Корoткий опис:  ОБРАЗ ПУЗИРЯ
У КОМЕДІЇ І. КАРПЕНКА)КАРОГО «ХАЗЯЇН»
Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється
в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неодно
значно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя.
Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря — головного пер
сонажа комедії «Хазяїн».
За задумом і його втіленням «Хазяїн» — це «зла сатира на чоловічу
любов до стяжання». Отже, сміх — іронічний, зневажливий, а то й зни
щувальний є основним прийомом характеристики ситуацій та образів,
передусім Терентія Пузиря, мільйонераземлевласника. Драматург відтво

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НОВАТОРСТВО І. КАРПЕНКА)КАРОГО)ДРАМАТУРГА
Основні свої твори І. КарпенкоКарий писав у 80ті роки XIX століття,
у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові,
капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства
на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні.
Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішо
му їх вияві КарпенкоКарий зображує у своїх творах дуже переконливо.
Не пориваючи з національною театральною традицією (бо ж у центрі так

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧИ Є СИЛА, ЩО ПРОТИСТОЇТЬ ПУЗИРЯМ?
(За комедією І. КарпенкаКарого «Хазяїн»)
У комедії «Хазяїн» видатний український драматург І. КарпенкоКа
рий показав «дику, страшенну силу» великих капіталістівземлевласників,
які так розкрутили «хазяйське колесо», що воно придавило сотні і тисячі
людей, прирекло їх на підневільне, рабське існування або примусило пла
зувати, пристосовуватися (як це трапилося з Феногеном, Ліхтаренком,
Зеленським). Хто не зрозумів тієї системи, той був безжалісно роздавле
ний, знищений, як, наприклад, помічник Ліхтаренка, чесний юнак Зозу
ля, якого обмовив «права рука» хазяїна Феноген, аби прикрити власний
злочин.
Звичайно, постає питання, а чи є сила, яка могла б протистояти пу
зирям, чоботам та іншим хижакам, «сильним світу цього»?
У комедії образові головного героя Пузирю і його помічникам дра
матург протиставляє образи пана Золотницького, дочки Соні і учителя
гімназії Калиновича.
Петро Петрович Золотницький — освічена, інтелігентна людина, яка
дбає про національну культуру, прагне якось вплинути на Пузиря, залу
чити його до суспільно корисної громадської роботи. Але його час прой
шов, і він сам боїться бути поглинутим новими хазяїнами, ледве не
благає свого зажерливого сусіда: «Дай віку дожить, не виганяй ти мене
з Капустяного! Потомствених обивателів і так небагато в околиці осталось,
все нові хазяїни захопили, а ти вже й на мене зуби гостриш. Успієш ще
захватить і Капустяне, й Миролюбівку».
Отже, дворянин Золотницький не є тією силою, яка могла б протисто
яти новим хазяїнам.
Соня — «теплична квітка», виросла у дівочих мріях, дуже далеких від
реального життя. Вона розумна, освічена, скінчила гімназію із золотою ме
даллю. Коли над нею під час навчання насміхалися, що в них у господарстві
«людей годують гірше, ніж свиней», то дівчина тільки плакала та говори
ла, що це неправда. Випадково ставши свідком стихійного протесту робіт
ників економії, Соня бачить, нарешті, всю страшну правду. Вона поки що
не знає, як робиться хліб і вариться борщ, але вирішує розпитати про все,
слідкувати, щоб для трудівників — творців усіх їхніх багатств — були ство
рені більшменш людські умови. Дівчина говорить своєму товаришеві і на
реченому: «Тяжко було через те, що не знала, що робить і як робить… І тілько
сьогодня випадково наскочила на стежку, і стало радісно!»
Калинович не поділяє таких оптимістичних сподівань Соні: «Трудно там
правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда». І говорить: «Ска

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  КОМЕДІЯ І. КАРПЕНКА)КАРОГО «ХАЗЯЇН» —
ВИДАТНЕ ДОСЯГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ ХІХ СТОЛІТТЯ
Чим визначається цінність літературного твору? Мабуть, тими загаль
нолюдськими цінностями, які автор у досконалій художній формі пока
зує читачеві і примушує його замислитися. А ще тим естетичним задово
ленням, що одержує людина при спілкуванні зі Словом митця.
Такий справжній витвір мистецтва подарував нам І. КарпенкоКарий.
Хоч його «Хазяїн» — сатирична комедія, чітко видно прагнення драма
турга підвести читача до певних позитивних моральних висновків. Не
щадно висміюючи все потворне і нице в житті, письменниксатирик мріє,
що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть
причини, які породжують зло і несправедливість, егоїзм і жорстокість. Про

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЖIНОЧI ОБРАЗИ У РОМАНI ПАНАСА МИРНОГО
«ХIБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНI?»
У романi «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?» Панас Мирний описує
життя поневоленого народу. Письменник подає образи нескорених жiнок
селянок, якi, незважаючи на важкi соцiальнi, а також психологiчнi умови,
залишаються такими ж чесними, добрими i мужнiми. Такими рисами
характеру Панас Мирний надiлив Мотрю, Галю i Христю, якi звикли до
важкого, але чесного життя. Для них краще вже нiчого не мати, нiж мати
щось, що було здобуте неправдою, крадiжками i злочинами.
Враженi неправдою, деякi чоловiки — Чiпка, Максим — стають на шлях
злочинiв. Але жiнки виявляються сильнiшими за них, прагнучи зробити
все, щоб покращити своє становище чесною працею. Яскравим прикладом

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗОБРАЖЕННЯ ПОКРIПАЧЕННЯ УКРАЇНИ У РОМАНI
ПАНАСА МИРНОГО «ХIБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНI?»
Iсторiя України має багато трагiчних сторiнок, але найбiльшим не
щастям для нашого народу стала лiквiдацiя Гетьманщини i перетворення
вiльного селянина на безправного крiпака. Дуже часто крiпосниками ста
вали давнi вороги українцiв — польськi пани i пiдпанки, яким росiйськi
самодержцi роздавали родючi землi своєї Малоросiї. Саме так з’явився
у Пiсках пан Польський — генерал, що служив у якомусь полку, терся бiля
вельмож i нарештi за вiрну службу отримав село.
Уперше прибувши у Пiски, що подарувала йому цариця, й вiдчувши
опiр вiльних людей, новоспечений володар зрозумiв, що громада
добровiльно не вставить свою шию в ярмо, що «волiв» потрiбно гарнень

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ДИТИНСТВО ЧIПКИ — ОСНОВА ЙОГО БУНТАРСТВА
(За романом Панаса Мирного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»)
Споконвiчно точиться на землi боротьба мiж добром i злом, якiй не
видно кiнця. Панас Мирний у романi «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»
яскраво показує борсання сильної людини мiж цими двома протилежни
ми началами.
Батька свого Чiпка не знав, нiколи не бачив. Його мати — убога се
лянка. Мотря жила iз своєю матiр’ю, ледве перебивалася випадковими
заробiтками у багатших сусiдiв. У холодi, у постiйному недоїданнi зрос
тав малий Чiпка. Ще з раннього дитинства, часто битий долею, ровесни
ками i матiр’ю, хлопець рiс вiдлюдькуватим. Єдиною вiдрадою у його
сирiтствi була баба Оришка. Дитяче товариство його не приймало: без
батченко, злидень. Мав вiн вiд ровесникiв тiльки стусани та образи. Не
злюбив вiн це товариство, похмуро дивився на дiтей i тiкав вiд них до
баби — у свiт казки i життєвої мудростi. Вiн цiкавився всiм: i птахами,
i землею, i Богом. Дiставав наївнi пояснення, що вiдповiдали знанням
i світогляду баби Оришки, та не приймав їх на вiру, а ставився до них
критично. Це свiдчило про глибокий природний розум хлопця.
Усе, що Чiпка бачив i чув, примушувало його задуматися, викликало
часом зовсім не дитячi запитання. Злиднi погнали дванадцятирiчного
хлопця в найми до куркуля Бородая. Коли ж той побив його за

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЧIПКА — НЕ БУНТАР, А ЗЛОДIЙ?
(За романом Панаса Мирного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?»)

Я рiзав все…
Т. Г. Шевченко

Багато сучасних вчених усе бiльше й бiльше схиляються до думки,
що характер людини, її нахили, таланти закладються ще до народження
дитини. А умови життя, соцiальний стан людини дають можливiсть їй
або реалiзувати свiй талант, або занедбати його.
На жаль, Чiпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мир
ного «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?», занедбав талант хлiбороба,
а вмiння повести людей за собою перетворив у злодiйське ремесло.
Усе своє лихе життя вiн пояснює тим, що шукає правду.
Коли на власнiй нивi Чiпка зiбрав гарний врожай, несподiвано при
несли з волостi страшну звiстку: в нього вiдбирають землю. Це була
пiдступна акцiя чиновникiв — землю у нього вiдiбрали обманом, вiддавши

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПАНАС МИРНИЙ
Доповідь про письменника
Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім — Панас Мирний) народився
1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчав
ся в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи мож
ливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався са
моосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода.
1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі
та казенній палаті, після 1917 р. — у губфінвідділі. Помер Панас Мирний
28 січня 1920 р., похований у Полтаві.
Літературну діяльність Панас Мирний розпочав наприкінці 60х рр. Ви
явив себе як письменникреаліст. У творчій спадщині Панаса Мирного пе

Читати далі   Написати відгук/Голосувати