На сучасному етапі процес економічної соціалізації дошкільників характеризується відсутністю єдиного погляду на її необхідність. Про це свідчать постійні дискусії, що розгораються серед педагогів, психологів, практиків та теоретиків дошкільної галузі освіти, щодо необхідності та можливості економічного виховання дітей. Але у сучасному українському суспільстві з переходом до ринкової економіки виникає протиріччя між обсягом економічної інформації та можливістю людей її отримувати, осмислювати та використовувати за власним розсудом. Прірва, що виникає між бажанням людини бути забезпеченим та її економічним досвідом, починає виникати ще з дошкільного віку. Отже, відомо, що саме у дошкільному дитинстві формуються основні індивідуально-психологічні властивості дитини, закладається фундамент для подальшого формування соціально-моральних якостей особистості. Не секрет, що сучасного дошкільника вже з перших років його життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету — ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися дошкільнику щодня. Сучасне життя дуже непередбачуване, але й цікаве своєю швидкозмінністю. Можливе, саме тому складні економічне процеси так приваблюють малюків та свої перші елементарні знання вони здобувають самостійно: з бесід з однолітками, перегляду телевізора, зі спостереження за батьками. Поява принципово нових технологій, виникнення неіснуючих раніше професій, необхідність кілька разів у житті змінювати спеціальність — все ще сприяє зміни змісту освітніх умов й засобів економічного виховання вже на етапі дошкільного дитинства. Але погляди на економічного виховання у дошкільному віці не завжди були такими як на сучасному етапі. Отже, ми ставили за мету у даній статті розглянути зміни у поглядах на економічне виховання дошкільників. У науково-педагогічній літературі економічне виховання розглядається багатоаспектно. Такі дослідники як П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, Ю.К.Васільєв, Н.Б.Кулакова розглядають економічне виховання як одну зі складових трудового виховання. У цьому випадку економічна освіта й виховання виявляються у підготовці вихованців до життя й праці й стають однією з необхідних умов їх громадської, трудової й моральної зрілості [1, 2, 3, 4]. М.Л.Малишев, В.К.Розов і Б.П.Шемякін вбачають в економічній освіти й вихованні синтез трудового, морального, ідейно-політичного виховання, що може вважатися самостійним напрямком, та має свої специфічні цілі, завдання, зміст і перебуває в діалектичному взаємозв’язку з іншими сторонами виховання [5, 6]. Більшість науковців вважають, що економічне виховання виражається насамперед в осмисленому, усвідомленому, відповідальному відношенні до праці людей навколишнього середовища, результатам праці й природному середовищу, до матеріальних цінностей, до продуктів, засобам праці, предметам споживання, грошам до власності, природним ресурсам, часу. Гносеологічний аспект економічного виховання був розглянутий такими вченими-філософами як В.А.Дємічев, А.В.Дроздов, А.К.Улєдов , що досліджували проблеми економічної свідомості. Економічну форму суспільної свідомості розглядали також у своїх дисертаціях В.С.Дудік, І.Б. ткін, В.Д. Попов що визначили сутність, місце та опорні категорії економічного виховання. Значна кількість робіт, опублікованих А.Ф.Амендом розкривають теоретичні й практичні питання економічної освіти й виховання підростаючого покоління. Вони розраховані на вихователів та вчителів загальноосвітніх предметів і початкової школи, класних керівників, керівників шкіл, дошкільних закладів, студентів, і містять опис передового досвіду економічної підготовки дітей. Особливий інтерес для нас представляють дослідження Р.І.Жуковської, В.Г.Нечаєвої, Л.О.Порембської які розглядали проблеми формування економічно значимих якостей особистості, зокрема: ощадливості стосовно природі, речам (книгам, іграшкам тощо). Однак, згадані вище дослідження, не носили характер системної економічної освіти дітей дошкільного віку. Дослідження цієї проблеми в умовах суспільного виховання в дитячому садку провела Р.І.Жуковська. Її праця була спрямована на вишукування способів, прийомів формування ощадливості, як однієї з найважливіших сторін виховання дитини, виховання колективіста. При цьому виховувалося в дітей вміння зберігати необхідні речі для себе й для інших, не стаючи при цьому рабом речей. Р.І.Жуковська вказувала, що формувати якість ощадливості в дітей потрібно тільки в єдності з родиною. У її дослідженні переконливо показано, що виховання дбайливого відношення до речей можливо лише в сполученні із трудовим вихованням, приученням до порядку, вихованням відповідальності за збереження речей, як результату праці. Ряд праць Д.С.Чесноускене присвячено формуванню в старших дошкільників уявлень про ціну й вартість товарів, грошових знаках. Автор проаналізувала стан економічного виховання дошкільників, виявила особливості сприйняття грошових знаків, їхньої купівельної можливості. Нею була розроблена методика ознайомлення дітей із грошовими знаками, поняттями дорого – дешево, купівельними можливостями грошей залежно від їхньої кількості. І, хоча, дослідження були проведені російським вченим в 80-і роки, на наш погляд, ця робота становить великий інтерес і в наш час із обліком нової економічної політики України. У зв’язку з переходом економіки країни до ринкових відносин змінилися й вимоги до економічної підготовки підростаючого покоління, з’явилися нові програми економічної підготовки дошкільників. Авторами ряду з них є Л.І.Дрозденко, Н.Смелянська, Л.Н.Книшова, І.В.Ліпсіц, Л.Л.Любімов, О.І.Меньшикова, О.С.Прутченков, Б.А.Райзберг, тощо В усіх зазначених програмах автори передусім зосереджують на відборі доступних для дошкільників знань з галузі економіки. Проте, на нашу думку, більш доцільним є не стільки засвоєння відірваних від реального життя сучасного дошкільника економічних знань, скільки забезпечення первинного економічного досвіду, формування якого починається, коли дитина виконує самостійні вольові дії, будує взаємодію з іншими суб’єктами соціальної дійсності та вже на цій основі освоює певні знання та вміння. Отже, сформований первинний економічний досвід вказує на компетентність дитини в економічній галузі життєдіяльності. Чим більш досвідченіша дитина, тим легше їй орієнтуватися у повсякденному житті, стикаючись з різноманітними елементарними економічними поняттями, приймаючи участь у ситуаціях, що склалися, та виконуючи різноманітні соціально-економічні ролі. Зазначимо, що формування економічної компетентності дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя (розуміння необхідності парці, функції грошей тощо). Для взаємодії та спілкування також необхідно наявність лексичного запасу економічної спрямованості (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особистісні якості: щедрий, добрий; властивості, що характеризують товар: дорогий, сучасний). Але запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному так і в пасивному мовленні дитини. Безумовно, дошкільник повинен не лише знати поняття, але й розуміти їх лексичне значення, щоб бути в змозі самостійно використовувати ці знання в повсякденному житті. Отже, дитина повинна адекватно поводитися у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками, змінювати свою діяльність у залежності від зміни умов та вимог, контролювати себе та узгоджувати свої дії з колективом. Налагодженню контакту, у першу чергу, сприяє сформованість особистісних якостей (активність, відповідальність), по-друге, наявність вольових якостей (вміння брати до уваги іншу точку зору) та, по-третє, інтелектуальні здібності дитини. Отже, на наш погляд, необхідно переосмислювати усю стратегію економічного виховання дітей, взявши за основу діяльнісний підхід. На перший план повинно вийти не збільшення словникового запасу економічної спрямованості, який у більшості випадків залишається в пасивному мовленні дітей, а формування первинного економічного досвіду у процесі власної діяльності дітей. Формування первинного економічного досвіду може здійснюватися під час спеціально організованих занять та різноманітних дидактичних, ситуативних та рольових ігор. У подальшому дослідженні ми маємо намір розробити програму з економічного виховання старших дошкільників та серію ігор економічної спрямованості. Підкреслимо, що формування та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам наявність елементарних економічних знань, готовність до варіативних дій, сформованість вольових якостей, але й стане підґрунтям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Атутов П.Р. Политехническое образование школьников: сближение общеобразовательной и профессиональной школы. — М.: Педагогика, 1986. — 176 с.
2. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики. — М.: Педагогика, 1981. — 191 с.
3. Васильев Ю.К. Экономическое образование и воспитание учащихся. — М.: Педагогика, 1983. — 96 с.
4. Кулакова Н.Б. Экономическое воспитание учащихся 4-7 классов сельской школы в процессе их подготовки к сельскохозяйственному труду: автореферат. М. 1985- 17 с.
5. Малышев М.Л., Петросян К.Ц., Соболева Е.Н. Экономическое мышление учащейся молодежи: Опыт и проблемы формирования: Учеб. пособ. — М.: Педагогика, 1989. — 103 с.
6. Розов В.К., Шемякин Б.П., Шемякин П.А. Методика экономического воспитания школьников: Учеб. пособ. по спецкурсу для студентов пед. институтов. — М.: Просвещение, 1985. — 160 с.