Корoткий опис:  «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» — ВЕЛИЧНА ПАМ’ЯТКА
КУЛЬТУРИ НАШОГО НАРОДУ
В історії загальнолюдської культури є пам’ятки, що відображають най
кращі риси, властиві народові. У них виражені найзаповітніші людські
сподівання, особливості світосприймання, у них звучить жива історія. До
таких шедеврів світового мистецтва належить і «Слово о полку Іго
ревім» — найвидатніша пам’ятка культури Київської Русі.
Темою «Слова…» у вузькому розумінні є зображення невдалого по
ходу князя Ігоря Святославича проти половців 1185 року. Але ця тема
для автора є прелюдією і складовою частиною значно ширшої, проблем
нішої теми. Це — історична доля Руської землі, її минуле, сучасне і май
бутнє. Отже, «Слово…» — «це роздуми над долею рідної землі». Не ви
падково образ Руської землі відтворений у поемі як основний її ліричний
лейтмотив. Безмежжя просторів Руської землі підкреслено описом подій
у різних її кінцях, що відбуваються одночасно: «Коні іржуть за Сулою —

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОБРАЗ ЯРОСЛАВНИ
У ПОЕМІ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
Жіноча доля… Споконвіків призначенням жінки вважалося бути бере
гинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працю
вати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки
виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її
долю лягли нелегкі випробування. Євфросинія Ярославна — дочка Яросла
ва Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який одружився з нею
1184 року. Ярославна закохана в свого чоловіка, і ось цього щастя подруж
нього життя їй відведено лише один рік, бо уже в 1185 році Ігор вирушив
у похід на половців і потрапив у полон. Як же тяжко молодій жінці відрива
ти від серця свого милого і проводжати, може, на вірну смерть!
Але вона свідома того, що її чоловік — князь, полководець, воїн. Жінка
повинна мужньо винести це горе, ще й подати приклад жінкам дружинників.
З тривогою чекає вона звісток із поля бою, радіє першим перемогам
Ігоря. Але ось страшна звістка: військо розбито, а її милий ладо у полоні.
Ярославна не криється зі своїм горем, вона виходить на Путивлівський
вал, у розпачі звертається до сил природи по допомогу.
Взагалі, автор «Слова…» у поемі представляє нам природу як самостійну
дійову особу.
Вона може бути гнівною і лагідною, але завжди діючою, рухливою,
олюдненою. Звертається до неї Ігор, коли потрапляє у полон:
О Донецьріко!
Не мало тобі слави,
Що носив ти князя на хвилях,
Стелив йому траву зелену
На берегах срібних…
Донець вступає в діалог з Ігорем:
Княже Ігорю!
Не мало тобі слави,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОБРАЗ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ У ПОЕМІ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші
почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному.
І слово це — Батьківщина.
Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша
Батьківщина — Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або
просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми
зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми «Слово о полку
Ігоревім», знайомимось зі звитягою попередніх поколінь, вчимось у них
любити рідну землю.
«Руська земля...» Двадцять разів вжито це поняття автором «Слова
о полку Ігоревім» для того, щоб схарактеризувати безкраї простори
і окремі місцевості, багату природу і руські міста. А ще — це завзяті
працьовиті люди, воїни і хлібороби. Адже саме ці люди населяли Руську

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОБРАЗ КНЯЗЯ ІГОРЯ У ПОЕМІ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
«Лучче ж би потятим бути,
аніж полоненим бути»
«Слово...»

Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці по
гляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються.
Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна по
ема «Слово о полку Ігоревім». Наш народ може пишатися своїми літера
турними і мистецькими традиціями, адже «Слово...» — це єдина пам’ят
ка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу.
З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давни
ну, про його героїчну боротьбу із зовнішніми ворогами і внутрішніми
феодальними чварами. У творі невідомий автор змалював героїчних за
хисників Руської землі, які в ХІІ столітті вели боротьбу з половцями.
Автор із любов’ю зобразив наших героїчних предків. Перед нами ви
разно виростають мужні постаті, які однаково впевнено тримали в руках

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» — ВЕЛИЧНА ПАМ’ЯТКА
ЛІТЕРАТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Здоров’я князеві й дружині,
Що борються за народ християнський
Із військами поганими!
«Слово…»
«Слово о полку Ігоревім» — найвидатніша пам’ятка культури східних
слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур — української, російської,
білоруської.
Із «Слова…» ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню ве
личну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від по
ловців було найголовнішим завданням князів руських XI—XII століть.
В основу сюжету «Слова…» покладено розповідь про невдало заверше
ний похід новгородсіверського князя Ігоря Святославича в союзі
з його братом Всеволодом, сином Володимиром і племінником Свято
славом на степових кочівниківполовців.
Похід відбувся навесні 1185 року. Після першої вдалої битви Ігор за
знав поразки і разом із союзниками потрапив у полон до половців. «Сло
во…» написане незабаром після цих подій, очевидно, не пізніше 1187 року.
Про похід Ігоря на половців розповідається і в літописах —
Лаврентіївському (стисло) та Іп

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗАЧЕРПНІМО МУДРОСТІ
ЗІ СВІТОВОЇ ДАВНЬОЇ СКАРБНИЦІ
(Про найдавнішу перекладну світську літературу)
Разом із церковною літературою в Давню Русь прийшло багато книг
природничонаукового змісту, історичних праць та збірників афоризмів,
у яких була сконцентрована мудрість людська.
Дещо наївними і навіть смішними видаються нам «наукові» викладки
Іоанна Екзарха в «Шестодневі», Козьми Індикоплова в «Християнській
топографії» про будову світу, фізичні, астрономічні та інші явища приро
ди. Що ж, таким їм здавався світ за біблійними книгами. Але настільки ж
справедливими є їхні спостереження і відповідно захоплення мудрим
улаштуванням цього світу! І найбільше — людиною — головним творін
ням Божим, заради якого й створене все на землі. Ось слова із «Шесто
днева»: «Не можу прийти в себе від подиву і не можу зрозуміти, звідки
в такому малому тілі [людини] такі високі думки, здатні обійти всю землю

Читати далі   Написати відгук/Голосувати