Write ( [ f : text ; ] v1 [, v2,...,vn] );

Вивести ( [ f : ТекстовийФайл ; ] v1 [, v2,...,vn] );

У квадратних дужках записані параметри, які можна пропустити. Параметр f (якщо він наявний) є файловою змінною, яка відповідає відкритому для запису текстовому файлу. Коли цей параметр пропущений, то процедура виводить інформацію на екран. Кожний параметр v є виразом, значення якого має бути записане у файл, чи виведене на екран. Кожний вираз повинен бути символьного, цілого, дійсного, текстового або логічного типу. У списку має бути хоча б один вираз.
Після кожного виразу можна вказувати мінімальну кількість символів, якою має бути записане виведене значення. Для цього після виразу ставлять двокрапку і записують вираз цілого типу, значення якого вказує кількість символів. Якщо для значення, що виводиться, потрібно менше місця, то процедура дописує зліва необхідну кількість пробілів. Коли ж значення неможливо записати у вказаному полі, то воно записується мінімально можливою кількістю символів.
Дійсне значення записується у формі з плаваючою комою (+0.0000000Е+000). Мінімально можливе поле для нього - 7 символів. Можна виводити дійсні числа у формі з фіксованою комою. Для цього після відповідного виразу дійсного типу, значення якого треба вивести, вказують два числа, відділяючи кожне двокрапкою. При цьому перше означає загальну кількість позицій, яка має бути виділена для числа, а друге - кількість цифр після десяткової крапки.
Під час виводу логічного значення виконуються такі ж дії, як при записі рядків 'truе' або 'false', у залежності від значення виразу, який виводиться.
В ALGO екран завжди перебуває в графічному режимі. Для запам'ятовування координат місця, в яке потрібно здійснювати вивід, існує так звана активна графічна позиція. При виводі кожного символа координата Х збільшується на ширину символа вибраного шрифту, а при виводі символа "кінець рядка" координата Х=0, а Y збільшується на висоту символа.
Процедура Write виводить всю інформацію в один рядок. Це означає, що при наступному звертанні вивід почнеться з того місця, на якому завершився попередній. Якщо розмір виведеного рядка перевищує ширину екрану монітора, то вивід продовжується у наступному рядку. Для примусового переходу на новий рядок використовують процедуру WriteLn, звертання до якої записують у вигляді:

WriteLn ( [ f : text ; ] [v1 , v2,...,vn] );

ВивестиРяд ( [ f : ТекстовийФайл ; ] [v1 , v2,...,vn] );

Процедура виконує процедуру Write, а потім виводить символ кінця рядка. Коли виразів немає, то виводиться тільки символ кінця рядка.