Корoткий опис:  твір на конкурс Україна - це я!

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Мама
Ти стежив за матір’ю – як ступає по підлозі, як усміхається, як тримає вже посічену сивиною голову… Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не зоставалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушилися, як ворушиться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії. То, траплялось, вони двома птицями, що творили спільний політ, летіли поперед матері, наче теж ваблячи, закликаючи її до польоту!

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Емма Андієвська (1931) належить до так званої Нью-Йоркської групи (Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський, П.Килина, Е.Андієвська, В.Вовк), хоча був такий час, коли вона заперечувала цю приналежність. У її творчому доробку 12 збірок поезії та 6 книг прози. На даний час вона більш захоплюється малярством, ніж літературною творчістю.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Образ Чiпки. У центрi роману образ Чiпки - селянинабунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зiйшов на криву стежку боротьби i став "пропащою силою".
З Чiпкою ми знайомимось уже на перших сторiнках твору. Це широкоплечий двадцятирiчний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у бiлу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На головi в нього висока решетилiвська шапка. Та автори не задовольняються зовнiшнiми ознаками в змалюваннi портрета, як це властиво µх сучасниковi 1. Нечую-Левицькому. Вони знаходять i такi риси, що розкривають соцiальний стан персонажа ("Не багатого роду! - казала проста свита"), передають якостi його характеру ("Таких парубкiв часто й густо можна зустрiти по наших

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Створюючи людину Господь Бог наділив її великими дарами: розумом, волею, добрим серцем. Але, крім природних, обдарував Вседержитель творіння своє й благодатними: вірою, любов’ю, радістю, миром, милосердям і стриманістю. Багато років минуло з того часу. На превеликий жаль, деякі з цих цінностей люди розгубили. Найбільше бракує нашому народові благодатного дару любові, особливо любові до ближнього. Святе письмо питає: “Як ти, людино, можеш казати, що любиш Бога, якого не бачиш, коли ти не любиш ближнього, з яким щоразу зустрічаєшся?”. Боже! Боже, розкрий очі всім тим незрячим, щоб побачили самі себе та стали кращими! Скільки є на світі всього різноманітного: квітів, звірів і людей! Не всі люди можуть бути лікарями, вченими чи митцями. Хтось мусить бути фермером, робітником, землеробом. Але кожен мусить долучити свою лепту слави і добра для знедоленого народу. Ми часто любимо оточувати себе приємними і “корисними” людьми. Але братерська любов виходить далеко за межі звичайного людського вподобання або спілкування, основаного на взаємній вигоді. “Агапе” – це вищій ступінь любові, яка не знає меж. Вона поширюється навіть на тих, кого, здавалося б, полюбити не можливо, хто є ворожим і невдячним. Всеосяжне почуття братерства і взаємної любові виявляється в наших добрих справах. Це можуть бути відвідини хворих людей, допомога бездомним, сиротам, тим, хто впав у відчай, хто втратив людську гідність.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  

Твір на тему:

Обнімітесь ж, брати мої!

 

“На роздоріжжях бездоріж,

Де збіглись степ, ріка і ліс

Родився  ти і ріс

Боровся і перемагав...”

(Пам’яті Я.Пастернака

Олександр Олійник “Тіні”)

Погляньте на карту України!

