Корoткий опис:  ТВІР-ОПИС КАРТИНИ К. БІЛОКУР «СНІДАНОК»
К. В. Білокур — народна художниця України, картини якої вистав
лялись у Луврі. Наділена Божим даром образного бачення світу, Катери
на Білокур самотужки оволоділа таємницями живопису, стала непере
вершеним майстром.
На полотнах Катерини Білокур зображено дари природи — квіти,
плоди, а також витвори людської праці.
Шляхетність української селянської трапези передано з надзвичай
ною художньою виразністю в натюрморті «Сніданок» (1950 р.). Проста
селянська їжа зображена на столі: духмяний хліб, чисті біленькі яйця,
глечик із молоком, огірки та редька. І стіл прикрашають червоні півонії.
За добрим українським звичаєм хліб лежить на білому рушнику, який
звисає зі столу. Вражають деталі: орнамент на глечику, пелюстки півоній,
майстерно виконані художницею. А нарізана редька видається справж
ньою. Ця проста селянська їжа приготовлена швидкоруч, бо у селян ба
гато роботи і час не чекає.
Натюрморт Катерини Білокур «Сніданок» вважають одним із кра
щих світових здобутків цього жанру.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР — ВИДАТНА ПАМ’ЯТКА
ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ ХАРКІВЩИНИ
План
І. Зв’язок харківських храмів з історією міста.
ІІ. Історія і сучасність СвятоПокровського монастиря.
1. Історія побудови СвятоПокровського собору.
2. Долаючи наслідки руйнувань.
3. Історія побудови церкви Озерянської ікони Божої Матері.
4. Монастир — осередок освіти і науки Харкова.
5. Важкі етапи відбудови.
ІІІ. Збережемо надбання минулого для нащадків.
Кожний свідомий харків’янин рано чи пізно намагається збагнути
зв’язок між історією харківських храмів і історією міста, зв’язок між

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЕВІ
План
І. Особливі ознаки Харкова.
ІІ. Пам’ятник на центральній вулиці.
1. Усі алеї ведуть до Кобзаря.
2. Вдивімося в обличчя великої людини.
3. Постаті, знайомі з дитинства.
4. Автори пам’ятника виконали своє завдання.
ІІІ. Пам’ятник Т. Г. Шевченкові — невід’ємна частина Харкова.

33

Найголовнішою ознакою мого трудового міста є його архітекту
ра. У минулому столітті центр Харкова уособлював розкіш та інди
відуальність, у тридцяті роки нашого століття — простоту і монумен
талізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливі ознаки — місця,
які уособлюють його самобутність: Держпром, «Дзеркальна течія»,
пам’ятник Кобзареві.
Особливо шанують харків’яни пам’ятник Тарасові Григоровичу Шев
ченку. Його встановлено в міському парку на вулиці Сумській. У минулі

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МОЯ ВУЛИЦЯ План І. Моя вулиця — найдорожче місце. ІІ. Загальний вигляд вулиці: 1. Історія забудови. 2. Житлові будинки. 3. Державні установи та громадські заклади. 4. Моя школа. ІІІ. Я люблю свою вулицю. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім ма ленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Друж би Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над зем лею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме. Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудо вий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшни ковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магіст раль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особ ливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». Їх спроек товано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення. Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону за плановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за ви нятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТВІР ОПИС ЗА КАРТИНОЮ В. НАВРОЦЬКОГО «НАТЮРМОРТ» Художник зобразив найцінніші для життя людини дари природи. Хліб і мед — символ добробуту. Квіти — символ краси. У першу чергу привертають увагу великі золотоголові соняшники, що розмістилися серед дозрілих колосків пшениці. Крізь сіточку з гілок і зеленого листя видніють сині волошки і голубуваті ромашки. Ще ниж_ че на картині — духмяний хліб, золотисті груші, соти запашного меду, червонобоке яблуко. Усе це багатство митець розмістив на дерев’яному столі. Людини немає, але присутність її відчувається. Уся картина дихає теплом і спокоєм, злагодою і любов’ю.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МОЯ КІМНАТА У мене невеличка світла кімната з приємними світло_сірими шпале_ рами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольо_ ру, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в над_ рах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знахо_ диться ліжко, дерев’яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими поду_ шечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно_червоним із вигадливими візерунками килимом. Моя кімната затишна, привітна, світла.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НАШ ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї «Українська світли_ ця». З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей зна_ ходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним — два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І полу_ миски, і глечики, і куманці, і форми для випікання пасок. Ліворуч від дверей стоїть скриня, а над нею висить одяг. Аж очі розбігаються від краси вишива_ них сорочок, спідниць, керсеток, вінків з різнокольоровими стрічками, синіх, зелених, білих та червоних з великими квітами хусток. Навпроти скрині — речі домашнього вжитку. Тут є і прядка, і веретено, і гребінь з гребінкою. Та найбільше мені сподобалася колекція рушників. Зібрані вони з різних куточків України. І про все це цікаво розповідали екскурсоводи — старшо_ класники. Мені радісно і приємно вчитися в школі, де є такий музей.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  НАШ КЛАС Наша класна кімната велика, світла, простора. У ній троє великих вікон. Праворуч від дверей стоять книжкові шафи. Їх п’ять, і кожна за_ повнена книгами, журналами, газетами. У класі у три ряди стоять дере_ в’яні столи з двома стільцями біля кожного. Біля вікна — учительський стіл. Він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. На одній стіні висить дошка, а зверху — портрет Тараса Шевченка, прикра_ шений вишиваним рушником. На іншій стіні знаходяться планшети з основними правилами української мови. А ще квіти. Їх багато, вони скрізь: на підвіконнях, шафах, учительському столі. Я завжди із хвилюванням і радістю переступаю поріг нашої класної кімнати.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати