадує мати, «коли копати картоплю
з батьком йшли вони». Майбутньому поетові «тверда земля була за ліжко,
шорсткий киптар за пелюшки». Доля судилася Дмитрові така, як і всім укра
їнцям: нужда, тяжка праця, бідненька освіта — до того ж чужою мовою. Такий
«ЧЕРВОНЕ — ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ — ТО ЖУРБА»
Корoткий опис: «ЧЕРВОНЕ — ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ — ТО ЖУРБА»
(За творчістю Д. Павличка)
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Д. Павличко
«Червоне та чорне». Ці стендалівські тони споконвіку прокладають
сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, за
смучені, сумні, овіяні подихом часу обличчя заступають на місця безтур
ботних, схвильованих дотиком щастя дитячих лиць. Але шляхом турбот
та радості, поразок та досягнень йдуть поруч із нами від миті народжен
ня до миті смерті два поводирі. Любов та журба. Червоним кольором га
рячого серця палають безмежна невичерпна любов матері та дитини, щире
кохання наречених, чорним кольором тихо жевріють очі людей під впли
вом нещастя: болі, хвороби, смерті.
(За творчістю Д. Павличка)
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Д. Павличко
«Червоне та чорне». Ці стендалівські тони споконвіку прокладають
сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, за
смучені, сумні, овіяні подихом часу обличчя заступають на місця безтур
ботних, схвильованих дотиком щастя дитячих лиць. Але шляхом турбот
та радості, поразок та досягнень йдуть поруч із нами від миті народжен
ня до миті смерті два поводирі. Любов та журба. Червоним кольором га
рячого серця палають безмежна невичерпна любов матері та дитини, щире
кохання наречених, чорним кольором тихо жевріють очі людей під впли
вом нещастя: болі, хвороби, смерті.
ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА
Корoткий опис: ІНТИМНА ЛІРИКА
ДМИТРА ПАВЛИЧКА
Світова література знає немало інтимної поезії найчистішої проби.
Пригадаймо сонети Петрарки, лірику Пушкіна, неповторне «Зів’яле ли
стя» І. Франка, поезію Сосюри. Павличку вдалося сказати оригінальне
слово про животворні емоції кохання.
Тема кохання, болісного, жагучого, драматично гострого — одна з ха
рактерних для поета. Захоплення жіночою красою, палкий жаль за втра
ченим коханням, вибагливість в інтимних стосунках — такі почуття прой
мають цикл поезій «Пахощі хвої». Ця тема пізніше продовжена у книзі
«Гранослов» і найглибше розроблена у збірці «Таємниця твого обличчя».
«Вічна» тема знаходить в особі Д. Павличка свого неповторного співця.
Вірш Павличка «Коли ми йшли удвох з тобою…» порушує важливі
моральноетичні проблеми. Цей твір, полемічний за змістом, змушує нас
замислитись над найпрекраснішим із людських почуттів, яким треба
дорожити.
ДМИТРА ПАВЛИЧКА
Світова література знає немало інтимної поезії найчистішої проби.
Пригадаймо сонети Петрарки, лірику Пушкіна, неповторне «Зів’яле ли
стя» І. Франка, поезію Сосюри. Павличку вдалося сказати оригінальне
слово про животворні емоції кохання.
Тема кохання, болісного, жагучого, драматично гострого — одна з ха
рактерних для поета. Захоплення жіночою красою, палкий жаль за втра
ченим коханням, вибагливість в інтимних стосунках — такі почуття прой
мають цикл поезій «Пахощі хвої». Ця тема пізніше продовжена у книзі
«Гранослов» і найглибше розроблена у збірці «Таємниця твого обличчя».
«Вічна» тема знаходить в особі Д. Павличка свого неповторного співця.
Вірш Павличка «Коли ми йшли удвох з тобою…» порушує важливі
моральноетичні проблеми. Цей твір, полемічний за змістом, змушує нас
замислитись над найпрекраснішим із людських почуттів, яким треба
дорожити.
ДМИТРО ПАВЛИЧКО Доповідь про поета
Корoткий опис: ДМИТРО ПАВЛИЧКО
Доповідь про поета
Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі
Стопчатові на ІваноФранківщині в багатодітній селянській родині.
Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села
Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці,
а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очо
лював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 ро
ку Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Фран
ка, але невдовзі залишив наукову роботу. Того ж року вийшла його
перша збірка поезій «Любов і ненависть». З 1954 р. Д. Павличко —
член Спілки письменників СРСР. У 1957–1959 рр. завідував відділом
поезії журналу «Жовтень». Тоді ж вийшли друком поетичні збірки
«Моя земля» (1955) і «Чорна нитка» (1958). Збірка «Правда кличе»
(1958) була визнана «ідеологічно ворожою», а весь її тираж був пов
ністю знищений.
1964 року Д. Павличко переїхав до Києва і очолив сценарну майстер
ню кіностудії ім. О. Довженка. Ним були написані сценарії кінофільмів
«Сон» (1965) і «Захар Беркут» (1970). З 1966 по 1968 рр. Д. Павличко пра
цював у секретаріаті Спілки письменників України. Етапною для поета стала
Доповідь про поета
Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі
Стопчатові на ІваноФранківщині в багатодітній селянській родині.
Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села
Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці,
а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очо
лював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 ро
ку Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Фран
ка, але невдовзі залишив наукову роботу. Того ж року вийшла його
перша збірка поезій «Любов і ненависть». З 1954 р. Д. Павличко —
член Спілки письменників СРСР. У 1957–1959 рр. завідував відділом
поезії журналу «Жовтень». Тоді ж вийшли друком поетичні збірки
«Моя земля» (1955) і «Чорна нитка» (1958). Збірка «Правда кличе»
(1958) була визнана «ідеологічно ворожою», а весь її тираж був пов
ністю знищений.
1964 року Д. Павличко переїхав до Києва і очолив сценарну майстер
ню кіностудії ім. О. Довженка. Ним були написані сценарії кінофільмів
«Сон» (1965) і «Захар Беркут» (1970). З 1966 по 1968 рр. Д. Павличко пра
цював у секретаріаті Спілки письменників України. Етапною для поета стала