На ній маємо зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і живе наш український народ. Є найбільша ріка – Дніпро. А на Дніпром, на правій його березі, лежить місто Київ. Звідси взяла свій початок наша держава. Київ – найдавніше і найкраще українське місто.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТЕМА ДИТИНСТВА У ТВОРАХ Ч. ДІККЕНСА
Дослідники англійської літератури стверджують, що жоден з англій
ських письменників не користувався такою славою за життя, як Чарльз
Діккенс. Визнання прийшло до Діккенса вже після першого оповідання
й не залишало до останніх днів, хоча сам письменник, його погляди
і творчість змінювалися. Секрет його популярності у сучасників у тому,
що Діккенс гостро відчував зміни в житті Англії, був виразником споді
вань і прагнень тисяч людей. Після смерті письменника його твори поча
ли піддавати гострій критиці, і лише в XX столітті стало цілком очевид
ним значення творчості Діккенса. Його біографія знайшла відображення
і у сюжетах його романів, і у творчій манері. Батько був бідний службо
вець і за борги потрапив у тюрму. Діккенс змалечку самостійно заробляв
гроші, працював на фабриці, клерком, репортером у суді і парламенті. Як
репортер він відображає сучасні події і намагається порозумітися у при
чинах, що їх викликали. Провідну тему творчості письменника можна
визначити як тему боротьби добра і зла, вона розкривається в кожному
його творі. Діккенс вважав, що ставлення суспільства до дитини відбиває
боротьбу добра і зла у ньому. Тому тема дитинства — одна з головних
у його творчості.
Роман «Пригоди Олівера Твіста» — перший «романвиховання», жанр,
до якого Діккенс неодноразово звертається. Структура цих творів схожа:
дитина, яку кинули напризволяще батьки, переслідується родичами, що
полюють за спадщиною й хочуть використати беззахисність дитини; зав
дяки дивному збігу обставин герой виривається з тенет злиднів, отримує
спадщину, а разом із нею і визнання у суспільстві. На початку творчості,
і це відобразилося в «Олівері Твісті», Діккенс вважає, що матеріальна на
города, достаток — мета, до якої варто йти, яка робить людину щасливою.
Зло в «Олівері Твісті» має подвійну природу: це суспільне зло, виражене
в «роботних домах», де утримуються знедолені діти; але Діккенс змальо
вує зло, пояснити яке ні письменник, ні читач не можуть, воно уособлюється
в конкретному герої, який ставить собі за мету знищити Олівера. Образ
Олівера ідеальний, його характер не змінюється протягом роману, він не підпа
дає під вплив обставин, навіть перебуваючи серед шахраїв.
У наступних романах тема дитинства поглиблюється. Діккенс усві
домлює зв’язок між характером героя й обставинами, в яких він діє. Май
же всі романи Діккенса мають щасливий кінець, за що автору немало до
коряли і за життя, а особливо після смерті. Але «щасливі кінці» — це одна
з рис філософії письменника. Він вважав, що література має сильне ви
ховне значення, впливає на свідомість і що щасливий кінець утверджує
оптимізм, радощі життя, гармонію, дає надію, що людина ніколи не буде
самотня. Але як письменникреаліст Діккенс бачив, що в житті «щасливі
кінці» бувають не завжди, він змінює своє ставлення і до проблеми мате
ріальної нагороди героя, показуючи, що досягнення певного матеріаль
ного рівня не забезпечує людині щастя.
Найбільш характерний у цьому відношенні роман «Девід Копперфілд».
Герой цього твору, на відміну від Олівера Твіста, проходить довгий шлях
духовного розвитку. Нещасливе дитинство, сирітство, пошуки рідних лю
дей змінюють характер Девіда, дають йому життєвий досвід. Цей роман
має автобіографічні риси й відбиває не тільки розвиток героя, а й шляхи,
якими йшов сам автор. У цьому романі межа між злом і добром не така
чітка: героїв важко поділити на суто позитивних і суто негативних, для
автора важливо, в першу чергу, як духовно збагачується герой. У багатьох
своїх романах Діккенс використовує прийом смерті персонажів, що допо
магає розв’язати чимало конфліктів. У «Девіді Копперфілді» цей прийом
має зовсім інший зміст: смерть не вирішує конфлікт, а стає для героя тяж
ким випробуванням, з якого він набуває життєвий досвід. Уже дорослий,
Девід Копперфілд закохується в дочку власника фірми, де він навчається,
Дору, і, коли обставини дозволяють, Девід одружується з нею. Та пройдуть
роки, перш ніж він зрозуміє, що все життя поруч із ним була посправж
ньому близька людина, Агнес. Смерть Дори не просто дає змогу Девіду
одружитися з Агнес, а заставляє переосмислити своє життя, стосунки
з людьми, зрозуміти, що таке справжнє кохання.
Тема дитинства у творчості Діккенса розкриває гуманістичне спря
мування таланту письменника, утверджує добро і справедливість, засу
джує байдужість суспільства у ставленні до дітей.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗВЕЛИЧЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПОСТАТІ БОГДАНА
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО У ФОЛЬКЛОРНИХ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ
Богдан Хмельницький — гетьман України, видатний державний діяч
і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації
українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими
країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою.
Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літера
турі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив
багато для того, щоб країна була вільною і сильною, бо у ті часи кримські
татари забирали у полон багато українців. Більша частина України зале
жала від польських панів, і Хмельницький робив багато, щоб країна була
незалежною. Народ дуже любив цього гетьмана й оспівав його подвиги
у віршах, поемах. Важко знайти у літературі постать, про яку написано
так багато. Про нього пишуть письменники, історики, бо ця людина зро
била дуже багато, залишила значущий слід в історії.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ — ПРАВДИВІ СВІДКИ
ІСТОРІЇ Й ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Плани
І. Козацькі літописи — свідчення героїчного життя українського на
роду.
ІІ. Звитяга Січового козацтва очима козаківлітописців.
1. Чорна рада під Ніжином в «Літописі Самовидця».
2. Історія козацтва в описі Григорія Грабянки.
3. Гарячий патріотизм анонімної «Історії русів».
4. Сум з приводу гетьманськостаршинських усобиць в «Літо
писі Самійла Величка».
5. Використання в літописах легенд, переказів, віршів, доку
ментів тодішньою українською мовою.
6. Використання в літописах лексикофразеологічного багатства
мови, сатири та гумору.
ІІІ. «...З літературного боку се явище дуже цінне». (І. Франко).

ДАВНЬОУКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ
ТА ПОЕЗІЯ ЯК ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ЖАНРІВ
План
І. Глибоке народне коріння давньоукраїнської народної драми та
віршів.
ІІ. Шкільництво — осередок літературної творчості.
1. Шкільна драма на історичну тему: «Володимир» Ф. Проко
повича.
2. Соціальні мотиви у драмі Г. Кониського «Воскресіння мертвих».
3. Інтермедії та інтерлюдії — прабабусі комедії в українському
театрі.
4. Піїтика — шкільний предмет. Поезія «мандрівних дяків».
5. Климентій Зіновіїв — перший український співець праці
ремісників, наймитівбурлаків, селян.
6. Сатиричні твори І. Некрашевича.
7. Поєднання книжних традицій з народними, використання
гумору й сатири.
ІІІ. Значення давньоукраїнської драматургії та поезії для розвитку
нової української літератури та мови.

ТВОРЧІСТЬ ПЕРШИХ ПИСЬМЕННИКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ТА ІЛАРІОНА
План
І. Розвиток освіти й красного письменства на Русі.
ІІ. Мудре слово на сторожі моралі.
1. Літописи «Повість минулих літ».
2. «Повчання» Володимира Мономаха.
3. «Слово про закон і благодать» Іларіона.
4. Світський характер літератури і тісний зв’язок з християнством.
5. Художні здобутки давніх письменників.
ІІІ. Значення творчості давніх письменників для зміцнення та само
ствердження Київської Русі як держави.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРИРОДА В «СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
План
І. Центральний образ «Слова...» — Руська земля.
ІІ. Величні простори й різноманітність природи рідного краю в по
емі «Слово о полку Ігоревім».
1. Широка географія подій.
2. Уособлення сил природи в образах богів стародавніх слов’ян.
3. Роль художніх деталей у змалюванні картин природи.

4. Авторська позиція.

ІІІ. Художня майстерність автора у змалюванні природи Русі.

ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНІСТЬ НЕВІДОМОГО АВТОРА
У «СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
План
І. «Слово о полку Ігоревім» — найвище досягнення красного пись
менства Київської Русі.
ІІ. Гармонія глибокого змісту й довершеної художньої форми поеми.
1. Основа будови твору — контраст.
2. Поєднання книжної та народнопоетичної лексики.
3. Вплив народної казки.
4. Художні зображальновиражальні засоби: епітети, порівнян
ня, тавтологічні вислови, гіперболи.
5. Риторичні фігури.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати