| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Самчук Улас | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 6 Показано материалов: 1-6 |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Улас Олексійович Самчук (біографія)
Корoткий опис: УЛАС САМЧУК
(1905–1987)
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) народився 20 лютого 1905 року в селі
Дермань на Рівненщині. Батьки — Олексій (1869–1936) та Анастасія (1877–1933) — були заможними
(1905–1987)
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) народився 20 лютого 1905 року в селі
Дермань на Рівненщині. Батьки — Олексій (1869–1936) та Анастасія (1877–1933) — були заможними
ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ У СТАТТІ УЛАСА САМЧУКА «НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ»
Корoткий опис: ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ
САМОСВІДОМОСТІ У СТАТТІ УЛАСА САМЧУКА
«НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ»
План
І. Улас Самчук — «Гомер українського життя ХХ ст.».
ІІ. Стаття «Нарід чи чернь» — крик душі письменникапатріота,
що вболіває за свій народ.
1. «Хто ми? ...Нація чи маса?».
2. Людська гідність — «це мішок картоплі чи порвані чоботи?».
3. Основна заповідь людиниєвропейця — «почувати себе свідо
мим у всіх своїх вчинках та поступуваннях».
4. Основа життя — не клас, а порядна творча свідома людина.
5. Національна свідомість — це перша передумова свідомості
і творчості.
6. Нещастя українського народу — намагання повернути історію
проти його природи.
7. Наслідок чужого втручання — втрата мови, перетворення
на юрбу.
ІІІ. Актуальність статті У. Самчука в наші дні.
САМОСВІДОМОСТІ У СТАТТІ УЛАСА САМЧУКА
«НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ»
План
І. Улас Самчук — «Гомер українського життя ХХ ст.».
ІІ. Стаття «Нарід чи чернь» — крик душі письменникапатріота,
що вболіває за свій народ.
1. «Хто ми? ...Нація чи маса?».
2. Людська гідність — «це мішок картоплі чи порвані чоботи?».
3. Основна заповідь людиниєвропейця — «почувати себе свідо
мим у всіх своїх вчинках та поступуваннях».
4. Основа життя — не клас, а порядна творча свідома людина.
5. Національна свідомість — це перша передумова свідомості
і творчості.
6. Нещастя українського народу — намагання повернути історію
проти його природи.
7. Наслідок чужого втручання — втрата мови, перетворення
на юрбу.
ІІІ. Актуальність статті У. Самчука в наші дні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ТИСЯЧОЛІТНІХ СІМЕЙНИХ ТРАДИЦІЙ У РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «МАРІЯ»
Корoткий опис: ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ТИСЯЧОЛІТНІХ СІМЕЙНИХ
ТРАДИЦІЙ У РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «МАРІЯ»
Роман Уласа Самчука «Марія» — книга про людське життя, про долю.
Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні
проблеми. Серед них одна з найголовніших — роль сімейних традицій
у житті людини, у житті нації.
На історії будьякого народу згубно відбивається втрата родовід
них людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорін
ному винищенні родин. Діти «відповідали» за батьків, змушені при
вселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим Перепутька із братом
Лавріном і з рідними батьком та матір’ю. Влада боялася, що генетична
програма роду відновиться, а відтак історична пам’ять теж воскрес
не у якомусь поколінні. Чим густіше перехрещення родів, тим міцніше
нація, тим стійкіша її мораль, глибша свідомість. Але новій владі
потрібні були такі люди, щоб спустошені поневолені душі їх легко
було заповнити своєю мораллю, своєю ідеологією. Виховувалося по
коління, що мусило усе «забути». Сьогодні ми поставлені перед про
блемою відновлення тієї пам’яті, що зберегла віковічні традиції цілого
народу. Роман Уласа Самчука є живою згадкою про ті віками сфор
мовані традиції, що увібрали найважливіші моральні засади, які до
помагали вижити нації. Перш за все це традиції сімейного чину. Най
ТРАДИЦІЙ У РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «МАРІЯ»
Роман Уласа Самчука «Марія» — книга про людське життя, про долю.
Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні
проблеми. Серед них одна з найголовніших — роль сімейних традицій
у житті людини, у житті нації.
На історії будьякого народу згубно відбивається втрата родовід
них людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорін
ному винищенні родин. Діти «відповідали» за батьків, змушені при
вселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим Перепутька із братом
Лавріном і з рідними батьком та матір’ю. Влада боялася, що генетична
програма роду відновиться, а відтак історична пам’ять теж воскрес
не у якомусь поколінні. Чим густіше перехрещення родів, тим міцніше
нація, тим стійкіша її мораль, глибша свідомість. Але новій владі
потрібні були такі люди, щоб спустошені поневолені душі їх легко
було заповнити своєю мораллю, своєю ідеологією. Виховувалося по
коління, що мусило усе «забути». Сьогодні ми поставлені перед про
блемою відновлення тієї пам’яті, що зберегла віковічні традиції цілого
народу. Роман Уласа Самчука є живою згадкою про ті віками сфор
мовані традиції, що увібрали найважливіші моральні засади, які до
помагали вижити нації. Перш за все це традиції сімейного чину. Най
ТЕМА КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ГОЛОДОМОРУ У РОМАНІ)ХРОНІЦІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Корoткий опис: ТЕМА КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ГОЛОДОМОРУ
У РОМАНІ)ХРОНІЦІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор і на
сильницьку колективізацію — закінчується страшно і трагічно. Старий, знеси
лений голодом Корній жорстоко розправляється з синомзапроданцем і йде
у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія,
простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю
з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому роз
витку подій, адже роман написаний у 1933 році. Письменник прагне виклика
ти бажання змінити долю працелюбного народу, кинутого у безодню голодної
смерті на благословенній родючій землі України.
У РОМАНІ)ХРОНІЦІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор і на
сильницьку колективізацію — закінчується страшно і трагічно. Старий, знеси
лений голодом Корній жорстоко розправляється з синомзапроданцем і йде
у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія,
простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю
з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому роз
витку подій, адже роман написаний у 1933 році. Письменник прагне виклика
ти бажання змінити долю працелюбного народу, кинутого у безодню голодної
смерті на благословенній родючій землі України.
РОЗКРИТТЯ ДУХОВНОЇ КРАСИ СЕЛЯНКИ-ТРУДІВНИЦІ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Корoткий опис: РОЗКРИТТЯ ДУХОВНОЇ КРАСИ СЕЛЯНКИ-ТРУДІВНИЦІ
У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Центральним образом романухроніки є жінка на ім’я Марія. Звичайна
селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінокматерів, жіноктруді
вниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно пра
цювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю до
лею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету:
суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас здатність до дії,
волевиявлення, усвідомлення чину. Вона неосвічена, про таких говорили,
У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Центральним образом романухроніки є жінка на ім’я Марія. Звичайна
селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінокматерів, жіноктруді
вниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно пра
цювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю до
лею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету:
суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас здатність до дії,
волевиявлення, усвідомлення чину. Вона неосвічена, про таких говорили,
УЛАС САМЧУК Доповідь про письменника
Корoткий опис: УЛАС САМЧУК
Доповідь про письменника
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) наро
дився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині. Батьки —
Олексій (1869–1936) та Анастасія (1877–1933) — були заможними селя
нами. Із п’ятьох дітей вижив лише він.
У. Самчук закінчив спочатку сільську школу в селі Тилявці, потім
Дерманську двокласну школу при семінарії та Крем’янецьку гімназію
ім. Стешенка. 7 березня 1927 року він був мобілізований до польської
армії, служив у Західній Польщі, звідки 23 серпня 1927 року дезерти
рував до Німеччини. У. Самчук опинився у місті Бойтен, три місяці
працював бендюжником, учителював у родині директора місцевої
гімназії, пізніше переїхав до міста Бреслау (нині — Вроцлав), де почав
відвідувати лекції в місцевому університеті. 1929 року У. Самчук
залишив Німеччину і переїхав до столиці Чехословаччини Праги,
де завершив своє навчання в українському вільному університеті
(1929–1931).
Доповідь про письменника
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) наро
дився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині. Батьки —
Олексій (1869–1936) та Анастасія (1877–1933) — були заможними селя
нами. Із п’ятьох дітей вижив лише він.
У. Самчук закінчив спочатку сільську школу в селі Тилявці, потім
Дерманську двокласну школу при семінарії та Крем’янецьку гімназію
ім. Стешенка. 7 березня 1927 року він був мобілізований до польської
армії, служив у Західній Польщі, звідки 23 серпня 1927 року дезерти
рував до Німеччини. У. Самчук опинився у місті Бойтен, три місяці
працював бендюжником, учителював у родині директора місцевої
гімназії, пізніше переїхав до міста Бреслау (нині — Вроцлав), де почав
відвідувати лекції в місцевому університеті. 1929 року У. Самчук
залишив Німеччину і переїхав до столиці Чехословаччини Праги,
де завершив своє навчання в українському вільному університеті
(1929–1931).