Процес розв’язування будь-якої задачi на ЕОМ є обробкою даних за заданим алгоритмом. Даними, наприклад, можуть бути: числа, лiтери, слова, прiзвища учнiв та їх домашнi телефони, показники роботи пiдприємства та iн.
Довгий час для розв’язування кожної задачi використовувалась тiльки своя сукупнiсть даних. Скiльки розв’язувалось задач, стiльки використовувалось i сукупностей даних. Сукупнiсть даних, що використовувалась в однiй програмi, як правило, не могла використовуватися в iншiй. Данi, призначенi для розв’язування кожної задачi, оформлювали у виглядi так званих наборiв даних або файлiв даних.
Такий метод використання даних має певнi недолiки, зокрема, надмiрнiсть i дублювання даних. Пояснимо це бiльш докладно.
Припустимо, що для однiєї й тiєї самої школи розроблено програму нарахування заробiтної платнi для вчителiв i програму складання шкiльного розкладу. Як данi для першої задачi використовують прiзвища вчителiв, їх квалiфiкацiю, педагогiчний стаж, навчальне навантаження та iн. Водночас прiзвища вчителiв та їхнє навчальне навантаження є даними i для другої задачi.
Таким чином, для двох рiзних задач повторюються (дублюються) прiзвища студентiв та їх навчальне навантаження.
Чому дублювання вiдносять до недолiкiв використання даних? Це обумовлено двома основними факторами.
1) Дублювання даних призводить до зайвих витрат пам’ятi комп’ютера.
2) Змiна даних в однiй задачi зумовлює необхiднiсть їх змiни в iнших задачах.Наприклад, в разi змiни навчального навантаження вчителя необхiдно внести вiдповiднi змiни i в набiр даних для програми нарахування заробiтної платнi.
Цi обставини i були основною причиною появи в кiнцi 60-х рокiв баз даних – сховищ даних певних предметних областей, доступ до яких i їхня обробка здiйснюється за допомогою спецiальних програм, якi одержали назву систем управлiння баз даних (СУБД).
На сьогоднiшнiй день створено чимало СУБД. Найбiльшого поширення набули наступнi СУБД: Paradox, Clarion, сімейство dBase-подібних СУБД (FoxBase+, FoxPro, dBase, Clipper), Access. На сучасному етапi розвитку комп’ютерної технiки, коли школи перейшли на рiвень пiдготовки школярiв як користувачiв персональних ЕОМ, виникає необхiднiсть ознайомити учнiв з СУБД, тобто ознайомити учнiв з такими поняттями як база даних i система управлiння базою даних, а також ознайомити iз обробкою інформації, що міститься в базі даних, за допомогою засобiв СУБД. Учнiв можна ознайомити з СУБД на прикладi СУБД dBase III Plus.

Загальні зауваження.

На початку кожного лекційного заняття (можливо за вийнятком першого) бажано провести невелике повторення пройденого матеріалу для кращого його закріплення. Для цього можна скористатися запитаннями, що пропонуються для опитування учнів на практичному занятті. Далі пояснюється новий матеріал. Приблизний конспект уроку вчителя та учнів на кожне лекційне заняття подані нижче. В кінці кожного лекційного заняття необхідно зробити підсумок уроку і задати учням домашнє завдання.
На кожному практичному занятті рекомендується спочатку провести невелике опитування учнів для з'ясування їх готовності до заняття. Далі учням пропонується виконати ряд завдань. Приблизний зміст контрольних запитань і завдання подані нижче. В кінці кожного заняття оцінюється робота кожного учня на уроці, виставляються оцінки, підводиться підсумок уроку.

ТЕМА: Поняття бази даних, системи управління базами даних (СУБД). Основні елементи бази даних. Знайомство і робота з dBase III Plus. Створення структури бази даних. Заповнення файла бази даних.
Мета: Ознайомити учнів із введенням та переглядом даних, редагуванням даних та структури бази даних.
Хід уроку.
Певне, всім зустічались терміни – бази даних, інформаційно-пошукові системи… Що ж таке база даних ?
Процес розв’язування будь-якої задачі на ЕОМ зводиться до опрацювання даних за заданим алгоритмом. Даними, наприклад, можуть бути: числа, літери, слова, прізвища, адреси, домашні телефони тощо.
Часто буває так, що одні й ті ж дані потрібні для реалізації різних задач. Наприклад, нехай у якійсь школі використовується програма нарахування заробітної плати і програма складання розкладу. І в тій, і в іншій використовуються прізвища вчителів і їх навчальне навантаження. Крім того, для нарахування заробітної плати ще треба знати педагогічний стаж вчителів і ін. Щоб не зберігати окремо дані для кожної задачі, не дублювати внесення змін до даних (наприклад, зміна прізвища), бо це призводить до зайвих витрат пам’яті комп’ютера і часу, то використовують централізовані сховища даних, до яких можуть мати доступ багато програм. Такі сховища називаються базами даних. Запишемо означення.
Означення. Бази даних – це сховища даних, до яких можуть мати доступ багато програм. Прикладами баз даних є: бібліотечні каталоги, записна книжка, класні журнали.
Є різні способи представлення даних. Найбільшої популярності здобув спосіб представлення даних у вигляді таблиці. Це так звана реляційна модель даних. Фрагмент найпростішої бази даних, що містить інформацію про окремих учнів 8-го класу:

Прізвище

День народження
Домашня адреса
Як вчиться
Чим захоплюється

Носова Ж.П.
Костенко С.Н.
Тихонова Н.В.
Петренко А.А.
Задорожний К.Ф.
Таран О.Є.
8 березня
12червня
3 серпня
1 вересня
9 травня
5 червня
Пирогова,5,кв.10
Стрілецька,8,кв.2
Свободи,3,кв.90
Стрілецька,8,кв.5
Лісова,2,кв.11
Пирогова,7,кв.70
Добре
Погано
Задовільно
Відмінно
Відмінно
Задовільно
Аеробікою
Велоспортом
Нічим
Математикою
Гітарою
Гімнастикою

Кожна програма бере з БД лише ті дані, які потрібні для цієї задачі.
Базу даних можна змінювати: дописувати, змінювати і видаляти інформацію. При цьому програми, які використовують цю інформацію, залишаються незмінними. Наприклад, зміна адреси якогось із учнів не спричинить внесення змін в принцип роботи програми опрацювання цих даних.
Основними елементами бази даних є рядки і стовпцi. Кожен рядок бази даних будемо називати записом, а кожний стовпчик – полем.

Додаткова інформація на всяк випадок (якщо хтось запитає):
Примітка 1. В теорії множин таблиці відповідає термін відношення (relation), звідси і назва цього способу представлення даних.
Примітка 2. Є три моделі даних – реляційна, ієрархічна і мережева. Ієрархічна і мережева модель передбачають наявність зв’язків між даними, які мають якусь спільну ознаку. В ієрархічній моделі можливі тільки односторонні зв’язки від старших вершин до молодших. В мережевій теоретично можливі зв’язки “всіх з усіма”.

Для управління даними використовують спеціальні програми – системи управління базами даних (СУБД). Запишемо означення.
Означення. Система управління базою даних – це спеціальний пакет програм, що забезпечує створення, супроводження і використання баз даних багатьма користувачами.
До реляційних СУБД відносяться Paradox, Clarion, сімейство dBase-подібних СУБД (FoxBase, dBase, Clipper і ін.)
Будь-яка база даних створюється спочатку на папері, а потім вводиться в комп’ютер. Створення бази даних починається з визначення переліку, змісту і типу даних, що використовуються. Під типом даних тут розуміють числові, текстові дані, дані типу “дата” та інші. Для кожного елемента даних необхідно вказати його величину (довжину). Це потрібно для того, щоб економити місце в пам’яті комп’ютера. Для опису типів даних у СУБД звичайно використовують власну мову, яку називають мовою опису даних (МОД). Імена полів у багатьох СУБД записують латинськими символами.
Будь-яка СУБД має забеспечити введення в комп’ютер підготованих даних, тобто імен полів, їх типів і величини, а також і самих даних. На етапі супроводження і використання баз даних, тобто на етапі їх екслуатації, СУБД розв’язує задачі редагування даних (видалення застарілих записів, заміну одних записів іншими ,зміну окремих даних у записах, вставку у певні місця нових записів, доповнення новими записами, додавання нових полів, зміна їх імен тощо) і виведення необхідних повідомлень. Якщо база даних доступна одночасно для декількох користувачів, то СУБД має забезпечити, щоб вони не заважали один одному. Будь-яка СУБД має забеспечити надання найнеобхідніших послуг. Наприклад, вона має виконувати сортування даних в алфавітному порядку, підрахунок суми чисел стовпчика, пошук потрібного запису тощо. Особлива функція СУБД полягає у забезпеченні цілісності бази даних. В разі машинних збоїв, раптового відімкнення електропостачання та в інших ситуаціях інформація не повинна втрачатись і не повинна порушуватись її структура.
Ми будемо працювати з СУБД dBase III Plus. dBase III Plus є СУБД з вбудованою спеціалізованою мовою програмування. Вона дозволяє у діалоговому та пакетному (програмному) режимах створювати та обслуговувати бази даних.
СУБД dBase III Plus працює під управлінням операційної системи MS DOS версії 3.1 та старшими версіями. Як правило, всі файли СУБД dBase III Plus (їх більше 10) містяться в окремому підкаталозі кореневого каталогу. Далі вважатимемо, що ім’я цього підкаталогу DBASE.
СУБД dBase III Plus може працювати у діалоговому та у програмному режимах. У діалоговому режимі команди мови dBase III Plus уводяться з клавіатури та зразу ж виконуються. У програмному режимі розробляється програма мовою dBase III Plus аналогічно тому, як розробляється програма у мовах програмування високого рівня. Такі програми містяться у файлах з розширенням PRG, які зберігаються на диску і в разі потреби викликаються на виконання. Набір команд для діалового режиму не повністю збігається з набором команд для програмного режиму. Наприклад, у програмному режимі можуть використовуватися команди умовного переходу, команди циклу та інші, які у діалоговому режимі не використовуються.
Ознайомимось спочатку із діалоговим режим роботи dBase III Plus.
Розглянемо завантаження СУБД dBase III Plus.
Завантаження СУБД dBase III Plus – це процес, за якого основні її файли зчитуються з магнітних дисків та записуються в оперативну пам’ять. У різних типів комп’ютерів завантаження dBase III Plus може проходити по-різному. Воно може здійснюватися з операційної системи або з її оболонки. Вважатимемо, що dBase III Plus записана на дискеті в каталозі DBASE. Тоді її завантаження виконується вказівкою (розширення .EXE не вказано, бо це необов’язково при запуску файла на виконання):
A:\DBASE>dвase
Для завантаження dBase III Plus з оболонки NORTON COMMANDER, необхідно увійти у підкаталог DBASE, встановити маркер на файл dbase.exe та натиснути клавішу Enter.
Після завантаження СУБД внизу екрана з’явиться крапка (.) – це запрошення СУБД до роботи. Символ запрошення показує, що dBase III Plus у стані готовності до прийняття команди з клавіатури. Мерехтливий курсор вказує місце, починаючи з якого буде уводитись команда.
dBase III Plus автоматично зберігає останні 20 команд, які були уведені, у спеціальному буфері команд. Виклик попередньої команди здійснюється натисканням клавіші стрілки вгору ( ), а виклик наступної – натисканням клавіші стрілки вниз ( ). Можливе редагування цих команд здійснюється в разі використання стандартних клавіш клавіатури.
Завершується робота з dBase III Plus вказівкою:
QUIT
Розглянемо тепер cтворення файла бази даних на прикладі списку вчителів за формою, поданою у табл.1. Запишемо спершу означення.
Означення. Файл бази даних – це файл, в якому зберігаються дані, які входять в певну базу даних, тобто в певну таблицю.
Таблиця 1

№
п/п

Прізвище
Дата народження
Домашній телефон
Предмет
Трудовий стаж
Навчальне навантаження
Категорія

1
2
3
4
5
6

Ухов Б.К.
Борзов В.М.
Настенко А.Р.
Поштар Ф.О.
Скляр А.А.
Батов П.Т.
02.07.51
14.05.49
21.12.63
20.01.55
05.04.60
03.03.46
7435160
2631022
2131591
6412196
4211172
5552019
Біологія
Математика
Математика
Історія
Фізика
Географія
15
15
5
12
8
21
24
20
22
18
22
20

