Корoткий опис:  ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
(1778—1843)
Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом.
Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в
монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював
на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян Харківського
повіту, був совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Виступив ініціатором

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧОМУ П’ЄСА Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «СВАТАННЯ
НА ГОНЧАРІВЦІ» ДО ЦЬОГО ЧАСУ ПОПУЛЯРНА?
План
І. Традиції та новаторство у п’єсі Г. КвіткиОснов’яненка «Сватан
ня на Гончарівці».
ІІ. Іскрометний гумор, колоритні постаті, яскраві національні зви
чаї у п’єсі — складова успіху.
1. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності.
2. Тенденція до ідеалізації стосунків різних верств населення.
3. Майстерність творення образів.
4. Неперевершений гумор ситуацій, діалогів.
5. Щасливий фінал.
ІІІ. Оптимізм та національна своєрідність — запорука довгого жит
тя твору.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СМІХОВА СТИХІЯ ПОВІСТІ «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА» Повість «Конотопська відьма» — не тільки сатира на козацький стар шинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в осно ву твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантас тику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, го лодом. Люди у відчаї «відроджували» такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди були переконані, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного. Саме гумор, сатира, сміх «Енеїди» відчутно вплинули на стиль повісті КвіткиОснов’яненка та на мову її героїв. Комічним є прийом єдинопочатку, який ужитий автором із певною метою: він дає читачеві зрозуміти мертвотне, позбавлене всякої думки, існування конотопської верхівки.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПОЄДНАННЯ РЕАЛЬНОГО І ФАНТАСТИЧНОГО В ПОВІСТІ
Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»
Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк
Г. КвіткаОснов’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків.
Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор,
майстерне використання багатств народнопісенної творчості забезпечили
п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом
і досі проходять вистави «Шельменкоденщик», «Сватання на Гончарівці»
в театрах нашої країни.
Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлен

ня — все це робило твори КвіткиОснов’яненка зрозумілими всім. Украї
нська проза як самостійний жанр не існувала, до того ж письменнику до
велося йти неторованими дорогами. В основі мови КвіткиОснов’яненка
лежать говірки Слобідської України. Бєлінський зазначав (у 1843 р.), що
Квітка «має незвичайний талант розповідати різні старовинні перекази
мовою легкою і зрозумілою простолюдинові».
У повісті «Конотопська відьма», гумористично зображуючи побут
і управління козацької старшини ХVIII ст., письменник картає парази
тизм, духовне отупіння старшини. У творі подаються реальні і фантас
тичні факти, сюжет створений на матеріалі живої дійсності, казкової фан
тастики, вірувань у нечисту силу, відьом.
Самодурство, хабарництво, жорстокість характерні для конотопського
сотника Забрьохи і писаря Пістряка. Вони користуються необмеженою
владою, чинять насильство над населенням. Ледачий Забрьоха без

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧИ Є МІСЦЕ МАРУСЯМ У СУЧАСНОМУ СВІТІ?
(За повістю Г. КвіткиОснов’яненка «Маруся»)
План
І. Вплив сентименталізму на повість Г. КвіткиОснов’яненка «Ма
руся».
ІІ. Що цінувалося в дівчатах часів КвіткиОснов’яненка і що
цінується нині.
1. Спільні риси — працьовитість, чесність, краса, порядність.
2. Відмінні якості:
а) покірність Марусі — наполегливість у боротьбі за своє ща
стя сучасних дівчат;
б) скромність, сором’язливість, цнотливість Марусі — роз
кутість, легкість у стосунках сучасної молоді;
в) страх перед невблаганною долею Марусі — оптимізм, віра
в краще сучасних дівчат.
ІІІ. Що мене захоплює в Марусі і що я вважаю неприйнятним для
себе.

РИСИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ ТА РЕАЛІЗМУ В ПОВІСТІ
Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «МАРУСЯ»
План
І. «Маруся» Г. КвіткиОснов’яненка — найпопулярніший твір сен
тиментальнореалістичного характеру.
ІІ. Чому КвіткаОснов’яненко у творі сентиментального напряму
не відмовився від правди життя?
1. Тема соціальної нерівності.
2. Оцінка поведінки героїв з моральноетичного погляду.
3. Гуманне ставлення письменника до селянства, уславлення
щирості й чесності родинних стосунків.
4. Ідеалізація консервативних рис селянства.
5. Сентиментальноідилічне змалювання побуту, обрядів, при
роди України.
ІІІ. Г. КвіткаОснов’яненко своїми творами «обстоює, боронить,
оберігає сили народні, і в тім його велика заслуга» (О. Потебня).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МАРУСЯ — МОЯ УЛЮБЛЕНА ГЕРОЇНЯ
ПОВІСТІ Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА
Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво,
з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав КвіткаОснов’яненко
її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тер
нові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа,
що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як
цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на
ниточці нанизані...» Цей портрет можна порівняти з портретом пісенним:
Ой ти дівчино, серце моє,
Личко твоє рум’янеє;
Не так личко, як ти сама,—
На папері написана.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ І ПОБУТУ УКРАЇНСЬКОГО
СЕЛЯНСТВА В ПОВІСТІ Г. КВІТКИ)ОСНОВ’ЯНЕНКА «МАРУСЯ»
Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш
славетний земляк Г. Ф. КвіткаОснов’яненко. Для свого часу він був
справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі.
У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка
відобразив ряд істотних рис феодальнокріпосницької дійсності, яскра
во змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII —
початку ХIХ ст.
Кращі з сентиментальнореалістичних творів КвіткиОснов’яненка —
повісті «Маруся», «Козирдівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов».
Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська
дівчина.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
Доповідь про письменника
Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі

Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє ко
зацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі.
Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, пра
цював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався
предводителем дворян Харківського повіту, був совісним суддею, головою
Харківської палати кримінального суду. Виступив ініціатором заснування
Харківського інституту шляхетних панн. Виконував обов’язки директора
Харківського театру, входив до складу редакції журналу «Украинский вес
тник». Помер Квітка 8 серпня 1843 р., похований у Харкові.
Перші літературні спроби Квітки припали на 1816 рік. Українською
мовою Квітка почав писати на початку 30х рр., уже немолодою люди
ною. Свої твори частіше підписував псевдонімом Грицько Основ’яненко.
Перша публікація української прози письменника з’явилася на сторінках
харківського альманаху «Утренняя звезда» (1834, кн. 2).
Проза КвіткиОснов’яненка була для свого часу явищем новаторсь
ким. Представників простого народу автор наділив такими рисами, як
релігійність і патріархальність, розсудливість і доброчесність, щирість
і безпосередність у вияві почуттів. У повісті «Маруся» письменник зма
лював зворушливу історію кохання, у якій розкривається душевне багат
ство, незіпсованість і краса почуттів простих людей. У повісті «Конотоп
ська відьма» автор майстерно переосмислив народні демонологічні
вірування. Марновірству й забобонам письменник протиставив христи
янську моральність та раціонально зумовлені правила людського спів
життя. Яскравий гумор, добре збудована оповідь, колоритні образи пер
сонажів — усе це визначило високі художні якості твору.
Квітка є також автором цілої низки драматургічних творів.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати