| Главная » Файлы » Для учня/студента | [ Добавить материал ] |
| В разделе материалов: 3261 Показано материалов: 2221-2230 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 221 222 223 224 225 ... 326 327 Наступні » |
Реферат з дисципліни : “Ділова кореспонденція та документи зовнішньоекономічної діяльності” на тему: “Складання рекламних листів”
Розділ 1. Розробка рекламного листа 4
Розділ 2 . Адресати рекламних листів 7
Розділ 3. Техніка оформлення рекламних листів 8
Висновки .11
Список використаних джерел .12
КУРСОВА РОБОТА З МАРКЕТИНГУ НА ТЕМУ: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ПРИ ОБРАННІ СТРАТЕГІЇ ОХОПЛЕННЯ РИНКУ
Курсова робота на тему : Інфляційні процеси в Україні
Інфляція як специфічна якість паперових грошей відома вже багато століть. Ще у 18 ст. з’явилася велика кількість наукових робіт, в яких розглядалась залежність між кількістю золота, срібла в Європі, ростом цін та розвитком виробництва. Більшість авторів стверджували, що ціни не обов’язково зростають, коли для забезпечення більших обсягів виробництва використовуються додаткові обсяги срібла та золота. І хоч сама по собі кількість грошей не має абсолютно ніякого економічного значення, процес збільшення кількості грошей в обігу може може значно впливати на виробництво. Найбільш яскравими представниками доктрини «Гроші стимулюють торгівлю» були так звані паперово-грошові меркантилісти Джон Лоу з його працею «Аналіз грошей та торгівлі» (1705), Якоб Вандермет- «Гроші відповідають всім речам»(1734), єпіскоп Берклі- «Вопрошающий» (1737), що робили висновок, що повзуча інфляція може сприяти економічному зростанню, припускаючи при цьому наявність постійної ринкової нерівноваги.
Протилежні погляди на ці речі можна знайти у Кантільона в «Нарисі про природу торгівлі»(1755), що перевернув грошовий аналіз з голови на ноги, показавши, що вплив зростання кількості грошей на ціни та доходи залежить від способу попадання готівкових грошей в економіку.
Реферат по курсу «РПС» на тему ”Програмування розвитку регіонів“
ІІ. Програма розвиту регіону як конкретизація регіональної політики.
1)Побудова «дерева цілей».
2)Проблема конкретизації виконавців та сроків виконання програми.
3)Узгодження різних програм.
4)Роль організаційно - управлінських структур.
5)Інвестиції в програмах розвитку.
6)Інноваційна діяльність.
7)Районне планування.
8)Основні види районного програмування.
а)планування промислових районів,
б)плануваня сільських районів,
в)планування районів масового відпочинку,
г)програми розвитку спеціального призначення.
ІІІ. Першочергові завдання програмуваня розвитку господарства України.
на тему “ Інфляція в Україні та шляхи її усунення”
Найефективнішим індикатором «здоров’я» економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається
Монополії
Монополії бувають різні. Економічні, політичні і технологічні. Гло¬бальні і локальні. Державні і приватні. Абсолютні і відносні. Природні і штучні. Внутрішні та зовнішні. Національні і міжнародні. Монополії влади, управління та власності. Монополія являє собою виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі на здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія — це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелекту¬аль¬них та фінансових ресурсів. Що ж є монополія — шкода чи благо?
В Концепції національної безпеки однією з “економічних” загроз названа і наявність монополізму виробників. “Монополія”, “монополі¬зо¬ваний ринок”, “монопольна ціна”, “монополістичний протекціонізм” — все це є антиподи обов’язковому атрибуту ринкової економіки, без якого не можна будувати ринкові відносини — вільній та необмеженій конкуренції.
функцiя уряду
Iсторично склалося так, що одна з нових й, у деякому вiдношеннi, найважливiша функцiя уряду полягас в тому, щоб стабiлiзувати економiку, тобто допомагати iй забеспечувати повну зайнятiсть ресурсiв i стабiльний рiвень цiн. Перед вченими-економiстами стоiть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцii у розвитку свiтовоi економiки. Одно з перших мiсць посiдас аналiз iнфляцii та факторiв, що ii обумовлюють.
У процесi розвитку сучасноi змiшаноi економiки ступiнь державного втручання, а у рамках останнього-вибiр адекватноi макроекономiчноi полiтики, що дозволяс запобiгти зростанню iнфляцii та безробiття, мають особливе значення.
Макроекономiчна теорiя дас достатньо чiткi рекомендацii вiдносно умов й наслiдкiв подiбних рiшень.
Р Е Ф Е Р А Т НА ТЕМУ: “Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні”
1. Вступ.
2. Чинники інфляції в Українській економіці.
3. Аналіз інфляційних процесів.
4. Масової заборгованості з виплати заробітної плати найманим працівникам державних підприємств:
• причини затримок;
• наслідки затримок;
• шляхи подолання;
5. Висновок.
В С Т У П .
Найефективнішим індикатором “здоров*я” єкономіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забеспечує необхідні взаємозв*язки в економіці,
Початок промислового перевороту в Україні
Особливістю соціально-економічного розвитку пер¬шої половини XIX ст. був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання, що проявлялось: у розвитку товарно-грошових відносин і проникненні капі¬талістичних відносин у сільське господарство; у руйнації селянських господарств; у занепаді кріпосницької ману-фактури, поглибленні розшарування селянства і дедалі ширшому застосуванні вільнонайманої праці та машин, у поступовому формуванні нових соціальних верств — підприємців та найманих робітників; у дальшому форму¬ванні загальноімперського внутрішнього ринку.
Наслідком кризи феодально-кріпосницької системи господарювання було зростання товарності сільського господарства, поглиблення спеціалізації окремих районів України у сільськогосподарському виробництві, розшару¬вання
Винекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття.
У господарському житті України велику роль відігра¬вала промисловість, у тому числі хатня, якою селяни і коза¬ки займалися у вільний від землеробства час, виготовляю¬чи насамперед вироби побутового призначення. Відбувався подальший розвиток міського і сільського ремесла, що в умовах товарно-грошо¬вих відносин з роботи на замовлення переросло у дрібне товарне виробництво. На його основі формувалось і утвер¬джувалося мануфактурне виробництво. Важливим показником розвитку ремесла в містах була кількість ремісників, їх професій. Внаслідок технічного прогресу міське ремесло вдоско-налювалося, появилися нові галузі виробництва.