| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Нечуй-Левицький Іван | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 12 Показано материалов: 1-10 |
Страницы: 1 2 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Іван Семенович Левицький (Біографія)
(1838—1918)
Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми — І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада
1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії.
Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця,
Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. Нечуй-
Левицький 2 квітня 1918 р.
Твір Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.
Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.
“Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства.
«КАЙДАШЕВІ ЗВИЧКИ» В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ
Видатний український прозаїк І. С. НечуйЛевицький увійшов в істо
рію української літератури як неперевершений майстер зображення при
роди, письменник, твори якого донесли до нас життя українського селян
ства, міщанства, заробітчан, духівництва, інтелігенції з їх болями, радощами,
проблемами.
У 1879 році І. С. НечуйЛевицький написав повість «Кайдашева
сім’я». Письменник цікавився українською родиною, її духовними цінно
стями, її моральноетичними устроями. Письменник бачив усі складності
і суперечності, які виникали в сучасних йому сім’ях. А те, що повість
з інтересом читається понад 120 років, свідчить про майстерність і дале
коглядність її автора.
ПРИРОДА СМІХУ У «КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї»
І. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО
Загальновизнано, що гумор — «одна з найсильніших, найцікавіших особ
ливостей» таланту І. НечуяЛевицького. Найвиразніше, найособливіше ця
риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті «Кайдашева
сім’я». НечуйЛевицький зумів підмітити й передати найособливіше в на
родному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично
іронічне ставлення до складнощів життя.
Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби на
родної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи,
ЗГУБНИЙ ВПЛИВ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЛЮДИНУ (За повістю І. С. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я»)
(За повістю І. С. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я»)
Усі твори І. С. НечуяЛевицького дихають правдивістю зображення
народного життя. НечуйЛевицький у своїх творах відбив прагнення на
роду до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно
спостерігав усі риси життя народу. Усвоїх творах він показав не тільки
чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до но
вого життя, але й відобразив, як морально губить людину породження
експлуататорського ладу. Цю тему він розкриває в повісті «Кайдашева
сім’я», яка вийшла друком у 1879 році. «Великий майстер зору», Нечуй
Левицький не міг не торкнутися цієї теми. Письменник бачив, як жор
стоко знівечив кріпосницький лад простий люд. Але й після скасування
ХУДОЖНЯ МАЙТЕРНIСТЬ ПОВIСТI I. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО «КАЙДАШЕВА СIМ’Я»
I. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО «КАЙДАШЕВА СIМ’Я»
Бiльше нiж столiття вiддiляє нас вiд часу написання I. НечуємЛе
вицьким повiстi «Кайдашева сiм’я», але життя героїв, їхнi вчинки
i поведiнка хвилюють нас i зараз. У чому ж секрет такого довголiття
лiтературного твору? Менi здається, найперше, у художнiй майстерностi
автора. I. НечуйЛевицький не бере предметом дослiдження якихось ви
значних, незвичайних подiй, не кидає своїх героїв у вир випробувань. Вiн
показує буденне сiмейне життя, день за днем, рiк за роком. I вiдзначає,
що не всi можуть пройти випробування часом та «сiмейними вiйнами»
i зберегти при цьому гiднiсть, поетичну душу.
I. С. НечуйЛевицький високо цiнував народну творчiсть i щоразу
звертався до її невичерпних джерел. Мова повiстi «Кайдашева сiм’я» рясно
СІМ’Я ЯК ОСЕРЕДОК СУСПІЛЬСТВА (За повістю І. С. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я») Плани
(За повістю І. С. НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я»)
План
І. Кайдаші — типова патріархальна родина.
ІІ. На чому тримається сім’я Кайдашів?
1. Вплив суспільних стосунків.
2. Звичаї, традиції.
3. Особисті духовні якості.
4. Проблема батьків і дітей.
ІІІ. Яка сім’я — така й держава.
ВНУТРІШНЄ ПРАГНЕННЯ КАЙДАШІВ УТВЕРДИТИ СЕБЕ
ГОСПОДАРЯМИ НА ЗЕМЛІ
План
І. Земля — основа існування українського хлібороба.
ІІ. Чому сварилися Кайдаші?
1. Важка праця на власному наділі.
2. Байдужість до громадських справ.
3. Зростання чисельності родини.
4. Поділ землі, суперечки за межу.
205
ІІІ. Власна гідність селянина — у почуванні себе господарем землі.
КАЙДАШI — ТИПОВI ПРЕДСТАВНИКИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА ПОРЕФОРМЕНОГО ПЕРIОДУ, НОСIЇ НАЦIОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
СЕЛЯНСТВА ПОРЕФОРМЕНОГО ПЕРIОДУ,
НОСIЇ НАЦIОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
Люблячи свiй народ, спiвчуваючи його тяжкiй долi, видатний украї
нський письменник I. НечуйЛевицький вважав своїм обов’язком гово
рити йому правду, будити вiд тяжкого сну й апатiї, якi були викликанi
довгими роками крiпосницького гнiту та злиднями. I правда ще вислов
лена у такiй досконалiй художнiй формi, з таким гумором та iронiєю, що
це викликає смiх i сльози вже в багатьох поколiнь читачiв, примушує їх
вкотре замислитися над вiчними iстинами добра i зла.
Перш за все ми бачимо, що життя селянина проходить у щоденнiй важкiй
працi. Вона хоч i виснажлива, але, мабуть, жоден із героїв повiстi не уявляв
себе без роботи. Омелько Кайдаш, окрiм хлiборобства, займався ще й стель
махуванням — робив вози та iншi вироби з дерева. Карпо i Лаврiн пiдробляли
хурщиками: наймалися возити до залiзницi з панських сахарень та млинiв
цукор i борошно. Уся сiм’я, зiбравши власний урожай, йшла заробляти у па
на снопи, щоб розрахуватися з податками i на свої потреби залишити дещи
цю. Отже, ми виразно бачимо одну з найхарактернiших рис українського
ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ, ПОБУТУ I ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДIВ УКРАЇНЦIВ У ПОВIСТI I. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО «КАЙДАШЕВА СIМ’Я»
ТА ОБРЯДIВ УКРАЇНЦIВ У ПОВIСТI
I. НЕЧУЯ)ЛЕВИЦЬКОГО «КАЙДАШЕВА СIМ’Я»
Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за iстину, то
життя селян, так яскраво змальоване I. НечуємЛевицьким у повiстi «Кай
дашева сiм’я», становить великий iнтерес. А ще як врахувати, що у бага
тьох iз нас корiння роду тягнеться саме з села.
Життя сiльських трудiвникiв споконвiку пiдпорядковувалося хлiбо
робському цикловi — оранцi, сiянню, жнивам, возовицi, молотьбi. I саме
за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашiв. Не сидiли вони без
дiла i тодi, коли справлялися зi своїм урожаєм — йшли працювати на
панське поле за снопи. Крiм того, старий Кайдаш був добрим стельмахом
i робив вози та iнший сiльськогосподарський реманент. За це його поважа
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Доповідь про письменника
Доповідь про письменника
Іван Семенович Левицький (1838—1918) (літ. псевдоніми — І. Нечуй
Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на
Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семі
нарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській
семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відстав
ку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. НечуйЛевиць
кий 2 квітня 1918 р.
Початок літературної діяльності І. НечуяЛевицького припав на 60ті
роки. У 70х — 80х рр. були написані найбільш відомі твори письменника
— «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Старосвітські батюш
ки та матушки», «Хмари». На тлі художніх пошуків кінця ХІХ — поч. ХХ ст.
його творчість відзначалась тематичним і стильовим консерватизмом.
Для прози І. НечуяЛевицького характерне реалістичне відображення
дійсності. Основна тема його творів — селянська. Увагу автора привертає
соціальна проблематика. Він розкриває вплив кріпацтва на долі й мораль
селян, показує процеси, що відбувалися в українському селі після скасуван
ня кріпосної залежності. У повісті «Кайдашева сім’я» прозаїк змалював ши
року картину складних процесів, зумовлених селянською реформою. На
думку автора, саме соціальноекономічні причини змінили традиційний
устрій народного життя. Вони позначились не лише на майнових відноси
нах, а й на всьому комплексі народної звичаєвості, моралі та психологічно
му складі селянина. В окремих творах письменник змалював життя україн
ської інтелігенції (роман «Хмари»). Значний інтерес становлять
фольклористичні та літературнопубліцистичні праці І. НечуяЛевицького.