Корoткий опис:  І

Станіслав Пилипович Людкевич
(1879-1979)
С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. Завершив свій творчий шлях Людкевич через 80 років після цього пам’ятного вечора.
У січні 1979 р. музична громадськість широко відзначала 100-річчя від дня народження корифея українського музичного мистецтва, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії ім.Т.Г.Шевченка, професора С.П.Людкевича.
С.Людкевич народився 24.01.1879 р. в містечку Ярославі на Західній Україні (зараз входить до складу Польщі). Батько композитора – вчитель народної школи – дуже любив музику. Мати знала й розуміла мистецтво, з особливою повагою ставилася до рідної культури. Гри на фортепіано навчалась у відомого українського композитора М.Вербицього. Вона ж була і першою вчителькою Станіслава з фортепіано.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Твір “Ой у полі жито”
Загальні відомості про твір та його авторів
Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.
Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.
Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.
Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.
Хоровий жанр: хор а сapello.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Твір “Чи ми ще зійдемося знову”
І. Загальні відомості про твір і його авторів
“Чи ми ще зійдемося знову” – вірш великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, покладений на музику відомим українським композитором Станіславом Пилиповичем Людкевичем.
Хоровий жанр: хор з супроводом.

Станіслав Пилипович Людкевич
(1879-1979)
С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І.Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент і композитор. На концерті прозвучав хор на Франковий гімн “Вічний революціонер”. Завершив свій творчий шлях Людкевич через 80 років після цього пам’ятного вечора.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:

Леонтович Микола Дмитрович
(1877—1921)
композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог

Народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною,
деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами. У 1887 році

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:

Лисенко Микола Віталійович – видатний музичний та громадський діяч України
(Народився Микола Віталійович Лисенко 10 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області. Батько, Віталій Романович Лисенко, офіцер орденського кірасирського полку, був людиною освіченою, з передовими поглядами на розвиток суспільства, глибоко знав і любив літературу, народну творчість. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Навчалася вона в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат. Аристократичне виховання наклало свій відбиток на все подальше життя Ольги Єреміївни, вигранивши її характер та світогляд. Розмовляла вона виключно французькою мовою, в усьому намагаючись створити таку атмосферу, яка б не мала навіть натяку на щось народне, українське.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Народився 25 вересня 1932 року в Донецьку, в сім’ї шахтаря. Змалку захоплювався музикою. Батько та мати його в молодості виступали в аматорських виставах опер «Наталка Полтавка» М.Лисенка та «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського. Змалку Анатолій брав участь у художній самодіяльності, співав дискантом. Після закінчення школи 1949 року вступив у Донецький політехнічний інститут на гірничий факультет. В інституті виступав з сольними номерами у супроводі інструментального ансамблю. 1952 року робить спробу вступити в Ленінградську консерваторію, але невдало. Бере уроки у соліста Донецького оперного театру О.Коробейченка. У 1954 році, по закінченні інституту, почав працювати асистентом кафедри графіки та нарисової геометрії. Водночас продовжує заняття у Коробейченка.
У 1962 році вперше бере участь у концерті художньої самодіяльності Донецької області у Києві, де виконав кілька романсів, зокрема Я.Степового на слова І.Франка «Розвійтеся вітром». У липні 1962 року під час

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  В свій час визначний митець слова Гете сказав : “ при перекладі слід зачіпати неперекладне, тільки тоді можна зрозуміти інший народ, іншу мову“.
Що ж означає слово “ неперекладне “ , якому Гете надавав такої великої значимості?
Як відомо, між словами двох мов може траплятися повна відсутність відповідностей. Слова, словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють безеквівалентну лексику цієї мови. Всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи :
1) Власні імена ( особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо ).
2) Слова-реалії - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  Маяковського перекладати складно. Він був новатором у поезії. Для його віршів характерна розмовність, багатство словника і ритмів. Поет писав, що перш ніж народжувалася поезія, він відчував ритм, а лише потім надходили слова. Ритмічні переходи віршів Маяковського зумовлені перш за все їхнім своєрідним сходинкоподібним виглядом, який дуже важко передати при перекладі. П. Воронько змінивши довжину окремих рядків порушив гармонію вірша, яка так притаманна для Маяковського, але загальну напруженість і ритм він передав непогано.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  На сьогоднішній день на земній кулі нараховується близько _____ мов. Усі вони мають різний звуковий склад, граматичну структуру, словник і тд. Але всі вони мають певні спільні риси, обумовлені фізіологічною подібністю людей, спільною будовою мозку
“Лингвистический энциклопедический словарь» визначає мовні універсалії, як риси, притаманні усім, або більшості з мов й розрізняє:
1. загальні властивості усіх людських мов навідміну від мов тварин:
 канал для будь-яких мовних комунікацій – вокально-слуховий;
 легко породжується й легко сприймається нове створене повідомлення;
 постійно виникає нова ідіоматика…
2. сукупність змістовних категорій

 відношення між суб’єктом і предикатом;
 категорії оцінки;
 категорії визначеності / невизначеності;
 категорії множинності;
 членування на тему і рему;
3. загальні властивості самих мовних структур, що стосуються усіх мовних рівнів:
 не менше 10 і не більше 80 фонем;

Також універсалії поділяють на:
1. Дедуктивні (обов’язкові для усіх мов) та індуктивні (явище присутнє в усіх відомих).
2. Абсолютні (повні) і статистичні (неповні).

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  1. Український романтизм.
2. “Руська трійця” та їхні перші збірки.
3. “Русалка Дністрова”.
4. Діяльність “Руської трійці” на тлі Галицького відродження.
5. Зв’язки з іншими слов’янськими діячами.
6. Вплив на подальший розвиток західно-української літератури.

Український романтизм має багато спільного з романтизмом загальноєвропейським. Але водночас це є глибоконаціональне явище, живлене українським корінням, українським світосприйняттям і українською історією. Окрім цього, “Романтизм як етнокультурна домінанта першої половини 19 ст в Україні народився з власних національних джерел філософської думки, успадкувавши весь її попередній розвиток” [Бовсунівська, ст.17]. Як європейський романтизм вибудовував свої естетичні погляди на філософії Гердера, так український романтизм послуговувався філософією Сковороди. Для нього характерна значна сакралізація сфери естетичного. ”Поезія єсть винайдення іскри божества в дійствительності”[Франко,ст.399]. Якщо поезія сприймалася як божественне откровення, то поет уявлявся пророком.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати