За визначенням, здоров’я — це стан повного фізичного, емоційного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Тобто всі складові здоров’я однаково важливі, і якщо буде відсутня хоча б одна з них, людина не буде почуватися здоровою. Розглянемо емоційну складову здоров’я. Емоції — це не те саме, що почуття, хоча вони дуже близькі. І емоції, і почуття — це переживання свого ставлення до зовнішнього і внутрішнього світу, до своїх дій та дій інших людей. Але емоції — це простіші, більш примітивні переживання (задоволення, незадоволення, страх, гнів тощо), тоді як почуття передбачають вияв свого ставлення до суспільного життя, ви- творів мистецтва, розумової діяльності людей. Емоції можуть бути позитивними та негативними. Позитивні емо- ції (радість, задоволення) спричиняють загальне поліпшення фізично- го і духовного стану людини. Негативні ж емоції (страждання, пере- живання, страх тощо) пригнічують фізичні характеристики здоров’я, несприятливо відбиваються на кровопостачанні мозку, призводять до загального розладу життєдіяльності. Позитивні емоції викликають позитивний стрес, негативні — не- гативний. Само слово «стрес» походить від англійського слова, яке означає «тиск, напруга». Ми постійно перебуваємо в динамічній рів- новазі між шкідливими впливами, що загрожують нашому здоров’ю, і захисною протидією нашого організму. Тому потрібно навчитися моральної гігієни, не можна допускати, щоб життєвий тягар негатив- них емоцій зламав людину. Якщо в якійсь конкретній ситуації нічо- го не можна змінити, потрібно вміти не нервувати, не відчувати себе нещасним. У найскрутнішій ситуації треба знаходити спосіб розрадити себе, побороти смуток, депресію, повернутися до нормального життя. На- віщо ж до важких випробувань долі додавати ще й якусь серйозну хворобу? Адже моральні страждання можуть викликати діабет, гіпер- тонію, інфаркт, виразку шлунка, невроз тощо. Конфлікт, недосипання, перевтома, страх, надмірна квапливість стають причинами неврозів. Породжують неврози також такі стосун- ки між людьми, які відхиляються від норми. Від характеру стосунків між людьми значною мірою залежить задоволення або незадоволення життям. Тому варто ставитися до людей якнайкраще. Піддаючись по- чуттям заздрості, ненависті, мстивості, людина завдає шкоди перш за все собі. Справжня моральність передбачає, зокрема, вміння не піддавати- ся неприємним настроям і почуттям, не зосереджуватися на них, не повертатися постійно до своїх переживань, не розповідати про них своїм знайомим. Якщо людина хоче бути задоволеною життям, їй потрібно навчи- тися радіти, сміятися, виховати в собі почуття гумору, яке є однією з найважливіших запорук доброго здоров’я. Якщо людина вміє диви- тися на речі з гумором, може у колі друзів чи близьких розрядити своє напруження, то це сприяє її емоційному здоров’ю. У надзвичайних ситуаціях різні люди ведуть себе по-різному. За- звичай виникає така емоція, як страх. Узагалі-то страх — це природ- на, нормальна реакція людини на будь-яку (справжню чи уявну) ситу- ацію, що загрожує життю або здоров’ю. Почуття страху неоднозначне. Одна й та сама дія, здійснена під впливом страху, може врятувати лю- дину, а може й прискорити її загибель. Для людей, які опиняються у надзвичайній ситуації, характерні різні види поведінки: пасивність, активні дії, зважена, розумна по- ведінка. Пасивність — це повна розгубленість під час зустрічі з небезпекою. Людина ясно усвідомлює небезпеку, але не знає, що робити в даний момент, як послабити небезпечний вплив. Вона здійснює неконтро- льовані, непотрібні рухи, мова її стає уривчастою. Раптовий переляк (під час вибуху, природної катастрофи, зустрічі з хижою твариною тощо) може спричинити заціпеніння: людина не може здійснити жод- ної дії — не може бігти, підняти руку, закричати тощо. Активні дії при небезпеці — це намагання віддалитися від джерела небезпеки: людина відстрибує від каміння, що падає, втікає від поже- жі, відштовхує від себе небезпечний предмет. Якщо людина сама, така поведінка себе виправдовує, якщо у групі — призводить до погіршен- ня становища (при загрозі лавини, зустрічі зі змією, хижою твариною, при нещасному випадку на воді тощо). Розумна поведінка властива тим людям, які професійно і психоло- гічно підготовлені до виникнення надзвичайної ситуації: це пожежни- ки, міліціонери, рятувальники, альпіністи, туристи тощо. Отже, лю- дина у сучасному, технізованому суспільстві з прискореним темпом життя повинна ретельно дбати про своє емоційне здоров’я, оволодіва- ти навичками правильної поведінки в надзвичайних ситуаціях.