Корoткий опис:  ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ВИДИ ТА РОДИ ВІЙСЬК
Україна, проголосивши 24 серпня 1991 р. свою неза¬лежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма держа¬вами світу. Однак нині не виключена можливість виник¬нення воєнних конфліктів, що загрожуватимуть сувере-нітету нашої країни. 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил. 19 жов¬тня 1993 р. Верховна Рада постановила вважати 6 груд¬ня святом — Днем Збройних Сил України.
Збройні Сили України організовуються і функціону¬ють на основі Воєнної доктрини України, затвердженої Верховною Радою, і законів України «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України».

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  У першу світову війну російський уряд мобілізував до війська майже все чоловіче населення України. З ре¬волюційними подіями 1917 р. в Україні розпочинається військовий рух, метою якого було створення націо¬нальної армії. Організовуються військові клуби, що займаються формуванням українських військових час¬тин, переведенням українців-військових для служби на своїй землі. Російський революційний уряд і військове командування вороже ставилися до цього. Протягом 1917 р. було стихійно створено чимало українських вій¬ськових підрозділів. Та тільки після проголошення Цен¬тральною Радою Української Народної Республіки (УНР) розпочалося по-справжньому створення національних Збройних Сил.
16 січня 1918 р. Центральна Рада УНР ухвалила за¬кон про утворення народної армії на міліційній основі для оборони держави від зовнішнього ворога. Вона створювалася за територіальним принципом (в округах). Були сформовані окремі кадрові частини. Навчання вої¬нів проводили військові інструктори. Було схвалено тим¬часову форму одягу (однострій) українського війська. Відзнаки роду військ та номери військової частини ви-шивалися на

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗБРОЯ ПРОТИ СЕБЕ
1 червня 1990 року Президенти СРСР та США підписали у Вашингтоні двосторонню Угоду про знищення та невиробництво хімічної зброї та заходах по сприяння Женевської багатосторонній конвенції по її забороні. Кожна із сторін забов’язалась почати ліквідацію своєї хімічної зброї (ХЗ) не пізніше 31 грудня 1992 року – таким чином, щоб не пізніше 31 грудня 2002 року та у подальшому сумарна кількість хімічної зброї у кожної із сторін, що домовляються, не перевищувала 5000 тонн отруйних речовин (ОР). Про що ж йдеться?
За офіційними даним до початку Другої світової війни Великобританія накопичила 35 тис тонн ОР, США – 135 тис.т. Після капітуляції Германії на її території було виявлено 250 тис.т. ОР. СРСР офіційно ніколи не визнавало кількості своєї ХЗ, однак навряд чи її кількість у 1945 році була меншою за німецьку. ХЗ масштабно використовували Японія та Італія. Активні роботи по розробці нових типів ОР продовжували (СРСР та США) і далі. Вже у 1950 році з’явилась нова генерація ОР – V-гази, пізніше були винайдені ще більш небезпечна зброя – бінарні гази.
В арсеналах залишались ОР першого покоління – фторангідриди естерів метилфосфонової кислоти – ізопропіловий естер (зарін) та пінаколіновий естер (зоман):

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Хімічна зброя — це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речо¬вини, засоби їх застосування і доставки до цілі.
Отруйні речовини (ОР) — хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми. Існує така кла¬сифікація отруйних речовин за характером токсичної дії:
1) нервово-паралітичної дії — зарин, зоман, Ві-Екс;
2) шкірно-наривні — іприт;
3) загальноотруйної дії — синильна кислота, хлорціан;
4) задушливі — фосген;
5) психохімічні — Бі-Зет;
6) подразнювальні — хлорацетонфенон, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї.
Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софій¬ський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р.
У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. ).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  БУДОВА ГВИНТІВКИ
Розглянемо загальну будову гвинтівки (мал. ). Ствол служить для спрямування польоту кулі. Ствольна коробка призначена для розміщення затвора і спускового механізму. Затвор використовують для того, щоб надсилати патрон у патронник, закривати канал ствола, здійснювати постріл, викидати стріляну гільзу. Спусковим механізмом здійсню¬ється спуск курка з бойового зводу. Прицільний пристрій служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання. Тильна кришка захищає очі стрільця від опіку в разі прориву газу під час стрільби. Ложе з'єднує усі частини гвинтівки, служить для зручності при стрільбі; має приклад, шийку, цівку.

