Модель — спосіб
абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці.
Нормативна
функція макроекономіки — спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування
рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки.
Позитивна
функція макроекономіки — спрямованість макро-економіки на обґрунтування
висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.
Ринкова
економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у
приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.
Головна
суперечність суспільства — суперечність між безмежними матеріальними
потребами і обмеженими економічними ресурсами.
Головне
завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким
можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.
Домашні
господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які
забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих
товарів та послуг.
Екзогенні
змінні
— зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови.
Ендогенні
змінні
— внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови.
Змішана
економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність,
і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.
Командно-адміністративна
(планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у
державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.
Активи — все те, що має ринкову вартість і є
власністю певних інституціональних одиниць.
Базовий
рік
— рік, який береться за вихідну базу для обчислення реальних змін вартісних
показників (ВВП, особистий дохід тощо).
Валовий
випуск
— сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині
країни протягом певного періоду.
Валовий
внутрішній продукт — сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених
резидентами всередині країни протягом певного періоду.
Валовий національний дохід — внутрішні первинні доходи
резидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.
Валовий
національний дохід наявний — внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів
плюс чисті поточні трансферти зовнішні.
Валові інвестиції— видатки на капітальні
блага та запаси.
Валовий корпоративний прибуток — прибуток,
отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.
Державні
закупівлі — урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання
і державне інвестування економіки.
Дефлювання — перетворення
номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни
порівняно з базовим роком.
Додана
вартість — різниця між повною ринковою вартістю товарів та послуг і
матеріальними витратами.
Економічні
операції СНР — операції, які відображають відносини між інституціональними
одиницями, що пов'язані з їх економічною діяльністю.
Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в
одній країні і продають іншій.
Імпорт — товари та
послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.
Індекс цін — індекс, що показує, як змінюється ціна
певного «ринкового кошика» за певний період.
Інституціональна
одиниця СНР — економічна одиниця, що ложе володіти активами, брати на себе
зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї
основної діяльності.Інфлювання —
перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни
порівняно з базовим роком.
Кінцева
продукція — частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче
споживання, інвестування та експорт.
Неприбуткові
податки — усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та
інші податки, об'єктом обкладання
якими не є дохід.
Номінальний
ВВП —
ВВП, обчислений у поточних цінах.
Особистий
дохід
— дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.
Післяподатковий
дохід
— особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.
Постійні
ціни
— фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення
макроекономічної динаміки.
Поточні
ціни
— фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу.
Продуктові
(непрямі) податки — податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки
до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).
Проміжна
продукція — частина валового випуску, яка використовується для виробництва
товарів та послуг і прибирає форму матеріальних витрат на виробництво.
Рахунки
СНР
— двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з
іншого — їх використання.
Реальний
ВВП
— ВВП, обчислений у постійних цінах.
Рента — дохід від надання
прав за використання власності на матеріальні активи.
Система
національних рахунків — система взаємопов'язаних статистичних показників,
які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо
виробництва і споживання про-Дукції, розподілу і перерозподілу доходів та
формування національного багатства.
Споживчі
видатки — частина сукупних видатків, що їх здійснюють домогосподарства на
купівлю споживчих товарів та послуг.
Субсидії— урядові платежі,
що надаються окремим підприємствам і домогосподарствам, які виробляють або
споживають певні то-^ри та послуги.
Трансфертні
платежі (трансферти) — урядові виплати домого-^одарствам і
підприємствам, замість яких не отримуються товари т^ послуги.
^Безробіття — стан ринку праці, коли
пропозиція робочої сили перевищує попит.
Відставання
ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає
внаслідок циклічного безробіття.
Галопуюча
інфляція — приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за
рік.
Гіперінфляція — приріст цін, який
вимірюється тисячами відсотків за рік.
Депресія — фаза економічного циклу, яка
виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення
виробництва.
Дефляція — зниження
загального рівня цін.
Економічний
(діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення
виробництва чергуються з періодами його падіння.
Закон
Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний
відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від
потенційного ВВП на 2,5 відсотка.
Інфляція — загальний приріст
цін в економіці.
Інфляція
витрат
— інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво
продукції.
Інфляція
попиту
— інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту.
Криза
(падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного
попиту і супроводжується скороченням виробництва.
Неочікувана
інфляція — інфляція, яка є результатом непередбачених змін в економіці.
