Проведення робіт, пов'язаних з монтажем, демонтажем бурових установок, бурінням і освоєнням свердловин при добуванні нафти і газу зумовлюють цілий ряд екологічних проблем, пов'язаних з забрудненням поверхневих і підземних вод.
Під час буріння свердловин джерелами забруднення є відпрацьований буровий розчин, тампонажний розчин, хімічні реагенти для обробки розчину, стічні бурові води, нафта і нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали, господарсько-побутові стічні води і тверді відходи.
Природними джерелами забруднення є дощові і талі води.
Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості, токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини ІІ,ІІІ,ІV класу небезпечності, тому бурові відходи, що містять в собі ці речовини, відносяться до IIІ – ІV класу небезпечності. Попадання їх у водоймища і грунтові води у великих кількостях є екологічно небезпечним явищем, особливо при періодично-повторювальних процесах, які супроводжуються накопиченням токсичних і забруднюючих речовин як у поверхневих так і в підземних водах. Крім того, грунтові води забруднюються і при захороненні бурових відходів в межах майданчиків бурових, які після очищення містять: нафтопродуктів 50 - 100 мг/л, мінералізація до 4500 мг/л і рН 5,5 - 8,2. При облаштуванні і експлуатації родовищ основним завданням є забезпечення високої технологічної ефективності виробництва при мінімальному шкідливому впливові на оточуюче середовище.
Основними умовами зменшення впливу нафтогазодобувного виробництва на гідрологічну сітку є:
1) розміщення всіх виробничих об'єктів поза межами затоплюваної території;
2) виключення технологічних скидів води, нафтопродуктів водоймища, річки, грунтові води;
3) забезпечення умов прокладки трубопроводів при перетині річок або водоймищ з заглибленням не менше 1м нижче максимальної глибини водоймища чи русла.
Основним джерелом забруднення при облаштуванні і експлуатації родовищ є установка пластової води (УПС).
Нафтогазодобувні виробництва використовують значну кількість води для технологічних цілей і для допоміжних і для побутових потреб.
Стічні води виділяються з оборотних систем водопостачання, при продувці промислових об'єктів, а також з атмосферних вод, які стікають з обвалованих площадок, свердловин, резервуарних парків.
Фактичний склад і концентрація забруднювачів в цих водах коливається в дуже широких границях: вміст капельної і плівкової нафти - від 350 до 2700 мг/л, емульгованої нафти - від 50 до 350 мг/л, стічні води вміщують багато механічних домішок.
Дощові води, які стікають з площадок забруднених нафтою, можуть вміщувати від 40 до 100 мг/л емульгованої нафти і більше 300 мг/л механічних зважених домішок.
Перед випуском цих вод у водоймища вони попередньо очищаються згідно з ОСТ 39-225-88.
Дно ставків, в яких відстоюють стічні води від нафти, покривають глиною, або поліетиленовою плівкою, асфальтобетоном або бетонними плитами, що зменшує проникнення шкідливих речовин в нижні горизонти.
Після відстою вміст нафтопродуктів на протязі 1-2 діб не повинен перевищувати 15-30 мг/л. Далі воду подають на віброфільтри, вміст нафтопродуктів у воді, яка випускається у водоймища, не повинен перевищувати 1 – 5 мг/л.
При захороненні стічних вод в поглинаючі горизонти разом з попутними пластовими водами, з метою підтримки пластового тиску, вимоги до їх очистки менш вибагливі: вміст нафтопродуктів - 50 мг/л, механічних домішок до 30 мг/л.
Попутні пластові води на Прилуцькому родовищі відділяється в 3-х сепара¬торах підігрівачах нафти, нафтовловлювачах, пісковловлювачах і відстійниках.

Таблиця 1. Хімічний склад пластових вод

Показник Значення
1. Густина при 20 г/СМЗ 1,151 – 16160
2. Загальна мінералізація г/л 133 – 242
3. рН 4,67 – 6,0
4. Вміст Cl мг/л 82976 – 148932
5. Вміст SO4 мг/л 280,64 – 301,2
6. Вміст HCO3 158,2 – 280,6
7. Вміст K+Na+ 32798 – 81306
8. Вміст Ca2+ 12224 – 15230
9. Вміст Mg2+ 2918 – 3526
Проведені гідрохімічні спостереження на території Прилуцького нафтопро¬мислового району показали широкий діапазон хімічного складу природних вод регіону від гідрокарбонатного кальцієвого до хлоридного натрієвого з мі¬нералізацією від 200 до 5000мг/л,рівень залягання ґрунтових вод 4 – 6 м. Практично повсюдно перевищені ГДК нафтопродуктів, що мають в основному природне, рідше антропогенне походження.
Найбільші концентрації солей техногенного походження спостерігаються на ділянках, де існують відкриті системи підготовки нафти та попутної води.
Зареєстровані перевищення ГДК магнію до 286 мг/л (тоді як ГДК не меньше 10,0 і не більше 80,0 мг/л у питних водах), у питних водах с.Гнідинці, у Красянах вміст магнію у питних водах коливається від 103 до 364 мг/л, у Лисках - 96 - 137 мг/л.
Підвищений вміст хлоридів у Краслянах (333-517 мг/л, ГДК 250/350), у Лисках 319 -354 мг/л, у Рибцях 312 -432 мг/л.
Спостерігається підвищений вміст сульфатів у питних водах таких населених пунктів: Красляни - 272 -378 мг/л, Лиски - 281-435 мг/л. Підвищення вмісту магнію, сульфатів у підземних водах підвищує агресивність води.
Поверхневі води менш забруднені, оскільки мають більшу здатність до самоочищення ніж підземні, гідрохімічні спостереження показали забруднення хлоридами у ставках Гнідинців (773-820 мг/л) у осінні місяці і зменшення вмісту хлоридів у весняні місяці року.