БУДОВА ПАТРОНІВ
Для стрільби з малокаліберної гвинтівки використо¬вуються так звані унітарні патрони. В них усі необхідні для стрільби елементи об'єднані в єдине ціле. Унітарний патрон складається з: кулі для безпосереднього ураження цілі; по¬рохового заряду, що є джерелом енергії, необхідної для ви-пускання кулі зі ствола із визначеною швидкістю; калсуля-залальника для запалення пороху; гільзи, що є корпусом і об'єднує всі елементи патрона (мал. 55 і 56).
Патрони повинні задовольняти такі основні вимоги: 1) забезпечувати надійну стрільбу зброї в найрізно¬манітніших кліматичних умовах; 2) не втрачати своїх

властивостей під час тривалого зберігання; 3) бути без¬печними для людини, яка ними стріляє, а також при зберіганні і транспортуванні.

РОЗБИРАННЯ І СКЛАДАННЯ ГВИНТІВКИ
Неповне розбирання малокаліберної гвинтівки вико¬нується так:
1. Відокремити тильну кришку (ковпачок). Покласти гвинтівку на ствол прицілом догори. Тримати лі¬вою рукою за шийку ложа і, натискуючи на спусковий гачок вказівним пальцем лівої руки, правою рукою взяти рукоятку затвора і повернути її вліво вгору до упору, відвести затвор назад і, трохи вдаряючи ним по тильній кришці (ковпачку), зсунути її (його) з місця і відокремити від ствольної коробки.
2. Вийняти затвор. Продовжуючи натискати вка¬зівним пальцем лівої руки на спусковий гачок, правою, рукою вийняти затвор із ствольної коробки.
Складання малокаліберної гвинтівки виконують у зво¬ротній послідовності.
Потрібно знати, які затримки можуть виникати під час стрільби з малокаліберної гвинтівки, і вміти усувати їх (табл. ).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Надання першої медичної допомоги
Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потер¬пілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу трав¬ми чи захворювання.
Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим {самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це — тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж сер¬ця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що заго¬рівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, ви¬ведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, част¬кова санітарна обробка.
Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і по¬дальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу на¬дають дітям і тим потерпілим, які можуть загинути, як¬що не допомогти їм вчасно.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Кожна людина повинна вміти аналізувати свою пове¬дінку, вчинки, передбачати наслідки власної діяльності, працювати над самовдосконаленням.
Дуже важливим його етапом у плані готовності до служби у Збройних Силах України є самоаналіз такої го¬товності на основі результатів тестування, анкетування. Для самоаналізу потрібно вміти проникати у власний внутрішній світ, правильно оцінювати рівень розвитку в себе кожної зі складових готовності до військової діяль¬ності. Самоаналіз готовності до служби в армії повинен стати у кожного юнака стійкою звичкою, спрямованою на усвідомлення того, який із компонентів готовності сформований у нього краще, який — гірше або недостат¬ньо. До процесу самоаналізу входять самоспостережен¬ня, самоконтроль, тобто вміння людини дивитися на се¬бе, на свої дії ніби чужими очима, виявляти позитивні й негативні моменти.
Наступний етап самовдосконалення — постановка мети, розробка програми, складання плану. Успіх же в досягненні поставленої мети залежить від багатьох чинни¬ків. Пропонуємо враховувати такі поради:
1) оцінити свої плюси і мінуси в готовності до служ¬би в Збройних Силах України;

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  

Дані методичні рекомендації призначені для ІТС озброєння частин, з"єднань, авіаційних корпусів, ВПС, які здійснюють комплексні перевірки організаторської та технологічної діяльності ТЕЧ.
З виходом даних методичних рекомендацій випуск № 5206 введеним в дію Вказівкою № 918 (8099) Головного інженера ВПС від 23 травня 1984 року в в а ж а т и т а к и м, щ о в т р а т и в ч и н н і с т ь .

ВСТУП

Для забезпечення якісного виконання регламентних, ремонтних та інших робіт в ТЕЧ ап в суворій відповідності з вимогами встановленої технологічної документації, а також надання практичної допомоги інженерно-технічному складу озброєння в освоєнні передових методів роботи на авіаційній техніці керівний інженерно-технічний склад озброєння частин, з"єднань, авіаційних корпусів, ВПС проводить комплексні перевірки організаторської та технологічної діяльності ТЕЧ згідно з планом перевірок. Періодичність перевірок вказана у додатку 12.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується (мал. 135—138). Особистою зброєю солдата є: автомат (АКМ), ручний кулемет (РКК), ручний протитан¬ковий гранатомет (РПГ), снайперська гвинтівка (СГ). Крім

того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєпри¬пасів, ручні осколкові гранати, а також можуть бути про¬титанкові гранати.
До носильного екіпірування входять: польове споряд¬ження, стальний шолом, протигаз, піхотна лопатка, фля¬га з водою, плащ-накидка, комплект польового обмундиру¬вання. Крім того, у солдата обов'язково має бути речовий мішок з такими речами: казанок, кухоль, ложка, сухий

Читати далі   Написати відгук/Голосувати