КОКО ШАНЕЛЬ ВВАЖАЛА, ЩО ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП ОДЯГУ «БУДИНКУ ШАНЕЛЬ» — БУТИ ЗРУЧНИМ ДЛЯ ТОГО, ХТО ЙОГО НОСИТЬ

Легендарній Габріель Шанель виповнилося б 125 років.
Серед великих модельєрів Габріель (Коко) Шанель займає особливу позицію. Її колеги одягали жінок, а вона жінкам допомагала. Для перемоги фемінізму француженка зробила більше, ніж усі політики разом узяті. Перемогу їй приніс здоровий глузд: вона просто зняла з дам надлишок одягу та ревізувала чоловічий гардероб.

Светр з машинного трикотажу став прообразом сукні джерсі, чоловіча сорочка — блузки сорочкового крою, брюки-кльош перейшли до дам практично без змін, а шкільний блейзер племінника навіяв думку про вкорочений жакет. Але найбільшу революцію Шанель здійснила на одвічно жіночому полі, пишуть izvestia.ru. З її подачі довгі подоли, рюші й волани поступилися місцем маленькій чорній сукні. Вона позбавила дам необхідності носити корсет і примусила їх стежити за фізичною формою. Розкріпачені, коротко стрижені, вільні в ході та сильні в м’язах жінки «від Шанель» були готові до боротьби за незалежність, тим більше, що сама мадемуазель служила їм надихаючим прикладом.
Що в її бурхливому 87-річному житті було правдою, а що вигадкою, знала тільки вона. Проте незаперечними, на думку біографів, виглядають наступні факти її біографії: народилася в бідній родині, виховувалася в монастирському притулку, свій перший магазин 1913 року відкрила на гроші коханця — офіцера провінційного гарнізону — і досягла успіху. 1938 року «Будинок Шанель», в якому працювали близько 4000 робітниць, продав 28 000 виробів! З початком воєнних дій Коко згорнула виробництво на довгі 15 років, щоб, повернувшись, відродити свою справу й осоромити конкурента, що набрав силу — Крістіана Діора. «В його житті не було жодної жінки, — іронізувала вона. — Що він може про них знати»?

«МАКСИМИ»
Сама Шанель знала багато, і не тільки про жінок. Незадовго до Другої світової війни вона опублікувала свої «Максими» — короткі висловлювання про життя і моду, а в останні роки її постійно супроводжував журналіст Марсель Едріх, що зібрав афоризми мадемуазель в книжці «Загадкова Коко Шанель». Ось деякі з них:
«Чоловіки, які бажають виділитися за допомогою костюма, — кретини».
«Звикаєш до потворності, але не можна звикнути до неохайності».
«Моє єдине мистецтво полягає в тому, щоб за допомогою ножиць різати й спрощувати одяг, в той час як інші його ускладнюють».
«Жінки хочуть мінятися — переодягатися. Вони не мають рації. Я за щастя. А щастя в постійності й у тому, щоб не змінюватися».
«Що таке розкіш? Гарно зшитий костюм, який можна носити довгі роки».
«У моді, як в архітектурі, головне — пропорції».
«Капелюх — вища відмінність привілейованої жінки».
«Моду створюють для кількох сотень людей. Я створила стиль для цілого світу».
— Габріель Шанель була дуже талановитим організатором виробництва, менеджером чужих талантів і, залишаючись вірною своєму графічному стилю, запевнила весь світ, що винайшла моду, — вважає Олександр Васильєв, художник, історик моди. — Шанель для моди — прекрасний приклад того, що і селянська дочка може досягти королівських висот при вірному підборі потрібних чоловіків у мирний і воєнний час. На мене найбільше вплинула міфоманія Мадемуазель. Складаючи свою біографію, Шанель допомогла створити собі прижиттєвий пам’ятник. Практично жодне з «винаходів» Шанель не було її власним, але стиль її «Будинку» виявився дуже інтелігентним і зручним для вікових жінок...
Через 12 років після смерті Шанель «Будинок Шанель» очолив Карл Лагерфельд, який не залишив від стилю Коко Шанель практично нічого, перетворивши цей кілька застарілий лейбл на популярний і бажаний бренд. Колекції Шанель кінця 90-х виглядали так, неначе Лагерфельд повернувся до коріння, до того, з чого починалася легенда: легких тканин і елегантної простоти крою.