Розглянемо емоційну складову здоров’я. Емоції — це не те саме,
що почуття, хоча вони дуже близькі. І емоції, і почуття — це переживання свого ставлення до зовнішнього і внутрішнього світу, до своїх
дій та дій інших людей. Але емоції — це простіші, більш примітивні
переживання (задоволення, незадоволення, страх, гнів тощо), тоді як
почуття передбачають вияв свого ставлення до суспільного життя, ви-
творів мистецтва, розумової діяльності людей.
Емоції можуть бути позитивними та негативними. Позитивні емо-
ції (радість, задоволення) спричиняють загальне поліпшення фізично-
го і духовного стану людини. Негативні ж емоції (страждання, пере-
живання, страх тощо) пригнічують фізичні характеристики здоров’я,
несприятливо відбиваються на кровопостачанні мозку, призводять до
загального розладу життєдіяльності.
Позитивні емоції викликають позитивний стрес, негативні — не-
гативний. Само слово «стрес» походить від англійського слова, яке
означає «тиск, напруга». Ми постійно перебуваємо в динамічній рів-
новазі між шкідливими впливами, що загрожують нашому здоров’ю,
і захисною протидією нашого організму. Тому потрібно навчитися
моральної гігієни, не можна допускати, щоб життєвий тягар негатив-
них емоцій зламав людину. Якщо в якійсь конкретній ситуації нічо-
го не можна змінити, потрібно вміти не нервувати, не відчувати себе
нещасним. У найскрутнішій ситуації треба знаходити спосіб розрадити себе,
побороти смуток, депресію, повернутися до нормального життя. На-
віщо ж до важких випробувань долі додавати ще й якусь серйозну
хворобу? Адже моральні страждання можуть викликати діабет, гіпер-
тонію, інфаркт, виразку шлунка, невроз тощо.
Конфлікт, недосипання, перевтома, страх, надмірна квапливість
стають причинами неврозів. Породжують неврози також такі стосун-
ки між людьми, які відхиляються від норми. Від характеру стосунків
між людьми значною мірою залежить задоволення або незадоволення
життям. Тому варто ставитися до людей якнайкраще. Піддаючись по-
чуттям заздрості, ненависті, мстивості, людина завдає шкоди перш за
все собі.
Справжня моральність передбачає, зокрема, вміння не піддавати-
ся неприємним настроям і почуттям, не зосереджуватися на них, не
повертатися постійно до своїх переживань, не розповідати про них
своїм знайомим.
Якщо людина хоче бути задоволеною життям, їй потрібно навчи-
тися радіти, сміятися, виховати в собі почуття гумору, яке є однією
з найважливіших запорук доброго здоров’я. Якщо людина вміє диви-
тися на речі з гумором, може у колі друзів чи близьких розрядити своє
напруження, то це сприяє її емоційному здоров’ю.
У надзвичайних ситуаціях різні люди ведуть себе по-різному. За-
звичай виникає така емоція, як страх. Узагалі-то страх — це природ-
на, нормальна реакція людини на будь-яку (справжню чи уявну) ситу-
ацію, що загрожує життю або здоров’ю. Почуття страху неоднозначне.
Одна й та сама дія, здійснена під впливом страху, може врятувати лю-
дину, а може й прискорити її загибель.
Для людей, які опиняються у надзвичайній ситуації, характерні
різні види поведінки: пасивність, активні дії, зважена, розумна по-
ведінка.
Пасивність — це повна розгубленість під час зустрічі з небезпекою.
Людина ясно усвідомлює небезпеку, але не знає, що робити в даний
момент, як послабити небезпечний вплив. Вона здійснює неконтро-

льовані, непотрібні рухи, мова її стає уривчастою. Раптовий переляк
(під час вибуху, природної катастрофи, зустрічі з хижою твариною
тощо) може спричинити заціпеніння: людина не може здійснити жод-
ної дії — не може бігти, підняти руку, закричати тощо.
Активні дії при небезпеці — це намагання віддалитися від джерела
небезпеки: людина відстрибує від каміння, що падає, втікає від поже-
жі, відштовхує від себе небезпечний предмет. Якщо людина сама, така
поведінка себе виправдовує, якщо у групі — призводить до погіршен-
ня становища (при загрозі лавини, зустрічі зі змією, хижою твариною,
при нещасному випадку на воді тощо).
Розумна поведінка властива тим людям, які професійно і психоло-
гічно підготовлені до виникнення надзвичайної ситуації: це пожежни-
ки, міліціонери, рятувальники, альпіністи, туристи тощо. Отже, лю-
дина у сучасному, технізованому суспільстві з прискореним темпом
життя повинна ретельно дбати про своє емоційне здоров’я, оволодіва-
ти навичками правильної поведінки в надзвичайних ситуаціях.