The total area of the city is
6100 hectars.
Its population is 391 700.
It is divided into 4 districts.
It was first mentioned in historical
documents in 1363, as a Lithuanian
fortress.


The settlement gradually developed
from a farming village into a
manufacturing and trading centre.
It became the region’s capital in 1932.

Its chief cultural institutions are the
Ukrainian Music and Drama Theatre,
a puppet theatre, a philharmonic
society, a literary museum dedicated
to M. Kotsiubynsky, who was born
in Vinnytsia, and a regional studies
museum.
The M. Pirogov Museum (established
in1947) is just outside the city.

The main architectural monuments
are the Dominican (1624), Jesuit
(1610—1617), and Capuchin (1760)
monasteries and the wooden
churches of St George (1726) and
St Nicholas (1746).
Today Vinnytsia is a large industrial
and communications centre.
Its machinebuilding and
metalworking enterprises produce
instruments, radio devices, ball
bearings, and tractor parts.
The main chemical plants produce su
perphosphate fertilizers and paint.
The large food industry consists of
meatpacking, oil and fat processing,
canning, and confectionery
manufacture.
Woodworking and furniture manufac
turing make a big contribution to the
economy of Ukraine.
The city is very green.
It has a lot of parks.
The city’s educational facilities include
12 technical secondary schools, 3 insti
tutes (pedagogical, polytechnical, and
medical), and branches of the Ukrainian
Agricultural Academy and the Kyiv
Trade and Economics Institute.

Vinnytsia is an important railway
junction.
There is the railway station, two bus
stations and an airport there.

Вінниця
Вінниця — місто, розташоване на
берегах Південного Бугу, і є облас
ним центром з 1932 р.
Місто займає площу в 6100 гектарів.

Число жителів складає 391 700.
Місто складається з чотирьох районів.
Уперше в історичних документах
згадується в 1363 р. як Литовська
фортеця.


Поселення поступово перетворюва
лося із сільськогосподарського села
в промисловий і торговий центр.
У 1932 р. місто стало обласним
центром.
До основних культурних визначних
пам’яток належать український
музичнодраматичний театр, ляль
ковий театр, філармонія, літератур
ний музей, присвячений М. Коцю
бинському, що народився у Вінниці,
і краєзнавчий музей.
Музейсадиба М. Пирогова (засно
ваний у 1947 р.) знаходиться відра
зу за межами міста.
До пам’ятників архітектури на
лежать Домініканський (1624 р.),
Єзуїтський (1610—1617 р.) і Капу
цинський (1760 р.) монастирі й де
рев’яні Георгіївська (1726 р.) і Мико
лаївська (1746 р.) церкви.
Зараз Вінниця — великий промисло
вий і культурний центр.
Підприємства машинобудівної
і металообробної галузей виробля
ють інструменти, радіодеталі, шари
копідшипники, тракторні запчастини.
Хімічні заводи роблять суперфос
фатні добрива і фарбу.
Харчова промисловість містить м’я
сообробну галузь, виробництво олії
і жиру, консервне і кондитерське ви
робництво.
Деревообробна галузь і виробницт
во меблів роблять відчутний внесок
в економіку України.
У місті багато зелені.
Тут багато парків.
До міських освітніх установ нале
жать 12 технікумів, три вузи (педа
гогічний, політехнічний і медичний)
і філії Української сільськогоспо
дарської академії та Київського
торговоекономічного інституту.

Вінниця — важливий залізничний
вузол.
Тут є залізничний вокзал, два авто
вокзали й аеропорт.