Корoткий опис:  З-поміж комплексу заходів щодо захисту населення під час надзвичайних ситуацій важливе місце належить організації своєчасного оповіщення. Це — завдання ор¬ганів цивільної оборони.
Завивання сирени, переривчасті гудки підприємств і сигнали транспортних засобів означають попереджу¬вальний сигнал «Увага всім!». За цим сигналом потрібно увімкнути радіо, радіотрансляційні і. телевізійні прий¬мачі для прослуховування термінових повідомлень.
У мирний час передається інформація про аварії на атомній електростанції чи на хімічно небезпечній ділянці, повідомлення про можливий землетрус чи повінь, штормо¬ве попередження.
Тексти інформації можуть бути такими:

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ ДЛЯ ДОПРИЗОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
Туризм -г- це не тільки форма масового відпочинку, фізичного загартування та зміцнення здоров'я допризов¬ників, а й ефективний спосіб підготовки їх до військової служби, формування необхідних навичок і вмінь. Важ¬лива роль у вихованні якостей особистості майбутнього воїна належить воєнізованим походам з елементами до¬призовної підготовки. Багатоденні воєнізовані походи проводяться на другому році вивчення курсу допризов-ної підготовки як польові заняття.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ТА ХАРЧУВАННЯ У ПОХОДІ
Юнак, який хоче взяти участь у туристичному поході, повинен бути фізично підготовленим, здоровим і мати на це дозвіл лікаря. Попередньо потрібно здійснити такі про¬філактичні заходи: вилікувати хворі зуби, пройти огляд у отоларинголога, позбутися мозолів на ногах, зробити профілактичні щеплення та ін.
У туристичному поході слід дотримуватися правил особистої гігієни (дбати про чистоту обличчя, тіла, рук, ніг, зубів, одягу, взуття) та режиму дня (графіка руху на маршруті, харчування, відпочинку). Харчування має ком¬пенсувати затрати енергії: в раціоні повинні бути вуглево¬ди, жири, білки, вітаміни, мінеральні солі, питна вода. При визначенні потреби у продуктах організатори воєнізо¬ваних походів (викладачі допризовної підготовки, вчителі

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Військова топографія
Топографія — наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт.
Військова топографія — розділ топографії, що вклю¬чає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з ме¬тою використання її в бойових умовах.
У бойовій обстановці солдатові доводиться діяти на різній місцевості. Він повинен сам визначати ціль і від¬стань для стрільби, напрям свого руху, місце свого зна¬ходження та ін. Вивчення військової топографії сприяє розвитку таких важливих якостей, як спостережливість, точність, увага, вміння аналізувати свої спостереження і робити висновки про можливий вплив місцевості на ви¬конання бойових завдань.
Місцевість — це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціаль¬но-культурними об'єктами. З погляду військової топо¬графії місцевість є одним із елементів бойової обстанов¬ки (мал. 188).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Бій як основна форма тактичних дій військ — це ор¬ганізовані й узгоджені щодо місця, часу, ударів, вогню і маневрів дії війська з метою знищення противника або відбиття його ударів чи виконання інших завдань в об¬меженому районі (мал. ).
Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єдна¬ними зусиллями усіх військ, які беруть у ньому участь із застосуванням танків, бойових машин піхоти, броне-, транспортерів, артилерії, протиповітряної оборони, літа¬ків, вертольотів та іншого озброєння і техніки.

ОСНОВНІ РИСИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Рішучість полягає в прагненні особового складу всі¬ма наявними засобами, за короткий строк і з найменши¬ми втратами знищити противника і здобути повну пере¬могу (мал. ). Це досягається всебічним знанням про-тивника, сміливістю, наполегливістю і завзяттям особо¬вого складу при виконанні бойових завдань, швидким використанням наслідків вогневого удару, а також ре¬зультатів вогню своєї зброї, вмілими та ініціативними діями всього особового складу. Рішучість у бою забезпе¬чується також високими морально-бойовими якостями військовослужбовців, їхньою активністю й ініціативністю.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  На початковому етапі схід¬нослов'янської цивілізації воєн¬на організація була родопле¬мінною. Саме рід дбав про зброю та військове спорядження, за¬безпечував охорону осель, горо¬дищ від ворогів. Усі важливі во¬єнні справи (ведення війни, укладення миру) вирішувалися на вічі. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував воями (мал. 1) в бою воєвода або князь. Озброєння було різнома¬нітним: списи різних видів (по два-три у кожного), сокира, лук (він був відомий слов'янам здав¬на, проте не мав такого поширення, як, наприклад, у степо¬вих народів). Пізніше слов'яни запозичили у готів меч. У ближньому бою використовували короткий ніж. Тіло захищали щитом. Кидали каміння за допомогою пращі. До бою військо йшло пішим ходом.
Про організацію та озброєність давньослов'янського війська III—IV ст. відомо небагато. Воно мало примі¬тивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну, а тому часто програвало бої готам, аварам. Водночас сло-в'янські вої дивували світ своєю сміливістю, винахідли¬вістю, самопожертвою, героїзмом, витривалістю. Знач¬ний вплив на слов'янське військо, на його майстерність мали нормани (варяги). Згідно з «Повістю минулих літ» норманська династія розпочинається з князя Рюрика, який об'єднав Київ і Новгород. Варяги складали не¬значну частину слов'янського війська і служили в ньому до половини XI ст. За цей час вони впровадили в україн-ське військо досконалішу зброю та обладунок (панцирі, металеві лаштунки на- тіло, шоломи на голову, довгий щит, меч, списи) і військове мистецтво (висока дисцип¬ліна, упорядкування війська, взаємовиручка в бою).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Історія багатозарядної зброї почалася за довго до появи унітарних патронів. Його перші варіанти мали по декілька дул у блоці, потім майстри обмежилися одним довгим, приладивши до нього короткі дулики чи зарядні камери. Так відомо мисливська рушниця 1629 року з барабаном у 6 таких камер. Однак найбільше поширення барабанна система одержала в зброї ближнього бою, револьверах, чия назва походить від латинського слова “револьво” (повертати). Їхньою головною особливістю був обертовий барабан, що служив одночасно магазином і патронником.
Найбільш удалим зразком із кремнієвим замком був револьвер англійця Е.Коллієра 1881 року з барабаном на 4 патрона, що повертався вручну, а пружина притягала його до стовбура.
Але дійсна історія цієї зброї почалася після винаходу капсуля, що дозволило створити багатозарядну, портативну зброю. Першим це зробив американський підприємець Семуель Кольт. Не будучи конструктором, як прийнято вважати, він спритно використовував рекламу, ринкову кон'юнктуру і зумів залучити талановитих інженерів. Один з них Джон Пірсон, і був автором моделі ”ТЕХАС” 1836 року – п’ятизарядного револьвера 34-го калібру, прикрашеного зображеннями мисливців і індіанців.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Пострілом називається викидання кулі з каналу ство¬ла під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже малий проміжок часу (0,001—0,06 с). Від удару бойка по капсу¬лю патрона виникає полум'я, від якого загоряється по¬роховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об'ємі і створю¬ють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250—500 кгс/см2 куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об'єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшої величини (2880 кгс/см2) тиск газів досягає, коли куля пройде 4—6 см шляху. Потім внаслідок збільшення швид¬кості руху кулі об'єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300—900 кгс/см2. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоч і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безпе¬рервно зростаючою швидкістю і викидається назовні в на-

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПРАВА ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАОХОЧЕНЬ ДО СОЛДАТІВ І СЕРЖАНТІВ
18. СТАРШИНА РОТИ МАЄ ПРАВО: ЗАОХОЧЕННЯ
а) ОГОЛОШУВАТИ ПОДЯКУ;
б) ЗНІМАТИ ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ, НАКЛАДНІ НИМИ РАНІШЕ;
в) НАДАВАТИ ОДНЕ ДОДАТКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ З РОЗТАШУВАННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ.
55. СТАРШИНА РОТИ МАЄ ПРАВО: СТЯГНЕННЯ
а) РОБИТИ ЗАУВАЖЕННЯ, ОГОЛОШУВАТИ ДОГАНУ ТА СУВОРИ ДОГАНУ;
б) ПОЗБАВЛЯТИ РЯДОВИХ, СЕРЖАНТІВ (СТАРШИН) СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ ЧЕРГОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ З РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ.
в) ПРИЗНАЧАТИ РЯДОВИХ ПОЗА ЧЕРГОЮ В НАРЯД НА РОБОТУ - ДО 3-х НАРЯДІВ;
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
136. ЛІЖКА У СПАЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ ПОВИННІ БУТИ ОДИНАКОВИМИ (СТАНДАРТНИМИ) І РОЗСТАВЛЯЮТЬСЯ НЕ БЛИЖЧЕ 50см. ВІД ЗОВНІШНІХ СТІН ІЗ ДОДЕРЖАННЯМ СУВОРОГО РІВНЯННЯ. ЛІЖКА У СПАЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ МОЖУТЬ БУТИ РОЗМІЩЕНІ В ОДИН АБО ДВА ЯРУСИ.
137. ТУМБОЧКА БІЛЯ ЛІЖКА ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ПРЕДМЕТІВ ТУАЛЕТУ, КОМІРЦІВ, НОСОВИХ ХУСТИНОК ТА ІНШИХ ДРІБНИХ ПРЕДМЕТІВ ОСОБИСТОГО КОРИСТУВАННЯ. У ТУМБОЧЦІ ТАКОЖ МОЖНА ЗБЕРІГАТИ КНИГИ Й ЗОШИТИ.
138. ПОСТІЛЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, РОЗМІЩЕНИХ У КАЗАРМІ, МАЄ СКЛАДАТИСЯ З КОВДРИ, ДВОХ ПРОСТИРАДЛ, ПОДУШКИ З НАВОЛОЧКОЮ, МАТРАЦА І ПІДСТИЛКИ. БІЛЯ КОЖНОГО ЛІЖКА МАЮТЬ БУТИ ТАПОЧКИ, КИЛИМКИ ЧИ ДОРІЖКИ. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ СІДАТИ Й ЛЯГАТИ НА ПОСТІЛЬ В ОБМУНДИРУВАННІ, ЗА ВИНЯТКОМ ЧЕРГОВОГО РОТИ ПІД ЧАС ВІДПОЧИНКУ (СНУ).
139. РУШНИКИ ДЛЯ ОБЛИЧЧЯ СКЛАДАЮТЬСЯ ВДВОЄ ЗА ДОВЖИНОЮ І ВІШАЮТЬСЯ НА СПИНКАХ ЛІЖОК У ГОЛОВАХ, А РУШНИКИ ДЛЯ НІГ - НА НИЖНІХ ПОПЕРЕЧИНАХ ЛІЖОК У НОГАХ І ПІДГОРТАЮТЬСЯ ПІД МАТРАЦИ.
140. ПОЛЬОВІ УТЕПЛЕНІ КУРТКИ, БРЮКИ ТА ГОЛОВНІ УБОРИ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ В ШАФАХ, УСТАНОВЛЕНИХ У ПРИМІЩЕННЯХ КАЗАРМИ. ПАРАДНО-ВИХІДНЕ ОБМУНДИРУВАННЯ ТА СОРТИВНИЙ ОДЯГ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ НА ВІШАЛКАХ У ШАФАХ КІМНАТИДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МАЙНА. СПЕЦІАЛЬНЕ ОБМУНДИРУВАННЯ, ПРИЗНАЧЕНЕ ДЛЯ РОБОТИ, ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ПОЗА СПАЛЬНИМ ПРИМІЩЕННЯМ РОТИ У СПЕЦІАЛЬНИХ ШАФАХ, НА ОКРЕМИХ СТЕЛАЖАХ І ВІШАЛКАХ.
141. МІСЦЯ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ВСІХ ВИДІВ ОБМУНДИРУВАННЯ ЗАКРІПЛЮЮТЬСЯ ЗА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ Й ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЯРЛИКАМИ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ВІЙСЬКОВОГО ЗВАННЯ, ПРІЗВИЩА ТА ІНІЦІАЛІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖЬОВЦЯ.
ПОВСЯКДЕННЕ ОБМУНДИРУВАННЯ І РЕМІНБ ПОЯСНИЙ ПЕРЕД СНОМ ОХАЙНО І В ПЕВНОМУ ПОРЯДКУ СКЛАДАЮТЬСЯ НА ТАБУРЕТКУ, ВЗУТТЯ СТАВИТЬСЯ В НОГАХ БІЛЯ ЛІЖКА.
142. ОДЯГ, БІЛИЗНА І ВЗУТТЯ ЗА ПОТРЕБИ ПРОСУШУЮТЬСЯ У СУШАРНЯХ. УКОМПЛЕКТОВАНІ РЕЧОВІ МІШКИ, СТАЛЕВІ ШОЛОМИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ В СПАЛЬНОМУ ЧИ ІНШОМУ ПРИМІЩЕННІ В ШАФАХ ЧИ НА СТЕЛАЖАХ.
155. УМИВАЛЬНИКИ ОБЛАДНУЮТЬСЯ З РОЗРАХУНКУ ОДНИМ КРАНОМ НА 5-7 ОСІБ, НЕ МЕНШЕ ДВОХ НОЖНИХ ВАНН З ПРОТОЧНОЮ ВОДОЮ НА РОТУ.
170. ТУАЛЕТИ ОБЛАДНУЮТЬСЯ З РОЗРАХУНКУ ОДНА КАБІНА З УНІТАЗОМ (ОЧКОМ) ТА ОДИН ПІСУАР НА 10-12 ОСІБ.
Із статутів Збройних Сил України

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Безпека під час проведення стрільби з малокалібер¬ної гвинтівки вимагає її чіткої організації, знання і точ¬ного дотримання порядку і правил, встановлених на стрільбищі або в тирі, високої дисциплінованості всіх учасників стрільби.
Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль¬бищі або в тирі, забороняється:
вести стрільбу з несправної зброї;
брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільби;
заряджати і передавати зброю без команди керівника;
прицілюватися в мішені навіть незарядженою збро¬єю, якщо біля мішеней перебувають люди;
спрямовувати зброю вбік або назад, а також в людей, в якому б стані зброя не була (незаряджена, несправна, навчальна, розібрана);
виносити заряджену зброю з лінії вогню;
перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до змі¬ни, що стріляє;
залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю;
використовувати гвинтівки і патрони до них в цілях, не пов'язаних з виконанням Програми допризовної під¬готовки юнаків;
розбирати патрони, запали до ручних гранат, запре¬совані та завальцьовані деталі зброї.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Прикладна фізична підготовка е важливою частиною предмета «Допризовна підготовка» і особливим елемен¬том навчання та виховання юнаків — майбутніх воїнів Збройних Сил України.
Мета прикладної фізичної підготовки полягає в то¬му, щоб учні-допризовники набули фізичної загартова¬ності, необхідної для оволодіння зброєю та бойовою тех¬нікою і перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних напружень, несприятливих чинників бойової діяльності.
Загальними завданнями прикладної фізичної підго¬товки є:
— зміцнення здоров'я, загартування організму і під¬вищення його стійкості до впливу несприятливих чин¬ників бойової діяльності, удосконалення особистої фізич¬ної підготовки, набутої на заняттях з фізичної культури;
— оволодіння навичками прискореного руху, подо¬лання перешкод, рукопашного бою, плавання, надання допомоги товаришеві;
— розвиток і постійне вдосконалення фізичних якос¬тей — витривалості, сили, швидкості, спритності;
— виховання психічної стійкості, впевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, ініціати¬ви, винахідливості, наполегливості, витривалості, само¬владання тощо.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати