Корoткий опис:  Сократ обирав відомого політичного діяча або просто відому людину, після того, як та прочитала свою промову, та розпочинав ставити свої відомі питання. До того ж з початку Сократ нестримно хвалив свого співрозмовника, говорив, що він така розумна, відома людина в місті, і що йому не важко відповісти на таке елементарне питання. Сократ ставив своє справді елементарне питання (але тільки на перший погляд). Співрозмовник зухвало і нехотя відповідав на нього, Сократ в свою чергу ставив чергове питання, що стосувалось того ж питання, співрозмовник знов відповідав, Сократ питав і це призводило до того, що співрозмовник, остаточно, своєю останньою відповіддю суперечив своїй першій відповіді. Тоді обурений співрозмовник питав Сократа, а чи знає він сам відповідь на це питання, Сократ же цілком спокійно відповідав, що не знає і спокійно йшов геть. Саме цією своєю винятковістю, геніальністю, вишуканістю Сократ і прославився.
Сократ при цьому користувався грізною і непереможною зброєю-іронією. Сократівська іронія виступає в якості діалектичної пастки, при посередництві якої здоровий глузд повинен вийти з всілякого свого окостеніння і дійти - не до самовдоволеного всезнайства, а до іманентної йому самому істини, ця іронія є не що інше, як форма, властива філософії в її суб'єктивному відношенні до повсякденної свідомості.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Між орбітами Марса і Юпітера розмі¬щується пояс малих планет Сонячної системи — зви¬чайно їх називають астероїдами. Найбільшим з них е Церера, радіус якої оцінюється приблизно у 1000 кіло¬метрів. Діаметр астероїда Паллади дорівнює 490 кіло¬метрів. Трохи менші розміри мають Юнона і Веста.
На сьогодні астрономи зареєстрували близько 2 ти¬сяч астероїдів. Для цих малих планет розраховано орбі¬ти, їх занесено у спеціальні каталоги.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Сатурн – друга планета – велетень і шоста числом планета в Сонячній системі. Майже у всьому подібна до Юпітера, вона обертається навколо Сонця з періодом 29,5 земних років на відстані близько 9,5 а.о. Зоряна доба на Сатурні триває 10 год. 45 хв. Через швидке обертання він сплюснутий біля полюсів: полярний радіус планети менший від екваторіального. Періоди його обертання у різних широтах не однакові. Маса Сатурна в 95 разів більше за масу Землі, а сила тяжіння в 1,12 рази більша за земну.
Сатурн має на диво низьку густину, нижчу за густину води – лише 0,7 г/см3. І якби знайшовся такий велетенський океан з води, куди можна було б занурити Сатурн, він би не потонув. Така маленька густина свідчить про те, що, як і решта планет – гігантів, Сатурн переважно складається з водню і гелію.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПЛАН
1. Загальні відомості
2. Історія відкриття
3. Рух, розміри, маса
4. Склад і внутрішня будова
5. Супутники Урану
6. Кільця Урану
7. Магнітосфера
8. Уран у цифрах

1. Загальні відомості
УРАН, сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належитьдо планет-гігантів.
Цікаво, що Уран хоч і більше в діаметрі, але менше масою, ніж Нептун. Уран іноді ледь бачимо неозброєним оком у дуже ясні ночі; його неважко ототожнити в бінокль (якщо Ви знаєте точно, куди дивитися). Невеликий астрономічний телескоп покаже невеликий диск.
Відстань від Сонця 2870990000 км (19.218 а.е.), екваторіальний діаметр: 51,118 км, у 4 рази більший земного, маса: 8.686.10 25 кг, 14 мас Землі. Період обертання навколо Сонця — 84 із чвертю року. Середня температура на Урані — біля 60-ти Кельвінів.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  1. Особливості планет-гігантів. З чотирьох гігантських пла¬нет найкраще вивчено Юпітер — найбільшу планету цієї групи і найближчу з них до нас і Сонця. Вісь обертання Юпітера майже перпендикулярна до площини його орбіти, тому сезонних змін умов освітлення на ньому немає.
У всіх планет-гігантів обертання навколо осі досить швидке, а густина мала. Внаслідок цього вони значно стиснуті.
Усі планети-гіганти оточені потужними, великих розмірів атмосферами. І ми бачимо тільки, що в них плавають хмари, які внаслідок швидкого обертання витягнулися паралельними ек¬ватору смугами.
Смуги хмар видно на Юпітері навіть у слабкий телескоп (див. форзац). Юпітер обертається зонами — чим ближче до полюсів, тим повільніше. На екваторі період обертання 9 год 50 хв, а на середніх широтах на кілька хвилин триваліший. Аналогічно обертаються й інші планети-гіганти.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  1. Енергія Сонця. Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи. Його маса в 333 000 раз більша за масу Землі й у 750 раз перевищує масу всіх інших планет, разом узятих. Сон¬це — могутнє джерело енергії, яку воно постійно випромінює в усіх ділянках спектра електромагнітних хвиль — від рентгенівських і ультрафіолетових променів до радіохвиль. Це випромінювання дуже впливає на всі тіла Сонячної системи: нагріває їх, позна¬чається на атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі.
Водночас Сонце — найближча до нас зоря, в якої на відміну від усіх інших зір можна спостерігати диск і за допомогою телеско¬па вивчати на ньому невеликі деталі, розміром навіть до кількох сотень кілометрів. Це типова зоря, тому її вивчення допомагає зрозуміти природу зір взагалі.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  1. Подвійні зорі. Маси зір. Як ми переконалися на прикладі Сонця, маса зорі е тією з найважливіших характеристик, від якої залежать фізичні умови в її надрах. Безпосереднє визначення маси можливе лише для подвійних зір.
Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх спостережень у телескоп.
Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозбро¬єним оком, є £ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця «ручки» її «ковша». При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар. Міцар і Алькор віддалені одна від одної на 1 Г. У бінокль таких зоряних пар можна знайти чимало.
Системи з кількістю зір n 3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної

Читати далі   Написати відгук/Голосувати