| Главная » Файлы » Твори з української літератури » Сковорода Григорій | [ Добавить материал ] |
| В категории материалов: 6 Показано материалов: 1-6 |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
Григорій Савич Сковорода (Біографія)
Корoткий опис: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722—1794)
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з
козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу
не закінчив, залишивши навчання «студентом богословських наук». Був співаком придворної капели
в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав
у Харківському колегіумі. Через конфлікт з керівництвом колегіуму був змушений залишити посаду.
Останні двадцять п’ять років життя, не маючи власної домівки, провів у мандрах. Помер Сковорода 29
жовтня 1794 р. в с. Іванівці, що на Харківщині.
Сковорода — автор літературних і філософських творів. Їх ідейний зміст підпорядкований пошуку
смислу життя людини та визначенню шляхів до щастя. Розуміючи філософію як науку життя, письменник,
(1722—1794)
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з
козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу
не закінчив, залишивши навчання «студентом богословських наук». Був співаком придворної капели
в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав
у Харківському колегіумі. Через конфлікт з керівництвом колегіуму був змушений залишити посаду.
Останні двадцять п’ять років життя, не маючи власної домівки, провів у мандрах. Помер Сковорода 29
жовтня 1794 р. в с. Іванівці, що на Харківщині.
Сковорода — автор літературних і філософських творів. Їх ідейний зміст підпорядкований пошуку
смислу життя людини та визначенню шляхів до щастя. Розуміючи філософію як науку життя, письменник,
ВЕЛИЧ I БЕЗСМЕРТЯ Г. С. СКОВОРОДИ
Корoткий опис: ВЕЛИЧ I БЕЗСМЕРТЯ Г. С. СКОВОРОДИ
Благословеннi ви, слiди,
Не змитi вiчностi дощами,
Мандрiвника Сковороди
З припорошiлими саквами,
Що до цiлющої води
Простує, занедбавши храми.
М. Рильський
Життєвий шлях видатного українського фiлософа Григорiя Савича
Сковороди є прикладом гуманiзму i самопожертви. За своє подвижницьке
життя мандрiвний фiлософ сходив багато дорiг. Вiн ішов до людей, щоб
навчити їх бути щасливими.
Творчий шлях великого мислителя розпочався в той час, коли
в Росiйськiй iмперiї занепадав феодальний лад. Йому на змiну приходив
новий, капiталiстичний, що нiс iз собою посилення розвитку нацiональної
культури i в той же час новi форми приборкання нацiональних рухiв уря
дом. Г. С. Сковорода був у числi видатних особистостей свого часу, якi
ТВОРЧІСТЬ Г. СКОВОРОДИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАРОДНИХ ІДЕАЛІВ І ПРАГНЕНЬ
Корoткий опис: ТВОРЧІСТЬ Г. СКОВОРОДИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ
НАРОДНИХ ІДЕАЛІВ І ПРАГНЕНЬ
У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода увійшов як
народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Висока
освіченість не віддаляла його від простого народу, він прагнув бути «чор
ною сковородою, що пече білі млинці». Тому і твори свої найперше адре
сував тим, хто жив під солом’яною стріхою, вбачаючи у цьому сенс свого
щастя і призначення на землі.
Відомо, що твори Г. Сковороди, поширюючись у рукописах, увійшли
до репертуару кобзарів і лірників, а один із них («Всякому городу нрав
і права») використав Котляревський у п’єсі «НаталкаПолтавка».
Як людина свого часу, як представник просвітительської ідеології,
Г. Сковорода видобуває свою філософію на вченні про «природну» лю
НАРОДНИХ ІДЕАЛІВ І ПРАГНЕНЬ
У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода увійшов як
народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Висока
освіченість не віддаляла його від простого народу, він прагнув бути «чор
ною сковородою, що пече білі млинці». Тому і твори свої найперше адре
сував тим, хто жив під солом’яною стріхою, вбачаючи у цьому сенс свого
щастя і призначення на землі.
Відомо, що твори Г. Сковороди, поширюючись у рукописах, увійшли
до репертуару кобзарів і лірників, а один із них («Всякому городу нрав
і права») використав Котляревський у п’єсі «НаталкаПолтавка».
Як людина свого часу, як представник просвітительської ідеології,
Г. Сковорода видобуває свою філософію на вченні про «природну» лю
ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ СКОВОРОДИ ПРО ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ
Корoткий опис: ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ СКОВОРОДИ
ПРО ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ
Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роз
думи про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся
його творчість. «Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за мо
рями… не мандруй по Єрусалимах», бо, як вважав Г. Сковорода, воно не
тільки поруч з тобою, воно «всередині тебе»: «у твоєму чистому серці,
у твоїй чесній душі, що живе за законами Божими і велінням Божим».
Ця думка повторюється у найрізноманітніших варіаціях, сентенціях,
біблійних тезах, але найлаконічніше вона передана в формулі: «Щастіє
твоє и мир твой, и рай твой, и Бог твой внутрь тебе есть». Досягти щас
тя — означає прислухатися до свого внутрішнього голосу, вислухати себе,
тобто сповна увійти «в храм свій», жити в гармонії з природою, з Богом,
бо тільки це приносить щастя, це передбачено тобі «блаженною натурою».
Усе, що потрібно людині, сили, які тримають її на світі, протистоять
злу, вона має в собі від природи. Треба лише все те пізнати, відкрити в собі
ПРО ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ
Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роз
думи про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся
його творчість. «Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за мо
рями… не мандруй по Єрусалимах», бо, як вважав Г. Сковорода, воно не
тільки поруч з тобою, воно «всередині тебе»: «у твоєму чистому серці,
у твоїй чесній душі, що живе за законами Божими і велінням Божим».
Ця думка повторюється у найрізноманітніших варіаціях, сентенціях,
біблійних тезах, але найлаконічніше вона передана в формулі: «Щастіє
твоє и мир твой, и рай твой, и Бог твой внутрь тебе есть». Досягти щас
тя — означає прислухатися до свого внутрішнього голосу, вислухати себе,
тобто сповна увійти «в храм свій», жити в гармонії з природою, з Богом,
бо тільки це приносить щастя, це передбачено тобі «блаженною натурою».
Усе, що потрібно людині, сили, які тримають її на світі, протистоять
злу, вона має в собі від природи. Треба лише все те пізнати, відкрити в собі
ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ Г. СКОВОРОДИ (Плани)
Корoткий опис: ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ Г. СКОВОРОДИ
План
І. Г. Сковорода — педагог, просвітитель, письменник.
ІІ. «Навчання не труд, а втіха...» (Г. Сковорода).
1. «...О книги, найкращі порадники і найвірніші друзі!»
(Г. Сковорода).
2. «Як хто посіє в юності, так пожне в старості. Дотримуйся
в юності тверезості й непорочності» (Г. Сковорода).
3. «Здоров’я, соромливість і репутація — найцінніші скарби»
(Г. Сковорода).
4. «Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбом»
(Г. Сковорода).
5. «Якщо ти усвідомлюєш, для чого ти народжений, і працюєш
з приємністю, ти щасливий» (Г. Сковорода).
6. «Хай одержать вони ... скарби — я їм не заздрю. Аби я мав ду
ховні багатства і той хліб духовний...» (Г. Сковорода).
ІІІ. Актуальність педагогічних ідей Г. Сковороди в наш час.
УСЛАВЛЕННЯ НАЙВИЩИХ ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ
У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ
План
І. Г. С. Сковорода — видатний філософ, гуманіст, співець людських чеснот.
ІІ. Людина — «коваль свого життя».
1. Життя в гармонії з природою у поезіях «Гей, поля, поля зе
лені», «Ой, пташино жовтобока».
2. Чиста «як кришталь» совість — запорука щасливого життя
у вірші «Всякому городу — нрав і права...»
3. Воля — найбільше багатство людини у вірші «De libertate»,
байці «Чиж і Щиглик».
4. «Робота наша — джерело радості» в байці «Зозуля та Дрізд».
5. Праця в природженому ділі — щастя людини в байці «Бджола
і Шершень».
ІІІ. Мудрість і повчальність думок Г. Сковороди про загальнолюдські
цінності.
ОБРАЗИ ПРИРОДИ У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ
План
І. Г. Сковорода — співець рідної природи.
ІІ. Гармонія з природою — запорука щасливого життя.
1. Краса природи в поезіях «Гей, поля, поля зелені», «Вже хмара
пройшла. Райдуга в небі грає», «Весна люба, гей, прийшла...».
2. Природа як джерело поетичного натхнення у вірші
«В город не піду багатий — у полях я буду жить...».
3. Паралелізм «природа — людина» у вірші «Ой, пташино жов
тобока».
4. Зв’язок з фольклором та пісенність віршів Г. Сковороди про
природу.
5. Краса зображальновиражальних засобів віршів Г. Сковороди
про природу.
ІІІ. Природа — годувальниця і Муза для Г. Сковороди та для сучас
них поетів.