Неповна
зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з
природним безробіттям.
Очікувана
інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та
заходів, запланованих державою.
Піднесення
(зростання) — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази
пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.
Повна
зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на
потенційному рівні.
Пожвавлення — фаза економічного
циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для
піднесення виробництва.
Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який
становить не більш як 10 % за рік.
Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах
повної зайнятості.
Природне
безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку
праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.
Робоча сила — економічно активна
частина населення, яка ма( здібності
до праці і бажання працювати.
Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням
виробництва.
Структурне
безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і
пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та
іншими ознаками.
Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає
внаслідок до бровільної зміни місця праці.
Циклічне
безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і
скорочення попиту на ринку праці.
Вертикальна ділянка кривої сукупної
пропозиції - ділянка
нак^тко^ кривій сукупної пропозиції,
яка за умов зрос-Їння ^ного попиту
відображає лише зростання щн, тобто виникнення інфляції.
Висхідні1
ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-
костроковій кривій сукупної пропозиції, яка
за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і
реального Ї^ВП У певному співвідношенні.
Горизонтальна
ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка
короткостроковій кривій сукупної пропозиції,
яка за умов зростання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання
лише реального ВВП.
Довгострокова
крива сукупної пропозиції — крива, що відображає незалежність сукупної
пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної
лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.
|
Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом •кого зарплата
пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.
|
Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на
сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим
номінальним доходом.
Ефект
відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на
сукупний попит через зміну відсоткової ставки.
Ефект
чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на
сукупний попит через зміну чистого експорту.
Закрита економіка — економіка країни, в якій
відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.
Кейисіанська
модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною
пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в
короткостроковому періоді.
Класична
модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не
залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.
Короткостроковий
період
— у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не
змінюється при зміні сукупного
Короткострокова
крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною
і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.
Крива
сукупного попиту — крива, яка відображає обернену заїсть між ціною і сукупним попитом
і має вигляд від'ємне похилої лінії.
пи нец1нов1
чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за
даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік
/Автономне споживання та
заощадження — споживання та заощадження, яке не
залежить від післяподаткового доходу.
Автономні інвестиції —
інвестиції, які не залежать від відсоткової ставки.
^Бісектриса
— така лінія графіка споживання, яка відображає тотожність між споживчими
видатками і післяподатковим доходом.
Валовий прибуток — щорічний прибуток,
отриманий від реалізації інвестиційного проекту.
Відсоткова ставка — плата за використання
позичкових грошей у відсотках до їх суми.
Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною споживчих
видатків і зміною післяподаткового доходу.
Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною заощаджень і
зміною післяподаткового доходу.
Заощадження — та частка
післяподаткового доходу, яка не використовується на споживання.
Мультиплікатор видатків —
коефіцієнт, який показує відношення між зміною реального ВВП і початковою
зміною сукупних видатків.
Номінальна відсоткова ставка —
фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.
Очікуваний чистий прибуток —
чистий прибуток, який очікується від вкладання інвестицій.
Реальна відсоткова ставка —
номінальна відсоткова ставка мінус темп інфляції.
Середня схильність до споживанння або заощадження — коефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або заощаджень
до післяподаткового доходу.
Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки
домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.
Чинники
автономного інвестування — чинники, які вплива ють на
інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.
Чинники
автономного споживання — чинники, які впливаюті на
споживання залежно від післяподаткового доходу.
Чистий
прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці
інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та
відсотків за інвестиційні кошти.
Рецесійний
розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою
збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.
Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.
Заплановані
інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують
вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.
Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду,
які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.
Інфляційний
розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки
мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах
збереження повної зайнятості.
Метод
«видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності
між сукупними видатками і виробленим ВВП.
Метод
«вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах
тотожності між вилученнями та ін'єкціями в економічному кругообігу.
Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства змушені вкладати в
товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.
Граничний
коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на
скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.
Державні заощадження — це чисті податки мінус
державні закупівлі.
Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної
теорії, ключова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостроковому
періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому виникає необхідність
державного впливу на сукупний попит.
Національні заощадження — це
приватні заощадження плюс державні заощадження.
Основний психологічний закон Кейнса — закон,
згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність
до споживання зменшується.
Чисті податки — валові податки
за мінусом трансфертних.
Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.
Суспільні блага — товари та
послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в
них з боку окрем| економічних суб'єктів.