Корoткий опис:  МАРКО ВОВЧОК
(1833—1907)
Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі — Маркович, у другому — Лобач-Жученко;
літературний псевдонім — Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське
Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі
у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧОМУ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ПОЧИНАЄТЬСЯ
З УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ?
План
І. Сконцентрована народна мудрість.
ІІ. Усна народна творчість — поетична історія народу, джерело на
тхнення для письменників.
1. Історичні пісні та думи — теми для епічних полотен з історії
народу.
2. Використання митцями народнопоетичних засобів виразності.
3. Народні прислів’я та фразеологізми як засоби характеротво
рення.
4. Міфи, народні казки — основа для літературної казки та фанта
стичних творів.
ІІІ. Значення усної народної творчості як виразника народних дум,
носія народної моралі.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  АНТИКРІПОСНИЦЬКА СПРЯМОВАНІСТЬ
ПОВІСТІ МАРКА ВОВЧКА «ІНСТИТУТКА»
Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою
«Народні оповідання». Уже сама назва говорить про себе: народне життя
само підказало їй тему, створило образи, характери. Найчастіше її перо
торкалося болючої проблеми селян — їхньої неволі, кріпосної залежності
від поміщиків.
Шляхетна натура письменниці, яка була вихована в повазі до люд
ської особистості, не мирилася з тим, що одна людина — зі своїми почут
тями, думками, мріями, зі своїм бажанням жити і бути щасливою — може
належати іншій. Свої болісні роздуми про цю несправедливість, що ла
мала людські долі, письменниця втілила у повісті «Інститутка».
Дівчина Устина, від імені якої ведеться розповідь у творі, змалечку
зростала сиротою. Коли їй було десять років, взяли у двір

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧОГО КРІПАЧКА УСТИНА МОЖЕ НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ ВИСОКОГО
СОЦІАЛЬНОГО СТАНУ ТА НАШИХ СУЧАСНИКІВ?
План
І. Повість «Інститутка» Марка Вовчка — найкращий твір письмен
ниці, перша українська соціальна повість.
ІІ. Актуальність образу Устини тоді і нині.
1. Глибоке почуття власної гідності.
2. Невичерпний оптимізм.
3. Прагнення робити добро іншим, ставати на захист покрив
джених.
4. Сміливість у боротьбі за справедливість та власне щастя, праг
нення до волі.
5. Філософське ставлення до перепетій життя, віра в краще май
бутнє.
ІІІ. Що вище: аристократизм походження чи аристократизм духу?

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УСТИНИ І ПАННОЧКИ
(За повістю Марка Вовчка «Інститутка»)
«Інститутка» — це перша в українській літературі соціальна повість,
глибоко реалістичний твір про відносини між панами та кріпаками.
Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище
кріпаків і викрила та засудила паразитичний спосіб життя тогочасного
панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки.
Селянська дівчина Устина, від особи якої ведеться розповідь, не лише
свідок подій, але й їх учасниця, головна героїня повісті. Ще з дитинства

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРАГНЕННЯ НАРОДУ ДО ВОЛІ
У ПОВІСТІ МАРКА ВОВЧКА «IНСТИТУТКА»
Провідна тема творів Марка Вовчка — змалювання життя за

кріпаченого селянства і його прагнення до волі. Оповідання й повісті
письменниці є чудовим продовженням антикріпосницьких мотивів по
езії Тараса Шевченка.
Авторка показала поступове наростання гніву поневоленого народу
по відношенню до своїх визискувачів. Від зітхання, стогону й сліз — до
непокори, до відкритого виступу проти поміщицької сваволі — такий
шлях проходять герої повісті «Інститутка» та «Народних оповідань».
Вони починають розуміти необхідність саме активної боротьби як єди
ного засобу позбутися важкого ярма.
Особливо яскраво зображено це у повісті «Інститутка». Стара по
міщиця та її кріпаки чекають приїзду молодої пані, яка закінчила в місті
інститут і має повернутися у свій маєток повновладною господинею.
Ніхто з невільників не гадає, яке горе на них чекає з приїздом молодої
поміщиці. Люди не можуть допустити й думки, що панночка буде гірше
лютої змії, що від неї нікому не буде життя. Навпаки, селяни сподіва
ються на покращення свого становища. Та марними були ці рожеві спо
дівання.
Пані «інститутка» відразу показала гострі зуби. Вона вередлива, сва
вільна, брутальна й жорстока особа. Велику насолоду їй приносять
людські муки. Якби могла, вона б і уві сні знущалася з кріпаків, бо вони,
вважає поміщиця, її власність, мовчазні виконавці її примх.
Найбільше дістається від «інститутки» її покоївці — лагідній, добрій,
спокійній Устині. Кріпачка мовчки зносить побої, знущання і лише ди
вується: «Таке молоде, а таке немилосердне, господи!» Але згодом
і в Устини вибухає гнів проти поміщицького свавілля. Вона не змогла
залишатися німим свідком панського знущання над старою бабусею
кріпачкою. Ступивши на її захист, дівчина тим самим боронила і свою
людську гідність.
Устину рішуче підтримав її чоловік Прокіп. Коли поміщиця хотіла
вдарити її, він схопив пані за обидві руки, гримнувши: «Годі, пані, годі!
Цього вже не буде! Годі!» А панові, який прибіг на крик, мовив:
«Не підходьте, пане, не підходьте!»
Дорого обійшовся Прокопові цей виступ. Поміщик, який вважав себе
паномлібералом, віддає його в солдати. Та цим Прокіп здобув волю
Устині. «Воля!— покрикне він,— воля! Та на волі і лихо і напасть — ніщо

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МАРКО ВОВЧОК
Доповідь про письменницю

Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі — Маркович, у дру
гому — ЛобачЖученко; літературний псевдонім — Марко Вовчок)
народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської гу
бернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні
в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб

Читати далі   Написати відгук/Голосувати