ДЛЯ ЧОГО НАМ ПОТРІБНА ТВОРЧІСТЬ Г. СКОВОРОДИ СЬОГОДНІ?
План
І. Г. Сковорода і його час.
ІІ. Людина семи талантів.
1. Філософські погляди Г. Сковороди.
2. Просвітницька діяльність.
3. Внесок у розвиток педагогіки.
4. Поетична майстерність.
5. Сковородабайкар.
6. Мудрість притч та афоризмів.
ІІІ. Творчість Г. Сковороди — неоціненний дар прийдешньому поко
лінню.
План
І. Г. Сковорода — педагог, просвітитель, письменник.
ІІ. «Навчання не труд, а втіха...» (Г. Сковорода).
1. «...О книги, найкращі порадники і найвірніші друзі!»
(Г. Сковорода).
2. «Як хто посіє в юності, так пожне в старості. Дотримуйся
в юності тверезості й непорочності» (Г. Сковорода).
3. «Здоров’я, соромливість і репутація — найцінніші скарби»
(Г. Сковорода).
4. «Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбом»
(Г. Сковорода).
5. «Якщо ти усвідомлюєш, для чого ти народжений, і працюєш
з приємністю, ти щасливий» (Г. Сковорода).
6. «Хай одержать вони ... скарби — я їм не заздрю. Аби я мав ду
ховні багатства і той хліб духовний...» (Г. Сковорода).
ІІІ. Актуальність педагогічних ідей Г. Сковороди в наш час.
УСЛАВЛЕННЯ НАЙВИЩИХ ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ
У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ
План
І. Г. С. Сковорода — видатний філософ, гуманіст, співець людських чеснот.
ІІ. Людина — «коваль свого життя».
1. Життя в гармонії з природою у поезіях «Гей, поля, поля зе
лені», «Ой, пташино жовтобока».
2. Чиста «як кришталь» совість — запорука щасливого життя
у вірші «Всякому городу — нрав і права...»
3. Воля — найбільше багатство людини у вірші «De libertate»,
байці «Чиж і Щиглик».
4. «Робота наша — джерело радості» в байці «Зозуля та Дрізд».
5. Праця в природженому ділі — щастя людини в байці «Бджола
і Шершень».
ІІІ. Мудрість і повчальність думок Г. Сковороди про загальнолюдські
цінності.
ОБРАЗИ ПРИРОДИ У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ
План
І. Г. Сковорода — співець рідної природи.
ІІ. Гармонія з природою — запорука щасливого життя.
1. Краса природи в поезіях «Гей, поля, поля зелені», «Вже хмара
пройшла. Райдуга в небі грає», «Весна люба, гей, прийшла...».
2. Природа як джерело поетичного натхнення у вірші
«В город не піду багатий — у полях я буду жить...».
3. Паралелізм «природа — людина» у вірші «Ой, пташино жов
тобока».
4. Зв’язок з фольклором та пісенність віршів Г. Сковороди про
природу.
5. Краса зображальновиражальних засобів віршів Г. Сковороди
про природу.
ІІІ. Природа — годувальниця і Муза для Г. Сковороди та для сучас
них поетів.
ДЛЯ ЧОГО НАМ ПОТРІБНА ТВОРЧІСТЬ Г. СКОВОРОДИ СЬОГОДНІ?
План
І. Г. Сковорода і його час.
ІІ. Людина семи талантів.
1. Філософські погляди Г. Сковороди.
2. Просвітницька діяльність.
3. Внесок у розвиток педагогіки.
4. Поетична майстерність.
5. Сковородабайкар.
6. Мудрість притч та афоризмів.
ІІІ. Творчість Г. Сковороди — неоціненний дар прийдешньому поко
лінню.
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Доповідь про письменника
Корoткий опис: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Доповідь про письменника
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на
Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, всту
пив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, зали
шивши навчання «студентом богословських наук». Був співаком придвор
ноїкапеливПетербурзі,входивдоскладуросійськоїмісіївУгорщині.Працював
домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через конфлікт
з керівництвом колегіуму був змушений залишити посаду. Останні двадцять
п’ять років життя, не ма
Доповідь про письменника
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на
Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, всту
пив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, зали
шивши навчання «студентом богословських наук». Був співаком придвор
ноїкапеливПетербурзі,входивдоскладуросійськоїмісіївУгорщині.Працював
домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через конфлікт
з керівництвом колегіуму був змушений залишити посаду. Останні двадцять
п’ять років життя, не ма