Главная » Файлы » Твори з української літератури » Павличко Дмитро [ Добавить материал ]

Дмитро Васильович Павличко (біографія) Реферат
10.07.2010, 01:30
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
(нар. 1929 р.)
Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині
в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села
Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського
університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 ро-
ку Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Франка, але невдовзі залишив наукову роботу. Того ж року вийшла його перша збірка поезій «Любов і ненависть». З 1954 р. Д. Павличко — член
Спілки письменників СРСР. У 1957–1959 рр. завідував відділом поезії журналу «Жовтень». Тоді ж
вийшли друком поетичні збірки «Моя земля» (1955) і «Чорна нитка» (1958). Збірка «Правда кличе»
(1958) була визнана «ідеологічно ворожою», а весь її тираж був повністю знищений.
1964 року Д. Павличко переїхав до Києва і очолив сценарну майстерню кіностудії ім. О. Довженка.
Ним були написані сценарії кінофільмів «Сон» (1965) і «Захар Беркут» (1970). З 1966 по 1968 рр.
Д. Павличко працював у секретаріаті Спілки письменників України. Етапною для поета стала збірка
«Гранослов» (1968), у якій він осмислював ідеї, багато в чому спільні для покоління шістдесятників:
проблема людини, її взаємин з природою і навколишнім світом, проблема історичної пам’яті народу
тощо. Протягом 1971–1978 рр. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт». Серед багатьох поетичних
книжок, що виходили у 1970–1980-ті роки, можна виділити збірки «Сонети подільської осені» (1973)
і «Таємниця твого обличчя» (1979). Поезіям Д. Павличка властиві філософізм, глибина роздумів над
сутністю людського буття, звернення до канонічних строф (сонет, терцина, рубаї) та творче використання
фольклорних образів і мотивів.
Д. Павличко — лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка 1977 р., автор багатьох літературно-
критичних статей, один із засновників Народного руху України, Демократичної партії України, в
1990–1994 рр.— депутат Верховної Ради, певний час був послом України в Канаді. У своїй останній
збірці «Покаянні псалми» (1994) поет прагне переосмислити власне життя, розмірковує над історією
та майбутнім України.
Категория: Павличко Дмитро | Добавил: referatwm
Просмотров: 1019 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 3.6/8