Корoткий опис:  Твір на тему "Автопортрет" Т. Г. Шевченка (1840р.)

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТАРАС ШЕВЧЕНКО
(1814—1861)
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на
Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських
служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р.
за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений з кріпацтва. Упродовж
1838—1845 рр. навчався в академії художеств у Петербурзі. Пізніше переїхав в Україну, працював
співробітником Археографічної комісії в Києві. Навесні 1847 р. Шевченко був заарештований за

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Вірша на пам'ять доля - домашнє завдання і не має часу іти в бібліотеку? У нашому архіві вірш Тараса Григоровича "Доля" - викладено для читання.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДУХОВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА
Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала
на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно пе
реходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь
віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи
він жертвував усім — шматком важко заробленого хліба, родинним спо
коєм і своїм життям. В ім’я незалежності єднався і збройно ставав на за
хист своєї землі від численних поневолювачів.
Але до цього моменту — моменту утворення держави — Україна йшла
дуже важким і довгим шляхом.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МРІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
Якою б не була людина, навряд чи її не цікавить доля рідної країни.
В Україні, мабуть, немає людини, яка б жодного разу не замислилась над
проблемами нашої держави. Така наша історична доля — входити до скла
ду інших країн, жити без самостійності. Упродовж віків не існувало ук
раїнської держави, і ця проблема не давала спокою багатьом поколінням
митців, учених. Доля рідного народу глибоко хвилювала такого видатно
го майстра слова, як Тарас Шевченко. Творчість Т. Шевченка — діамант
української літератури, гордість української нації. «Історія мого життя
є частиною історії моєї Батьківщини»,— писав поет. Україна для Шев
ченка не тільки «садок вишневий», «лани широкополі, і Дніпро, і кручі».

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МОРАЛЬНІ УРОКИ КАТЕРИНИ І ГАННИ СУЧАСНИМ ЧИТАЧАМ
(За творчістю Т. Шевченка)
План
І. Актуальність проблеми стосунків між дівчатами та хлопцями
в усі часи.
ІІ. Глибоке переживання Шевченка за долю скривджених дівчат.
1. Щирі, довірливі почуття — основа стосунків.
2. Особливості поведінки дівчат — обережність, розважливість,
сором’язливість.
3. Відповідальність юнаків, чоловіків за наслідки стосунків.
4. Материнські обов’язки, думки про майбутню долю дитини.
ІІІ. Часи нові — проблеми старі.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЖІНОЧІ ОБРАЗИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА
Жінка... Найзагадковіше Боже створення, що бентежить серця поетів
протягом кількох століть... Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружи
на, донька... Скільки у неї імен! Але кожна з них випромінює життєдайне
світло любові, щирості й добра. У кожного митця є добірка творів, при
свячених її величності Жінці.
З перших сторінок «Кобзаря» читач поринає у безмежний дивосвіт
шевченкових образів, але найбільше хвилюють долі обездолених дівчат —
Причинної, Катерини, Тополі, наймички Ганни, Мар’яничерниці... Поет
милується їхньою красою — як зовньою, так і душевною, щирістю, безпо
середністю. Але світ такий жорстокий! Зло, зрада, підступність, людська

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «…І ПЕРЕД НЕЮ ПОМОЛЮСЬ, МОВ ПЕРЕД
ОБРАЗОМ СВЯТИМ ТІЄЇ МАТЕРІ СВЯТОЇ»
(Образ матері в творах Т. Шевченка)
Рано втративши матір, яку «ще молодою у могилу нужда та праця по
ложили», Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому
все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності.
Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до мате
ринства. І це відбилося у його творчості.
Гортаючи сторінки «Кобзаря», ми постійно зустрічаємо образи ма
терів. Різні це жінки: є серед них такі, що, бажаючи щастя дітям, дбають
лише про матеріальний здобуток і готові заради цього загубити кохання
(«Мар’яначерниця», «Тополя»). Є нещасні матеріпокритки, котрі, не
в змозі перенести сором, гублять своїх новонароджених дітей («Русал
ка»). Та подібних персонажів у поезіях Т. Г. Шевченка небагато. Перева

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОСМИСЛЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ КОЗАЦТВА
У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА
Часи козаччини — це героїчні сторінки в історії України, славні сто
рінки подвигів і слави, героївлицарів, величі і краси козацької звитяги.
Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка,
бо він був справжнім сином України. Поет говорить про «старину», як
про «диво», що відійшло навіки.
Все йде, все минає — і краю немає,
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? —
ставить він питання в поемі «Гайдамаки», порівнюючи героїзм козаків із
рабською покорою їх нащадків, своїх сучасників. Своїми творами вели
кий Кобзар прагне розбудити вільний козацький дух українців, підняти
їх на боротьбу за волю. Він вірить, що
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗОБРАЖЕННЯ ВЕЛИЧІ І КРАСИ КОЗАЦЬКОЇ ЗВИТЯГИ
У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Т. Г. Шевченко
Тарас Шевченко — видатний поет української літератури. За своє
життя Шевченко написав багато творів, кожний з яких є витвором мис
тецтва. В усі періоди творчості Шевченка ми бачимо його зацікавленість
історією України. Усвоїх поемах «Холодний Яр», «Тарасова ніч», «Іван
Підкова», «Гайдамаки» та у поезії «До Основ’яненка» автор зображує
велич і красу козацької звитяги. Шевченко пишався героїчним минулим
свого народу, вірив, що козацька «слава не поляже, не поляже, а розкаже,
що діялось на світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти».
У поезії «До Основ’яненка» гостро відчувається туга за козацькою
вольницею — за звитягою запорожців, за всім, що уособлює українську
старовину. І от козацтва, яке було нездоланним заслоном на шляху мо
гутніх орд зі сходу до півдня й врятувало Європу, не стало. Ось чому ав
тор сумує за преславними козаками. Повернення їх можливе, але тільки
як повернення ідеї:

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Поезія «До Основ’яненка» вся пройнята духом запорозької минув

шини, але спроектована у сучасність: автор промовляє до національної
свідомості українців, до їхньої честі й гідності. Нація, яка має такі

Читати далі   Написати відгук/Голосувати