| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Стефаник Василь | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 8 Показано материалов: 1-8 |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Василь Стефаник (біографія)
Корoткий опис: ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
(1871—1936)
Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русові Снятинського повіту на Станіславщині
(нині — Івано-Франківщина) в сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м.
Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з
Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії.
(1871—1936)
Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русові Снятинського повіту на Станіславщині
(нині — Івано-Франківщина) в сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м.
Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з
Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії.
«...УКРАЇНІ ПОТРІБНІ ЇЇ ДІТИ...» (За новелою В. Стефаника «Марія»)
Корoткий опис: «...УКРАЇНІ ПОТРІБНІ ЇЇ ДІТИ...»
(За новелою В. Стефаника «Марія»)
Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі
він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність
і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесен
ням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник
описує це в новелі «Марія»: «В місті зійшлося сила їх — паничі і прості
хлопці. Хоругви й прапори шелестіли над ними і гримів спів про Украї
ну». Автор знайомить читача з історичними реаліями доби першої світо
вої війни, а саме — зі створенням частин українських Січових Стрільців.
Одним яскравим реченням В. Стефаник змалював урочистий похід на
ціонально свідомої української молоді.
Головною героїнею новели є селянка Марія, яка втратила на безглуздій
братовбивчій війні чоловіка й трьох синів. Найменшого сина, її останню
надію, героїня не хоче відпускати від себе. Сліпа материнська любов не
(За новелою В. Стефаника «Марія»)
Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі
він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність
і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесен
ням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник
описує це в новелі «Марія»: «В місті зійшлося сила їх — паничі і прості
хлопці. Хоругви й прапори шелестіли над ними і гримів спів про Украї
ну». Автор знайомить читача з історичними реаліями доби першої світо
вої війни, а саме — зі створенням частин українських Січових Стрільців.
Одним яскравим реченням В. Стефаник змалював урочистий похід на
ціонально свідомої української молоді.
Головною героїнею новели є селянка Марія, яка втратила на безглуздій
братовбивчій війні чоловіка й трьох синів. Найменшого сина, її останню
надію, героїня не хоче відпускати від себе. Сліпа материнська любов не
СИМВОЛІЧНІСТЬ ОБРАЗУ КАМІННОГО ХРЕСТА В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА «КАМІННИЙ ХРЕСТ»
Корoткий опис: СИМВОЛІЧНІСТЬ ОБРАЗУ КАМІННОГО ХРЕСТА
В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА «КАМІННИЙ ХРЕСТ»
Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової
літератури як автор правдивих соціальнопсихологічних новел із життя
галицького селянства. «Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянсь
ку душу хлібороба у такому повному освітленні,— захоплено писав Ми
хайло Мочулевський,— ніхто не змалював так, як він, переживань цієї
душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. Стефаник відкрив
нам джерело ніжних порухів селянської душі».
Єдиний твір присвятив Василь Стефаник темі еміграції. Це новела
«Камінний хрест». В основу новели покладено справжній факт. Штефан
Дідух, односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму
полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові. «Він
дуже не хотів покидати свого камінистого грунту,— згадував Стефаник,—
та діти, невістки і доньки не давали йому життя…» Та справжніми прототи
пами головного героя були тисячі емігрантів, долею яких турбувався пись
В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА «КАМІННИЙ ХРЕСТ»
Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової
літератури як автор правдивих соціальнопсихологічних новел із життя
галицького селянства. «Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянсь
ку душу хлібороба у такому повному освітленні,— захоплено писав Ми
хайло Мочулевський,— ніхто не змалював так, як він, переживань цієї
душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. Стефаник відкрив
нам джерело ніжних порухів селянської душі».
Єдиний твір присвятив Василь Стефаник темі еміграції. Це новела
«Камінний хрест». В основу новели покладено справжній факт. Штефан
Дідух, односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму
полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові. «Він
дуже не хотів покидати свого камінистого грунту,— згадував Стефаник,—
та діти, невістки і доньки не давали йому життя…» Та справжніми прототи
пами головного героя були тисячі емігрантів, долею яких турбувався пись
ГЕРОЇ НОВЕЛ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Корoткий опис: ГЕРОЇ НОВЕЛ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Творчість Василя Стефаника — оригінальне явище світового рівня.
За словами Франка, Стефаник — «може, найбільший артист, який по
явився у нас від часів Шевченка».
Друг і земляк Василя Стефаника Марко Черемшина, називаючи його
«поетом мужицької розпуки», точно визначив основне тематичне заці
кавлення В. Стефаника — українське, а точніше, галицьке селянство. Гли
бинний реалізм і психологічна заглибленість, виняткова чесність і мис
тецька довершеність — такі основні риси творчого доробку цього прозаїка.
Усвідомлюючи потребу в найчеснішому письменницькому слові, достой
ному тих, що «кров червону лиють у чорну землю», покладаючись пере
дусім на життєву правду і силу факту, письменник цілком входив у чуже
життя, роз’ятрюючи своє серце чужим болем. Можливо, у цьому секрет
нечисленності новел письменника, лаконізму і точності його слова.
Біда і розпука галицького села на зламі століть «коротко, сильно
і страшно» відображена письменником у новелі «Камінний хрест». У ній
трагедія безземельного селянина подана на такому драматичному зрізі,
як спродування рідного гнізда й еміграція у пошуках хліба та роботи до
Творчість Василя Стефаника — оригінальне явище світового рівня.
За словами Франка, Стефаник — «може, найбільший артист, який по
явився у нас від часів Шевченка».
Друг і земляк Василя Стефаника Марко Черемшина, називаючи його
«поетом мужицької розпуки», точно визначив основне тематичне заці
кавлення В. Стефаника — українське, а точніше, галицьке селянство. Гли
бинний реалізм і психологічна заглибленість, виняткова чесність і мис
тецька довершеність — такі основні риси творчого доробку цього прозаїка.
Усвідомлюючи потребу в найчеснішому письменницькому слові, достой
ному тих, що «кров червону лиють у чорну землю», покладаючись пере
дусім на життєву правду і силу факту, письменник цілком входив у чуже
життя, роз’ятрюючи своє серце чужим болем. Можливо, у цьому секрет
нечисленності новел письменника, лаконізму і точності його слова.
Біда і розпука галицького села на зламі століть «коротко, сильно
і страшно» відображена письменником у новелі «Камінний хрест». У ній
трагедія безземельного селянина подана на такому драматичному зрізі,
як спродування рідного гнізда й еміграція у пошуках хліба та роботи до
РОЗДУМИ НАД СЕНСОМ ЖИТТЯ У ТВОРАХ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Корoткий опис: РОЗДУМИ НАД СЕНСОМ ЖИТТЯ
У ТВОРАХ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз
трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не
тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про
вічне — життя і смерть, добро і зло. Для чого живе людина на цьому світі?
Порізному відповідають на це питання його герої, та й не ставлять тако
го запитання іноді зовсім. А так життя складається, що одного разу дово
диться замислитися, що головне у житті.
Усе життя працював на землі Іван Дідух. Працював тяжко. «Вік свій
збув на тім горбі», — говорить автор про його працю на незручному клап
тику землі — на горбі, що дістався йому у спадок від батька. Без гучних
слів заходився він возити землю на той піщаний горб, щоб родила земля,
щоб ростити дітей, щоб жити своєю працею. Так жили його батьки і діди.
У ТВОРАХ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз
трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не
тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про
вічне — життя і смерть, добро і зло. Для чого живе людина на цьому світі?
Порізному відповідають на це питання його герої, та й не ставлять тако
го запитання іноді зовсім. А так життя складається, що одного разу дово
диться замислитися, що головне у житті.
Усе життя працював на землі Іван Дідух. Працював тяжко. «Вік свій
збув на тім горбі», — говорить автор про його працю на незручному клап
тику землі — на горбі, що дістався йому у спадок від батька. Без гучних
слів заходився він возити землю на той піщаний горб, щоб родила земля,
щоб ростити дітей, щоб жити своєю працею. Так жили його батьки і діди.
ГУМАНІЗМ НОВЕЛ В. СТЕФАНИКА
Корoткий опис: ГУМАНІЗМ НОВЕЛ В. СТЕФАНИКА
Про що б не писав Василь Семенович Стефаник, у центрі розповіді зав
жди виступає людина з її проблемами, думами, переживаннями і прагнен
нями. Усі герої Стефаника, як говорив Марко Черемшина, або безнадійно
хворі, або безнадійно вбогі, або безнадійно старі, або безнадійно спрацьо
вані, або безнадійно нещасливі. Справді, багато безнадій у житті його ге
роїв. Але багато й такого, про що не соромно розповісти усьому світові:
дивіться, це — мій народ. Він, може, і вбогий, і нещасливий нині, але він є,
Про що б не писав Василь Семенович Стефаник, у центрі розповіді зав
жди виступає людина з її проблемами, думами, переживаннями і прагнен
нями. Усі герої Стефаника, як говорив Марко Черемшина, або безнадійно
хворі, або безнадійно вбогі, або безнадійно старі, або безнадійно спрацьо
вані, або безнадійно нещасливі. Справді, багато безнадій у житті його ге
роїв. Але багато й такого, про що не соромно розповісти усьому світові:
дивіться, це — мій народ. Він, може, і вбогий, і нещасливий нині, але він є,
ТЕМА ПАТРІОТИЗМУ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА «СИНИ»
Корoткий опис: ТЕМА ПАТРІОТИЗМУ В НОВЕЛІ
В. СТЕФАНИКА «СИНИ»
Минуло багато десятиліть, відтоді як писав свої новели Василь Семе
нович Стефаник. Уже й часи ніби інші, і життя інше, але його твори досі
хвилюють читача. Та що там хвилюють! Кожна новела проймає голову
пекучою, як вогонь, думкою, і нема жодної такої, яка б не краяла серце.
Примарами минулого встають герої Стефаника, але ніколи не стане ми
нулим те, що захоплює в новелах,— прониклива щирість, людяність кож
ного твору.
Новела «Сини» розповідає про старого Максима, що залишився на
старості літ сам. Не тому, що покинули його рідні,— доля забрала. Спо
стерігаючи за тим, як працює Максим, багато чого можна сказати про
нього: працьовитий, вправний, землю любить і знає. Звик він працювати
коло землі, у цьому вбачав і сенс життя: жити, працювати, ростити дітей,
щоб «хата була ясна, аби діти рос
В. СТЕФАНИКА «СИНИ»
Минуло багато десятиліть, відтоді як писав свої новели Василь Семе
нович Стефаник. Уже й часи ніби інші, і життя інше, але його твори досі
хвилюють читача. Та що там хвилюють! Кожна новела проймає голову
пекучою, як вогонь, думкою, і нема жодної такої, яка б не краяла серце.
Примарами минулого встають герої Стефаника, але ніколи не стане ми
нулим те, що захоплює в новелах,— прониклива щирість, людяність кож
ного твору.
Новела «Сини» розповідає про старого Максима, що залишився на
старості літ сам. Не тому, що покинули його рідні,— доля забрала. Спо
стерігаючи за тим, як працює Максим, багато чого можна сказати про
нього: працьовитий, вправний, землю любить і знає. Звик він працювати
коло землі, у цьому вбачав і сенс життя: жити, працювати, ростити дітей,
щоб «хата була ясна, аби діти рос
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Доповідь про письменника
Корoткий опис: ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
Доповідь про письменника
Доповідь про письменника
Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русові Снятинсь
кого повіту на Станіславщині (нині — ІваноФранківщина) в сім’ї замож
ного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883
р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба
В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадськополітичну
діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії. В. Стефаник переїхав до
Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року
він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився
до 1900 р. У вересні 1903 р. В. Стефаник відвідав Наддніпрянську Украї