Корoткий опис:  Кафедра філософії
РЕФЕРАТ
На тему:
Вчення І. Канта про пізнання та мораль. І. Кант “Критика чистого розуму”
Виконав: …кафедри ОУБ КНУБіА
Керівник: доктор філософських наук,
професор
Зміст:

Вступ

Формування І. Канта як філософа. Факти з біографії, що передували розвитку філософських поглядів И. Канта.
Період, що передує написанню « Критики чистого розуму»
«Критика чистого розуму» - головна філософська праця І. Канта
Висновки
Постскриптум
Список літератури

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Передовсім, зазначає Дж. Локк, прибічники теорії вро джених ідей посилаються на факт загальної згоди люде( щодо окремих понять, принципів, самоочевидних істин. Як уважають картезіанці, на користь існування вродженим ідей свідчить існування таких умоглядних і практични?! принципів, до яких, наприклад, належить логічний закон суперечності, згідно з яким річ одночасно не може бути і не бути. Найважливішою такою ідеєю є також ідея Бога Натомість Дж. Локк доводить, що насправді таких прин¬ципів, які б визнавалися усіма без винятку людьми, не іс¬нує. Скажімо, багато так званих вроджених ідей не знайомі дітям, дикунам або ідіотам. Той же закон суперечності ві¬домий лише обмеженому колу освічених людей. Багато людей взагалі не має найменшої уяви про такі речі, як субстанція. Що ж до ідеї Бога, котра згідно з картезіансь¬кою філософією лежить в основі всієї пізнавальної діяль¬ності людини, то різні народи мають різні уявлення пре Бога, а деякі з них узагалі живуть без такої ідеї. Практич¬ні принципи або вимоги моралі, якими керуються у своєму житті ці народи, також різняться між собою і часто навіть мають протилежний зміст. Дж. Локк указує на відносний характер усіх моральних норм.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Зовсім мало часу відділяє людство від третього тисячоліт¬тя, від XXI ст. XX ст.— це епоха небувалої напруги, надій, за¬грози самому існуванню людства. З точки зору соціально-еко¬номічного, політичного та юридичного розвитку для XX ст. характерні багатоаспектні суперечності. З одного боку, людство пережило дві винищувальні світові війни, причому фіналом останньої були атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі, з іншого, породило могутні демократичні та національно-визвольні рухи.
Як же виглядає на цьому фоні своєрідність передумов і проблематика філософії у XX ст.? По-перше, науково-техніч¬ний прогрес завдяки фундаментальним науковим відкриттям докорінно змінив картину світу, починаючи з атомної та суб¬атомної фізики й закінчуючи новими уявленнями про похо¬дження (принаймні доступного нам) космосу. По-друге, -тиск

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ВСТУП

“Серед наших понять... Поняття моральності найважливіше”
І. Кант

Етика є однією з найдавніших філософських дисциплін, об'єктом вивчення якої служать мораль, моральність. З трьохсотих років до н. е., коли етику вперше позначили як особливу область дослідження, до сьогодняшніх днів інтерес до її осмислення не зменшується. В різний час до проблем етики зверталися такі філософи, як Арістотель, Спіноза, Кант, Маркс.
Серед філософських трактатів по етиці особливо виділяються праці І.Канта. Етика Канта в багатьох відношеннях з'явилася вершиною філософії моралі нового часу. Серед класиків німецької філософії Кант приділив найбільшої уваги моральності (причому саме її специфіці), і її етичній концепції, послідовно розвинена в цілій лаві спеціальних праць, була найбільш розробленою, систематичною і завершеною. Кант поставив цілий ряд критичних проблем, пов'язаних з визначенням поняття моральності. Одна з заслуг Канта полягає в тому, що він відділив питання про існування Бога, душі, свободи — питання теоретичної свідомості — від питання практичної свідомості: що я повинен робити? Практична філософія Канта виявила величезний вплив на наступні за ним ґенерації філософів (А. В. Гумбольдти, А. Шопенгауер, Ф. Шеллінг, Ф. Гельдерлін та ін.).

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Століттям генеальних людей називають 17 століття історики філософії і природніх наук. При цьому вони мають на увазі велику плеяду видатних вчених, які заложили фундамент теперішнього природознавства і в порівнянні з попередніми століттями далеко просунувши суспільні науки, в особливій мірі філософію.
В сузір’ї цих імен одне з найперших займає ім’я англійського філософа Томаса Гоббса. Як і більшість прогресивних вчених того часу він об’єктивно був виразником інтересів правлячого класу (буржуазії), а суб’єктивно ж він рахував себе безкорисним шукачем істини, яка так необхідна всьому людству.
В своїй роботі я буду намагатись більш глибоко викласти вчення Т.Гоббса про суспільство та державу, яке на мою думку займає провідне місце у всій доктрині.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Вступ
У наш час відбувається небачений прогрес знання, що, з одного боку, призвів до відкриття і накопичення множини нових фактів, зведень із різноманітних галузей життя, і тим самим поставив людство перед необхідністю їхньої систематизації. З іншого боку, прогрес знання породжує складності його освоєння, виявляє неефективність ряду методів використовуваних у науці і практиці. Крім того, проникнення в глибини Всесвіту і субатомний світ, якісно відмінне від світу сумірного з вже визначеними поняттями й уявленнями, викликало у свідомості окремих вчених сумнів у загальній фундаментальності законів існування і розвитку матерії. Нарешті, сам процес пізнання, що набуває форму більш перетворюючої діяльності, загострює питання про роль людини як суб'єкта в розвитку природи, про сутність взаємодії людини і природи, і в зв'язку з цим, про виробку нового розуміння законів розвитку природи і їхньої дії.
Річ в тім, що перетворююча діяльність людини змінює умови розвитку природних систем, і тим самим сприяє виникненню нових законів, тенденцій їх спрямування.
У ряді досліджень в галузі методології особливе місце займає системний підхід і в цілому «системне спрямування”. Саме системне спрямування й диференціювалося, розділялося на різноманітні напрямки: загальна теорія систем, системний підхід, системний аналіз, філософське осмислення системності світу.
Існує ряд аспектів всередині методології системного дослідження: онтологічний ( чи системний у своїй сутності світ, у якому ми живемо?); онтологічно - гносеологічний ( чи системне наше знання і чи адекватна його систематизація системності світу?); гносеологічний ( чи є системним процес пізнання і чи є межі системному пізнанню світу?); практичний ( чи системна перетворююча діяльність людини?) [1].
ПОНЯТТЯ «СИСТЕМНИЙ ПІДХІД» і «СИСТЕМА»
Що ж розуміється під «системним» пізнанням матерії і її властивостей? Відомо, що людина освоює світ різноманітними способами, насамперед вона освоює його чуттєво, тобто безпосередньо сприймаючи його через органи чуттів . Характер такого пізнання, що полягає в пам'яті й означуваний емоційним станом суб'єкта, є як цілісним так і дрібнім – що являє картину цілком або дрібно. На основі емоційних станів у людини складається уявлення про навколишній світ. Але почуттєве сприйняття є властивістю також усіх тварин, а не тільки людини. Специфікою людини є більш високий рівень пізнання - раціональне пізнання, що дозволяє виявляти і закріплювати в пам'яті закони формування матерії.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Інформаційне суспільство – соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступенів”, прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуваням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільского господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства,поступаються місцем інформаії та знанню у сучасному суспільстві. Революціоніруючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиферинцованими “інформаційними спільнотами”[5].
Традиційним коораціям Тоффлер протиставть “малі” економічні Форми – індівідуальну діяльність на дому, ”електронний котедж”. Вони зараховані у майбутню структуру інформаційного суспільства з його “інфо-”, “техно-“ та іншими сферами людського буття. Було висунуто проект “глобальної електронної цивілізації”, що базується на синтезу телебачення, комп'ютерної служби та енергетики [9]. “Комп’ютерна революція” поступово приводить до зміни традиційного друку “елекронними книгами”,змінює ідеологію, перетворює безробіття у забезпечений досуг [11]. Соціальні та політичні зміни розглядаються у теорії інформаційного суспільства як наслідок “мікроелектронної революції”. Перспектива розвитку демократії пов’язується з розповсюдженням інформаційної техніки. Тоффлер та Дж.Мартін відводять головну роль у цьому телекомунікаційній “кабельній мережі” , яка забезпечує двосторонній зв’язок громадян з урядом, дозволить враховувати їх думку при розробці поліичних рішеннь. Розробки у галузі “штучного інтеллекту” розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини. Концепція інформаційного суспільства викликає критику з боку гуманістично орієнтованих філософів та науковців, які додержуються думки щодо негативних наслідків комп’ютерізації суспільства.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Філософія Августіна: метафізика внутрішнього досвіду.

Аврелій Августін (354-430) народився в Тагасті, що в Нумідії. На батьківщині, а також в Мадаврі і Карфагені, він отримав юридичну освіту. В роки своєї молодості Августін пережив майже всі точки зору тодішнього релігійного руху: спочатку він шукав релігійного заспокоєння для своїх сумнівів в маніхеїзмі, потім впав в академічний скептицизм, який він сприйняв від Цицерона; далі Августін поступово перейшов до новоплатонізму, і нарешті, за посередництвом єпископа Амброзія, перейшов в християнство. І саме філософом християнства судилося стати Августіну.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Потреби людини є основою її інтересів. Категорія потреби охоплює більш широке коло явищ, ніж категорія інтересу. Потреби притаманні всім біологічним організмам, в тому числі й людині. Інтереси ж – тільки людині. Вони є у всіх суб»єктів: індивідів, соціальних груп, держав, суспільств, людства і т. д.

Інтереси, як і потреби є рушійною силою діяльності, поведінки і вчинків людей. Вони, говорив Гегель, рухають народами. Тому для розуміння суті суспільних процесів, практичних дій людей, політичних програм, гасел, заяв, передвиборних обіцянок тощо треба відшукувати справжні інтереси дійових осіб. Складність цієї важливої акції полягає, зокрема у тому, що справжні інтереси далеко не завжди правдиво зображуються їх носіями. Часто буває, що про інтереси одних говорять інші.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Вступ до філософії

Буденне уявлення поняття «культура» включає літературу, мистецтво, театр, морально-естетичне виховання. Часто сюди додають процеси освіти і виховання підростаючого покоління. Суспільні науки (історія, археологія, етнографія) вкладають у поняття культури характеристики, які притаманні аналізованим ними предметам – соціуму, мові, етносу, а також те, що відрізняє їх рівнями розвитку або якісного стану.
Філософський підхід до дослідження культури враховує результати вивчення даного феномена конкретними науками. Вивчення культури опосередковане специфікою філософії як особливої форми суспільного пізнання і полягає в осмисленні дійсності через визначення узагальнених поглядів на світ, місця та ролі людини в ньому, через пізнання загальних законів розвитку природи, суспільства і людського мислення.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати