Главная » Файлы » Для учня/студента » Реферати, курсові з різних напрямків [ Добавить материал ]

Голосарії
[ Скачать с сервера (66.0 Kb) ] 25.07.2009, 00:20

Модель — спосіб
абстрактного відображення фактичної пове­дінки досліджуваних явищ в економіці.

Нормативна
функція макроекономіки
— спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування
рекомендацій щодо подальшого роз­витку національної економіки.

Позитивна
функція макроекономіки
— спрямованість макро-економіки на обґрунтування
висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.

Ринкова
економіка
— економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у
приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.

Головна
суперечність суспільства
— суперечність між безмеж­ними матеріальними
потребами і обмеженими економічними ресур­сами.

Головне
завдання макроекономіки
— забезпечення суспільст­ва знаннями, завдяки яким
можна створювати умови для підвищен­ня ефективності національної економіки.

Домашні
господарства
— економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які
забезпечують економіку ресурсами і ви­користовують доходи для купівлі споживчих
товарів та послуг.

Екзогенні
змінні

— зовнішні для моделі чинники, які визначаю­ться до початку її побудови.

Ендогенні
змінні

— внутрішні чинники моделі, які визначають­ся в процесі її побудови.

Змішана
економіка
— економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність,
і яка спирається на ринковий меха­нізм і державне регулювання.

Командно-адміністративна
(планова) економіка
— економіч­на система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у
державній вла­сності, а основним регулятором економіки є директивний план.

Активи — все те, що має ринкову вартість і є
власністю певних інституціональних одиниць.

Базовий
рік

— рік, який береться за вихідну базу для обчислен­ня реальних змін вартісних
показників (ВВП, особистий дохід то­що).

Валовий
випуск

— сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині
країни протягом певного періоду.

Валовий
внутрішній продукт
— сукупна ринкова вартість кін­цевих товарів та послуг, вироблених
резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий національний дохід — внутрішні первинні доходи
ре­зидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.

Валовий
національний дохід наявний
— внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів
плюс чисті поточні трансферти зовнішні.

Валові інвестиції— видатки на капітальні
блага та запаси.

Валовий корпоративний прибуток — прибуток,
отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.

Державні
закупівлі
— урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання
і державне інвестування економіки.

Дефлювання — перетворення
номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни
порівняно з базовим роком.

Додана
вартість
— різниця між повною ринковою вартістю то­варів та послуг і
матеріальними витратами.

Економічні
операції СНР
— операції, які відображають відно­сини між інституціональними
одиницями, що пов'язані з їх еконо­мічною діяльністю.

Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в
одній країні і продають іншій.

Імпорт — товари та
послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.

Індекс цін — індекс, що показує, як змінюється ціна
певного «ринкового кошика» за певний період.

Інституціональна
одиниця СНР
— економічна одиниця, що ложе володіти активами, брати на себе
зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї
основної діяль­ності.Інфлювання
перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни
порівняно з базовим роком.

Кінцева
продукція
— частка валового випуску, яка спрямовує­ться на невиробниче
споживання, інвестування та експорт.

Неприбуткові
податки
— усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та
інші податки, об'єктом обкладання

якими не є дохід.

Номінальний
ВВП —

ВВП, обчислений у поточних цінах.

Особистий
дохід

— дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.

Післяподатковий
дохід

— особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.

Постійні
ціни

— фактичні ціни того року, що його беруть за ба­зовий в разі обчислення
макроекономічної динаміки.

Поточні
ціни

— фактичні ціни того року, який є предметом об­ліку або аналізу.

Продуктові
(непрямі) податки
— податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки
до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).

Проміжна
продукція
— частина валового випуску, яка викорис­товується для виробництва
товарів та послуг і прибирає форму ма­теріальних витрат на виробництво.

Рахунки
СНР

— двосторонні балансові таблиці, які відобража­ють, з одного боку, ресурси, а з
іншого — їх використання.

Реальний
ВВП

— ВВП, обчислений у постійних цінах.

Рента — дохід від надання
прав за використання власності на матеріальні активи.

Система
національних рахунків
— система взаємопов'язаних статистичних показників,
які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо
виробництва і споживання про-Дукції, розподілу і перерозподілу доходів та
формування національ­ного багатства.

Споживчі
видатки
— частина сукупних видатків, що їх здійс­нюють домогосподарства на
купівлю споживчих товарів та послуг.

Субсидії— урядові платежі,
що надаються окремим підприємст­вам і домогосподарствам, які виробляють або
споживають певні то-^ри та послуги.

Трансфертні
платежі (трансферти)
— урядові виплати домого-^одарствам і
підприємствам, замість яких не отримуються товари т^ послуги.

^Безробіття — стан ринку праці, коли
пропозиція робочої сили перевищує попит.

Відставання
ВВП (ВВП-розрив)
— відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає
внаслідок циклічного безробіття.

Галопуюча
інфляція
— приріст цін, який вимірюється десятка­ми або сотнями відсотків за
рік.

Гіперінфляція — приріст цін, який
вимірюється тисячами від­сотків за рік.

Депресія — фаза економічного циклу, яка
виникає після закін­чення фази падіння і створює передумови для пожвавлення
вироб­ництва.

Дефляція — зниження
загального рівня цін.

Економічний
(діловий цикл)
— цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення
виробництва чергуються з періода­ми його падіння.

Закон
Оукена
— відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний
відсоток циклічного безробіття викликає від­ставання фактичного ВВП від
потенційного ВВП на 2,5 відсотка.

Інфляція — загальний приріст
цін в економіці.

Інфляція
витрат

— інфляція, яка викликається збільшенням се­редніх витрат на виробництво
продукції.

Інфляція
попиту

— інфляція, яка викликається зростанням су­купного попиту.

