| Главная » Файлы » Для учня/студента » Українська література | [ Добавить материал ] |
Малі жанри Прислів'я і приказки Реферат
| [ Скачать с сервера (4.3 Kb) ] | 19.05.2010, 20:14 |
| Малі жанри Прислів'я і приказки Прислів'я та приказки належать до малих жанрів усної народної твор¬чості. Хоч вони й короткі, на один-два рядки, але мають усі ознаки ху¬дожньо довершених творів. У прислів'ях та приказках відобра¬жено багатовікову мудрість народу, практичний досвід людини в різних сферах її діяльності, різноманітні явища суспільного життя й природи, передано горе й радість людини, її мрії та прагнення. Прислів'я виникли дуже давно. Як указує їхня назва, у житті вони вжи-ваються при слові, при розмові, наби¬раючи в кожному окремому випадку відповідного значення. Прислів'я та приказки — це стійкі афористичні вислови, що в стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські вчин¬ки тощо. Прислів'я містить заверше¬ну думку, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів'я. Прислів'я: Кров людська не водиця, проливати не годиться. Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не піддасться. Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. Приказки: Старість не радість, похорон не весілля. Або пан, або пропав — двічі не вмирати. Моя хата скраю — я нічого не знаю. Баба з воза — кобилі легше. Кров людська — не водиця. Найшла коса на камінь. Береженого Бог береже. Старість не радість. Або пан, або пропав. Моя хата скраю. Баба з воза. Прислів'я — маленький поетич¬ний твір, що складається лише з одного речення, яке може бути простим («За праве діло стій сміло», «Кожно¬му мила своя сторона») або складним («Праця чоловіка годує, а лінь мар-нує», «Не лінуйся рано вставати, а соромся довго спати», «Бджола мала, а й та працює»). Прислів'я змінюють свій зміст за¬лежно від застосування. Більшість прислів'їв можуть уживатися у двох значеннях: прямому («Сам пропадай, а товариша з біди визволяй», «Добре роби, добре й буде») і переносному («Під лежачий камінь вода не тече», «Любиш кататися — люби й саночки возити», «Який стук, такий і грюк»). Тематично прислів'я охоплюють усі сфери людської діяльності, будь-яке життєве явище (дружбу, працю, віру, війну, сім'ю, страх). Про батьківщину: «Рідний край — земний рай». Про дружбу: «Дружба та братство дорожчі за багатство». Про працю: «Уперта праця все переможе». Про навчання: «Гарно вчити того, хто хоче все знати». Про людські вади: «Лукавий чоловік на словах любить, а ділом губить». Прислів'я влучні, виразні, ритміч¬ні. Будова прислів'їв відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються. Така милозвучність прислів'їв допомагає легше запа¬м'ятовувати й виголошувати їх, мова відзначається стислістю, лаконічніс¬тю, тут не тільки немає багатослів'я, але часто випускаються члени речен¬ня, необхідні в звичайній розмовній мові: Знає кума — знає півсела. Прислів'я побутують в українській словесності з найдавніших часів і не втрачають своєї актуальності донині. Загадки Загадка (від «гадка» — думка, «га¬дати» — думати, мислити) — ко-роткий твір, у якому в завуальованій алегоричній формі зашифровано пев-ний предмет чи явище, первісне зна¬чення яких треба відшукати. Кожна загадка — це художній опис, яскраве зображення загаданих предметів і явищ. У загадках, як і в прислів'ях, виражені спостереження народу над явищами людського життя та приро¬ди, відбито його досвід, мудрість, йо¬го вміння образно мислити. Загадки — один з найдавніших і найпоши-реніших видів народної творчості. У свідомості людей вони живуть тися-чоліттями. Чимало загадок зберіга¬ють і відображають первісні, міфо-логічні погляди на природу: «Той, що живе в лісі» (лісовик), «Той, кого не згадують о півночі» (чорт), «Ви¬соко стоїть, одно око має, усюди за¬глядає» (сонце). Пізнаючи природу, людина змінювала свої погляди. За¬гадки завжди були однією з форм навчання молоді, через них переда¬вався життєвий досвід народу, знан¬ня, з їх допомогою розвивалися розу¬мові здібності, кмітливість. Пізніше загадування загадок набрало розва¬жального характеру: їх загадували під час свят та забав, на вечорницях. Сьогодні загадки майже повністю пе-рейшли в дитячий фольклор. Народ пам'ятає старі загадки та весь час скла¬дає нові, у яких відображено спосте¬реження за новими явищами життя. З появою книги, автомобіля, літака, паровоза з'являються загадки про ці предмети: «Мовчить, а всіх навчить» (книжка), «Що летить — крило має, а крилами не махає?» (літак), «Ог¬нем не запалиш, водою не погасиш» (електрика), «Дерево та дріт — кри¬чить на весь світ» (телеграф). | |
| Просмотров: 1419 | Загрузок: 289 | | |