При викладенні тексту інструкції слід керуватися такими правилами:
текст інструкції повинен бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлу-мачень;
інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти, вимоги яких вра-ховуються при її розробці. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно;
слід вживати терміни і визначення, прийняті в Законі України “Про охорону праці”, ДСТУ 2293-93 ССБП “Охорона праці. Терміни та визначення”, ДК 003-95 “Державний класифікатор України. Класифікатор професій” та в інших норматив-них актах;
у тексті інструкцій не допускається застосування не властивих для нормативних актів зворотів розмовної мови, довільних словосполучень, скорочення слів, викори-стання для одного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосу-вання лише загальноприйнятих скорочень і абревіатур, а також заміна застосованих у даній інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури;
у тексті інструкції слід уникати викладу вимог у формі заборони, а при необхід-ності слід давати пояснення, чим викликана заборона; не повинні застосовуватися слова “категорично”, “особливо”, “обов’язково”, “суворо” та ін., оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов’язковими;
для наочності окремі вимоги інструкцій можуть бути ілюстровані малюнками, схемами, кресленнями тощо;
якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (величини відстаней, напру-ги та ін.), то вони повинні бути наведені в інструкції.