John Sloan was the youngest of the
group.
He began to paint seriously when
he was twentysix but his career
as a painter really started when he
moved to New York in 1904.

Then he fell in love with the city,
and became its leading realistic
interpreter of the time.

Американські художники
Джон Слоун
У 1908 році група молодих худож
ників відкрила в галереї Макбет
у НьюЙорку виставку своїх картин,
що були не прийняті Національною
академією.
Їхній вплив був величезним.
Вони перекреслили академічний іде
алізм і викликали великий інтерес
до сучасного американського життя.
Вони зробили для американського
живопису те, що зробив Теодор
Драйзер для американської літера
тури: вони привернули
увагу до простих людей і їхнього
життя.
Джон Слоун був наймолодшим у цій
групі.
Він почав серйозно займатися живо
писом, коли йому було 26 років, але
його кар’єра художника почалася
раніш, коли він переїхав до Нью
Йорка у 1904 році.
Тоді він полюбив місто і став його ве
дучим літописцемреалістом свого
часу.


Sloan’s chief motivating force was his
interest in human beings.
He liked situations of daily life, and the
infinitive variety of a great city.

He liked what was common, everyday
and universal; he liked the places and
occasions when people got together.
Though his satire of wealth and
pretence could be sharp, on the whole
it was a kind humour.
His art was based on a deep and
warm love of humanity — not in the
abstract but in the individual.

And he loved the city for itself, its
moods in different seasons, weather
and time of the day.
With all his realism, he was a poet who
found beauty all around him, in the
everyday life of city streets.

Sloan’s best pictures register the
pulse of urban life.
He joined the Socialist Party in 1910.

By 1912 he had become the art editor
of the news journal “The Masses”.
By that time he achieved an art of
great sincerity and depth of feeling.

Sloan was interested in the everyday
events of his own neighbourhood.
Children at play in the snow, the breeze
blowing through the wash are part of
the environment in his painting.
The real content was not events, but
the warm sunlight on the snow, the
cool shadows and the faded red of the
brick wall with its green shutters.
His most famous picture is
“Backyards, Greenwich Village”.

Його рушійною силою був інтерес
до людей.
Йому подобалися різні ситуації
з повсякденного життя і нескінче
нна розмаїтість великого міста.
Йому подобалося усе, що було звичай
ним, щоденним, постійним; він любив
місця, де люди збираються разом.
Хоча його сатира багатства і пиха
тості була різкою, у цілому це був
м’який гумор.
Його мистецтво було засновано на
глибокій любові до людства — але
не абстрактно, а до кожного осо
бисто.
Йому подобалося місто само по собі,
його настрої в різні пори року, при
різній погоді і в будьякий час доби.
З усім своїм реалізмом, він був по
етом, що знаходив красу навколо
себе, у повсякденному житті місь
ких вулиць.
Кращі картини Слоуна відбивають
пульс міського життя.
Він вступив у соціалістичну партію
в 1910 році.
До 1912 року він став художнім ре
дактором журналу новин «Маси».
До цього часу його мистецтво
відрізнялося щирістю і глибиною
почуттів.
Слоуна цікавили події, що відбува
ються по сусідству.
Діти, що грають на снігу, вітер, який
колише білизну, усе це частина за
гального тла в його картинах.
Справжнім змістом були не події,
а тепле сонячне світло на снігу, хо
лодні тіні і вицвіла червона цегельна
стіна з зеленими віконницями.
Його найвідоміша картина — це
«Задній дворик, Гринвіч Віледж».