Криза
(падіння)
— фаза економічного циклу, яка виникає внас­лідок падіння сукупного
попиту і супроводжується скороченням ви­робництва.

Неочікувана
інфляція
— інфляція, яка є результатом неперед­бачених змін в економіці.

Неповна
зайнятість
— зайнятість в умовах перевищення фак­тичного безробіття порівняно з
природним безробіттям.

Очікувана
інфляція
— інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та
заходів, запланованих державою.

Піднесення
(зростання)
— фаза економічного циклу, яка вини­кає після закінчення фази
пожвавлення і відображає збільшення ви­робництва порівняно з попереднім циклом.

Повна
зайнятість
— зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на
потенційному рівні.

Пожвавлення — фаза економічного
циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для
піднесення ви­робництва.

Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який
становить не більш як 10 % за рік.

Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах
повної зайнятості.

Природне
безробіття
— безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку
праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Робоча сила — економічно активна
частина населення, яка ма( здібності
до праці і бажання працювати.

Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням
вироб­ництва.

Структурне
безробіття
— безробіття, яке виникає внаслідок не­відповідності між попитом і
пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та
іншими ознаками.

Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає
внаслідок до бровільної зміни місця праці.

Циклічне
безробіття
— безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і
скорочення попиту на ринку праці.

Вертикальна ділянка кривої сукупної
пропозиції
- ділянка
нак^тко^    кривій сукупної пропозиції,
яка за умов зрос-Їння ^ного попиту
відображає лише зростання щн, тобто ви­никнення інфляції.

Висхідні1
ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-

костроковій кривій сукупної пропозиції, яка
за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і
реального Ї^ВП У певному співвідношенні.

Горизонтальна
ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка

короткостроковій кривій сукупної пропозиції,
яка за умов зрос­тання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання
ли­ше реального ВВП.

Довгострокова
крива сукупної пропозиції
— крива, що відо­бражає незалежність сукупної
пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної
лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.

|
Довгостроковий період
— у макроекономіці період, протягом •кого зарплата
пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.

|
Ефект багатства
— ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на
сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим
номінальним доходом.

Ефект
відсоткової ставки
— ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на
сукупний попит через зміну від­соткової ставки.

Ефект
чистого експорту
— ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на
сукупний попит через зміну чистого експорту.

Закрита економіка — економіка країни, в якій
відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.

Кейисіанська
модель сукупної пропозиції
— модель, згідно з якою між ціною і сукупною
пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в
короткостроковому періоді.

Класична
модель сукупної пропозиції
— модель, згідно з якою Скупна пропозиція не
залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий
період

— у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не
змінюється при зміні сукупного

Короткострокова
крива сукупної пропозиції
— крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною
і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.

Крива
сукупного попиту
— крива, яка відображає обернену за­їсть між ціною і сукупним попитом
і має вигляд від'ємне похи­лої лінії.

пи нец1нов1
чинники
— чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за
даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік

/Автономне споживання та
заощадження
— споживання та зао­щадження, яке не
залежить від післяподаткового доходу.

Автономні інвестиції
інвестиції, які не залежать від відсот­кової ставки.

^Бісектриса
— така лінія графіка споживання, яка відображає то­тожність між споживчими
видатками і післяподатковим доходом.

Валовий прибуток — щорічний прибуток,
отриманий від реалі­зації інвестиційного проекту.

Відсоткова ставка — плата за використання
позичкових грошей у відсотках до їх суми.

Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною споживчих
видатків і зміною післяподаткового доходу.

Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною заощаджень і
зміною післяпо­даткового доходу.

Заощадження — та частка
післяподаткового доходу, яка не ви­користовується на споживання.

Мультиплікатор видатків
коефіцієнт, який показує відно­шення між зміною реального ВВП і початковою
зміною сукупних видатків.

Номінальна відсоткова ставка
фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.

Очікуваний чистий прибуток
чистий прибуток, який очіку­ється від вкладання інвестицій.

Реальна відсоткова ставка
номінальна відсоткова ставка мі­нус темп інфляції.

Середня схильність до споживанння або заощадження — ко­ефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або за­ощаджень
до післяподаткового доходу.

Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки
домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.

Чинники
автономного інвестування
— чинники, які вплива ють на
інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.

Чинники
автономного споживання
— чинники, які впливаюті на
споживання залежно від післяподаткового доходу.

Чистий
прибуток
— та частка валового прибутку від реалізаці
інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та
відсотків за інвестиційні кошти.

Рецесійний
розрив
— величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою
збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.

Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Заплановані
інвестиції
— інвестиції, що їх підприємства планують
вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.

Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду,
які здійснюють­ся за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфляційний
розрив
— величина, на яку фактичні сукупні ви­датки
мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний над­лишок ВВП на умовах
збереження повної зайнятості.

Метод
«видатки—випуск»
— метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності
між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод
«вилучення—ін'єкції»
— метод визначення рівноважно­го ВВП на умовах
тотожності між вилученнями та ін'єкціями в еко­номічному кругообігу.

Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в
товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Граничний
коефіцієнт податків
— коефіцієнт, який показує, на
скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.

Державні заощадження — це чисті податки мінус
державні за­купівлі.

Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної
теорії, клю­чова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостро­ковому
періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому вини­кає необхідність
державного впливу на сукупний попит.

Національні заощадження — це
приватні заощадження плюс державні заощадження.

Основний психологічний закон Кейнса — закон,
згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність
до споживання зменшується.

Чисті податки — валові податки
за мінусом трансфертних.

Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.

Суспільні блага — товари та
послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в
них з боку окрем| економічних суб'єктів.



 

Категория: Реферати, курсові з різних напрямків | Добавил: referatwm
Просмотров: 487 | Загрузок: 103 | Рейтинг: 0.0/0