1
2
1
1
1
2
Створення файла бази даних доцільно здійснювати у такій послідовності.
1. Визначається ім’я файла бази даних. Воно може бути довільним, але бажано, щоб відображало суть тих даних, які містяться у файлі. Ім’я може містити до восьми латинських літер, цифр та символів підкреслювання “_”. Першим символом імені є літера. Імені файла бази даних автоматично присвоюється розширення типу DBF. Присвоїмо файлу, який створюємо, ім’я SPYSOK.
2. Описується структура файла бази даних. Описати структуру бази даних – це означає вибрати імена полів, визначити їх тип та довжину.
Імена полів утворюються за тими самими правилами, що й імена файлів, однак кількість символів у імені може досягати 10. Тип поля може бути таким:
– символьний (Character або C);
– числовий (Numeric або N);
– дата (Date або D);
– логічний (Logical або L);
– текст (примітка) (Memo або M).
Довжина символьного або числового полів задається при описанні структури бази даних. Довжина символьного поля може досягнути 254 байт, а довжина числового поля – 17 байт. Для числових полів, крім загальної довжини, може ще задаватися кількість знаків у дробовій частині. Довжина полів останніх типів встановлюється за умовчанням стандартно, а саме: для календарної дати – 8, для логічного – 1, для примітки – 10.
Відмітимо, що поля Memo мають специфічні особливості порівняно з іншими полями. Ці поля використовують для введення текстів великих об’ємів (до 5000 байт). Сам текст записується в окремий файл, що має те ж саме ім’я, що і файл даних, але тип – DBF. 10 символів, автоматично виділені під поле Memo у структурі файла бази даних (у файлі типу DBF), фактично є іменем, за значенням якого визначається відповідна інформація у файлі типу DBT.
У структурі файла бази даних може бути декілька полів типу Memo. Однак значення всіх полів Memo буде зберігатися в одному і тому самому файлі типу DBT.
Виберемо для бази даних SPYSOK такі імена полів, їх типи та довжини:
NOM – для стовпчика “N п/п”, тип – N, довжина – 3;
FIO – для стовпчика “Прізвище”, тип – C, довжина – 16;
DATA – для стовпчика “Дата народження”, тип – D;
TELEFON – для стовпчика “Домашній телефон”, тип – N, довжина – 7;
PREDMET – для стовпчика “Предмет”, тип – C, довжина – 12;
STAG – для стовпчика “Трудовий стаж”, тип – N, довжина – 2;
NAVANT– для стовпчика “Навчальне навантаження”,тип– N, довжина– 2;
KATEG – для стовпчика “Категорія”, тип – N, довжина – 1.
Для наочності структуру файла SPYSOK доцільно формувати на дошці у вигляді таблиці (табл.2):
Таблиця 2

№ п/п
Ім’я атрибуту
Тип
Загальна довжина
Кількість знаків у дробовій частині
1 NOM N 3
2 FIO C 16
3 DATA D 8
4 TELEFON N 7
5 PREDMET C 12
6 STAG N 2
7 NAVANT N 2
8 KATEG N 1
Зміст файла бази даних SPYSOK тепер зручно показати у вигляді табл.3 (заготувати її зазделегідь, але показати вже після того, як сформували структуру).
Таблиця 3

NOM

FIO
DATA
TELEFON
PREDMET
STAG
NAVANT
KATEG

1
2
3
4
5
6

Ухов Б.К.
Борзов В.М.
Настенко А.Р.
Поштар Ф.О.
Скляр А.А.
Батов П.Т.
02.07.51
14.05.49
21.12.63
20.01.55
05.04.60
03.03.46
7435160
2631022
2131591
6412196
4211172
5552019
Біологія
Математика
Математика
Історія
Фізика
Географія
15
15
5
12
8
21
24
20
22
18
22
20

1
2
1
1
1
2
Отже, опишемо дії по створенню структури БД “SPYSOK” та її заповненню даними.
1. Завантажити dBase III Plus.
2. Ввести команду створення нового файла бази даних
CREATE <ім’я файла>
Якщо <ім’я файла> випущено, то буде видано запит на його уведення. Після уведення імені файла на екрані з’явиться наступна інформація (вивісити плакат з виглядом екрану при створенні структури БД):
У верхній частині екрана розташоване поле, у якому перераховані деякі операції управління курсором. Пояснимо загальні з них.
У вікні КУРСОР: клавіша HOME – пересуває курсор на початок слова; клавіша End – пересуває курсор у кінець слова; клавіша стрілка ліворуч ( ) – посуває курсор на одну позицію ліворуч; клавіша стрілка праворуч ( ) – посуває курсор на одну позицію праворуч.
У вікні ВСТАВКА: клавіша Ins – вмикає-вимикає режим вставки-заміни; комбінація клавіш CTRL+N – посуває виділений рядок униз, дозволяючи на його місце стати новому; F1 – виклик допомоги.
У вікні УДАЛЕНИЕ: клавіша DEL – знищує символ, у позиції якого знаходиться курсор; комбінація клавіш CTRL+Y – знищує усі символи від курсора до кінця рядка; комбінація клавіш CTRL+U – знищує запис.
У крайньому правому вікні: клавіша стрілка вгору ( ) – пересування курсора на рядок вгору; клавіша стрілка вниз ( ) – пересування курсора на рядок вниз; клавіша Ctrl+End – вихід з режиму з записом інформації на диск; Esc – вихід з режиму без зберігання інформації.
Далі на екрані розташовані вікна для введення структури файла. У вікна "Имя поля", "Тип", "Ширина", "Дес" необхідно увести імена полів, їх типи, загальну довжину та кількість знаків у дробовій частині.
При введенні цієї інформації використовують інформаційні клавіші, клавіші пересування курсора та клавішу Enter. Треба мати на увазі, що якщо у вікні заповнена відповідним символом крайня права позиція, то курсор переміститься у наступне вікно автоматично. Інакше для пересування у наступне вікно необхідно натиснути клавішу Enter. При пересуванні курсора у наступне вікно чи на другий рядок, а також якщо у вікні набирається недопустима інформація, подається звуковий сигнал.
Для прикладу, який розглядаємо, спочатку наберемо ім’я першого поля (NOM) та натиснемо клавішу Enter. Курсор після цього перейде у вікно "Тип". Далі наберемо букву . Курсор перейде у вікно "Ширина". Наберемо цифру <3> та натиснемо клавішу Enter. Курсор перейде у вікно "Дес", призначене для введення кількості цифр у дробовій частині числа. Оскільки у цьому вікні вказувати нічого не будемо, то натиснемо клавішу Enter.
Після цього курсор перейде на інший рядок, у який треба аналогічно увести інформацію про інше поле (поле FIO). Аналогічно вводиться інформацію про всі інші поля.
Після введення інформації про останнє (восьме) поле необхідно зберегти на диску дану структуру файла, для чого треба натиснути комбінацію клавіш Ctrl-End. Після виведення запиту у нижній рядок екрана треба натиснути клавішу Enter.
Застереження. Якщо після введення структури БД замість комбінації клавіш Ctrl-End натиснути Esc, то робота буде завершена без збереження структури.
У випадку успішного формування структури БД після натискання комбінації клавіш Ctrl-End і Enter наступним буде запит системи про те, чи хочете ви ввести дані у файл чи ні (Input data records now? (Y/N). Якщо буде уведений символ , СУБД видасть запрошення до роботи (символ .). А якщо увести символ , то на екран будуть видані імена полів бази даних і після цього можна починати уводити дані з таблиці.
Вважатимемо, що у відповідь на останній запит був уведений символ . На екрані з’явиться така розмітка:
Цей формат заповнюється даними відповідних записів, наведених у таблиці. При введенні даних використовують операції управління курсором. Курсор переміщається у чергове поле при натисканні клавіші Enter або якщо він досягає кінця поля. Перехід до чергового запису здійснюється автоматично після введення даних в останнє поле попереднього запису.
Введення даних завершується натисканням комбінації клавіш Ctrl-End або Esc. У першому випадку дані зберігаються у файлі БД, в другому – ні.
Для закінчення роботи з системою dBase III Plus необхідно увести команду QUIT.

Орієнтовний конспект учнів.

Означення. Бази даних – це сховища даних, до яких можуть мати доступ багато програм. Прикладами баз даних є: бібліотечні каталоги, записна книжка, класні журнали.
Основними елементами бази даних є рядки і стовпцi. Кожен рядок бази даних будемо називати записом, а кожний стовпчик – полем.
Означення. Система управління базою даних – це спеціальний пакет програм, що забезпечує створення, супроводження і використання баз даних багатьма користувачами.
До реляційних СУБД відносяться Paradox, Clarion, сімейство dBase-подібних СУБД (FoxBase, dBase, Clipper і ін.)
Завантаження СУБД dBase III Plus – це процес, за якого основні її файли зчитуються з магнітних дисків та записуються в оперативну пам’ять. У різних типів комп’ютерів завантаження dBase III Plus може проходити по-різному. Воно може здійснюватися з операційної системи або з її оболонки. Вважатимемо, що dBase III Plus записана на дискеті в каталозі DBASE. Тоді її завантаження виконується вказівкою (розширення .EXE не вказано, бо це необов’язково при запуску файла на виконання):
A:\DBASE>dвase
Для завантаження dBase III Plus з оболонки NORTON COMMANDER, необхідно увійти у підкаталог DBASE, встановити маркер на файл dbase.exe та натиснути клавішу Enter.
Після завантаження СУБД внизу екрана з’явиться крапка (.) – це запрошення СУБД до роботи. Символ запрошення показує, що dBase III Plus у стані готовності до прийняття команди з клавіатури. Мерехтливий курсор вказує місце, починаючи з якого буде уводитись команда.
dBase III Plus автоматично зберігає останні 20 команд, які були уведені, у спеціальному буфері команд. Виклик попередньої команди здійснюється натисканням клавіші стрілки вгору ( ), а виклик наступної – натисканням клавіші стрілки вниз ( ). Можливе редагування цих команд здійснюється в разі використання стандартних клавіш клавіатури.
Завершується робота з dBase III Plus вказівкою:
QUIT
Означення. Файл бази даних – це файл, в якому зберігаються дані, які входять в певну базу даних, тобто в певну таблицю.
Учні повинні скопіювати собі в зошити наступну таблицю.
Таблиця 1

№
п/п

Прізвище
Дата народження
Домашній телефон
Предмет
Трудовий стаж
Навчальне навантаження
Категорія

1
2
3
4
5
6

Ухов Б.К.
Борзов В.М.
Настенко А.Р.
Поштар Ф.О.
Скляр А.А.
Батов П.Т.
02.07.51
14.05.49
21.12.63
20.01.55
05.04.60
03.03.46
7435160
2631022
2131591
6412196
4211172
5552019
Біологія
Математика
Математика
Історія
Фізика
Географія
15
15
5
12
8
21
24
20
22
18
22
20

1
2
1
1
1
2

Створення структури файла бази даних доцільно здійснювати у такій послідовності.
1. Визначається ім’я файла бази даних. Воно може бути довільним, але бажано, щоб відображало суть тих даних, які містяться у файлі. Ім’я може містити до восьми латинських літер, цифр та символів підкреслювання “_”. Першим символом імені є літера. Імені файла бази даних автоматично присвоюється розширення типу DBF. Присвоїмо файлу, який створюємо, ім’я SPYSOK.
2. Описується структура файла бази даних. Описати структуру бази даних – це означає вибрати імена полів, визначити їх тип та довжину.
Імена полів утворюються за тими самими правилами, що й імена файлів, однак кількість символів у імені може досягати 10.

Тип Довжина
Символьний (Character або C);
Числовий (Numeric або N);

Дата (Date або D);
Логічний (Logical або L);
Текст (примітка) (Memo або M).
До 254 символів
До 17 знаків (вказується спочатку загальна кількість знаків, а потім кількість знаків дробової частини)
8
1 ці довжини встановлюються автоматично
10
Відмітимо, що поля Memo мають специфічні особливості порівняно з іншими полями. Ці поля використовують для введення текстів великих об’ємів (до 5000 байт). Сам текст записується в окремий файл, що має те ж саме ім’я, що і файл даних, але тип – DBF. 10 символів, автоматично виділені під поле Memo у структурі файла бази даних (у файлі типу DBF), фактично є іменем, за значенням якого визначається відповідна інформація у файлі типу DBT.
У структурі файла бази даних може бути декілька полів типу Memo. Однак значення всіх полів Memo буде зберігатися в одному і тому самому файлі типу DBT.
Виберемо для бази даних SPYSOK такі імена полів, їх типи та довжини:
Таблиця 2

№ п/п
Ім’я атрибуту
Тип
Загальна довжина
Кількість знаків у дробовій частині
1 NOM N 3
2 FIO C 16
3 DATA D 8
4 TELEFON N 7
5 PREDMET C 12
6 STAG N 2
7 NAVANT N 2
8 KATEG N 1
Отже, опишемо дії по створенню структури БД “SPYSOK” та її заповненню даними.
1. Завантажити dBase III Plus.
2. Ввести команду створення нового файла бази даних:
CREATE <ім’я файла>
Для збереження на диску структури файла треба натиснути комбінацію клавіш Ctrl-End. Після виведення запиту у нижній рядок екрана треба натиснути клавішу Enter.
Застереження. Якщо після введення структури БД замість комбінації клавіш Ctrl-End натиснути Esc, то робота буде завершена без збереження структури.
У випадку успішного формування структури БД після натискання комбінації клавіш Ctrl-End і Enter наступним буде запит системи про те, чи хочете ви ввести дані у файл чи ні (Input data records now? (Y/N). Якщо буде уведений символ , СУБД видасть запрошення до роботи (символ .). А якщо увести символ , то на екран будуть видані імена полів бази даних і після цього можна починати уводити дані з таблиці.
Введення даних завершується натисканням комбінації клавіш Ctrl-End або Esc. У першому випадку дані зберігаються у файлі БД, в другому – ні.

TEMA: Перегляд і редагування структури файла бази даних. Редагування бази даних.
Мета: Ознайомити учнів із переглядом і редагуванням даних та структури бази даних.
Хід уроку.

Створену структуру файла бази даних можна переглянути на екрані дисплея. В неї можна також внести відповідні зміни.
Робота з файлом бази даних починається з його відкриття. Відкриття файла означає, що всі наступні уведені команди будуть звернені до даного файла. Для відкриття файла за наявності запрошення СУБД dBase III Plus уводиться команда
USE <ім’я файла>
Для відкриття створеного на попередньому уроці файла необхідно увести команду
USE SPYSOK
Після виконання команди з’являється знову символ запрошення dBase III Plus, а у третьому полі рядка статусу відобразиться ім'я файла (SPYSOK) та у п'ятому – None (записів нема).
Виклик на екран монітора структури відкритого файла здійснюється за командою
LIST STRUCTURE (або DISPLAY STRUCTURE)
Підкреслимо, що команда LIST дозволяє тільки проглянути структуру файла бази даних. Вона не забеспечує внесення до неї яких-небудь змін. Для цього використовують команду
MODIFY STRUCTURE
Після уведення цієї команди на екрані з’являється інформація, аналогічна тій, яка видається за командою LIST STRUCTURE. Тепер, використовуючи операції управління курсором, що наведені у верхній частині екрана, можна почати редагування структури файла. Під редагуванням тут розуміють: введення нових полів, знищення старих, заміна імен полів, їх розмірів та типів.
При завершенні редагування структури файла бази даних необхідно записати файл на диск, для чого натискають комвінацію клавіш Ctrl-End. При цьому на екрані знову з’являється запрошення dBase III Plus до роботи.
Перегляд на екрані бази даних відкритого файла здійснюється за командою
LIST
У цьому випадку на екран буде видана інформація, аналогічна тій, яка міститься у табл.3.
Для перегляду бази даних відкритого файла за окремими полями використовують команду
LIST <ім’я поля>[,<ім’я поля>]…[,<ім’я поля>]
Наприклад, якщо треба вивести дані за змістом полів FIO та STAG, то треба ввести команду
LIST FIO, STAG
При цьому на екрані будуть виведені такі дані:
Record # FIO STAG
1
2
3
4
5
6 Ухов Б.К.
Борзов В.М.
Настенко А.Р.
Поштар Ф.О.
Скляренко А.А.
Батов П.Т. 15
15
5
12
8
21
Один із записів файла БД є поточним (активним). Поняття “поточного запису” аналогічне поняттю поточного файла. Значення поточного запису зберігається у спеціальному покажчику, який на екрані не відображається. Після відкриття файла командою USE покажчик постійно встановлюється на перший запис. Для одержання на екрані інформації про номер поточного запису вводиться команда
?RECNO().
Пересування покажчика на перший запис здійснюється за командою
GOTO TOP
а пересування його на останній запис – за командою
GOTO BOTTOM
Для пересування покажчика на n-ний запис уводиться команда
GOTO n
Перехід до наступного поточного запису здійснюється за командою
SKIP
а до попереднього – за командою
SKIP-1
Для пропускання n-записів вводять команду
SKIP n
Наприклад, якщо поточним був другий запис і після цього була введена команда
SKIP 3
то поточним стане п’ятий запис.
Виведення поточного запису на екран здійснюється за командою DISPLAY. Наприклад, якщо у відкритому файлі SPYSOK поточним є п’ятий запис і ввести команду DISPLAY, то на екран буде видано:
Record # NOM FIO DATA TELEFON PREDMET STAG NAVANT KATEG
5 5 Скляренко А.А. 04.05.60 4211172 Фізика 8 22 1
Виклик на екран n записів, починаючи від поточного, здійснюється за командою
DISPLAY NEXT n
Наприклад, якщо у відкритому файлі SPYSOK поточним є другий запис і ввести команду DISPLAY NEXT 2, то на екран будуть виведені записи 2 та 3:
Record # NOM FIO DATA TELEFON PREDMET STAG NAVANT KATEG
2 2 Борзов В.М. 05.14.49 2631022 Математика 15 20 2
3 3 Настенко А.Р. 12.21.63 2131591 Математика 5 22 1
Виклик на екран n-го запису здійснюється за командою
DISPLAY RECORD n
Виклик залишку записів файла БД, починаючи з поточного, здійснюється за командою
DISPLAY REST
Наприклад, якщо у відкритому файлі SPYSOK поточним є четвертий запис та була введена команда DISPLAY REST, то на екран будуть видані записи 4, 5 та 6:
Record # NOM FIO DATA TELEFON PREDMET STAG NAVANT KATEG
4 4 Поштар Ф.О. 01.20.55 6412196 Історія 12 18 1
5 5 Скляренко А.А. 04.05.60 4211172 Фізика 8 22 1
6 6 Батов П.Т. 03.03.46 5552019 Географія 21 20 2
Під редагуванням бази даних будемо розуміти внесення змін у записи або окремі їх поля, вставку нових записів та полів, знищення записів та полів та інше.
СУБД dBase III Plus дозволяє редагувати окремо взятий запис та групу записів. При цьому редагуватися можуть як повні записи, так і окремі їх поля.
Для редагування окремих записів використовують команду EDIT. При цьому на екран виводяться по одному поля, кожне поле в новому рядку. Це вигідно, якщо сумарна довжина полів велика і вони не вміщаються на екрані.
Для редагування n-го запису вводиться команда
EDIT n
Наприклад, для редагування 5-го запису у відкритому файлі SPYSOK необхідно ввести команду
EDIT 5
Користуючись операціями управління курсором, можна тепер внести необхідні зміни у відповідні поля запису. Завершення редагування запису зі збереженням виконаних змін здійснюється натисканням комбінації клавіш Ctrl+End, а без збереження – клавішою Esc. Після натискання цих клавіш на екран виводиться запрошення СУБД, а запис на екрані зберігається.
Якщо в команді EDIT не вказується номер запису, то редагуватися буде поточний запис.
Для редагування окремих полів запису можна скористатися командою
EDIT [<номер запису>] [FIELDS<список полів>]
Наприклад, для редагування у файлі SPYSOK четвертого запису за полями FIO, PREDMET та STAG треба ввести команду
EDIT 4 FIELDS FIO, PREDMET, STAG
При цьому на екрані буде виданий 4-ий запис з полями FIO, PREDMET і STAG.
Для редагування групи записів використовують команду BROWSE. За цією командою всі записи, що підлягають редагуванню, виводяться на екран, і можна редагувати всі або будь-який з них. Наприклад, якщо у відкритому файлі SPYSOK поточним є третій запис та була введена команда BROWSE, то на екран будуть видані записи з третього по шостий. Виконуючи операції управління курсором, можна виконати редагування у будь-якому полі будь-якого запису. Після цього треба натиснути комбінацію клавіш Ctrl-End або Esc.
Якщо необхідно редагувати записи не за всіма полями, а за окремими, то для цього використовують команду
BROWSE FIELDS <список полів>
Наприклад, для редагування у файлі SPYSOK полів FIO, STAG та PREDMET у записах з поточного (хай таким є третій запис) до останнього треба ввести команду
BROWSE FIELDS FIO, STAG, PREDMET
При цьому на екран будуть видані записи з третього до останього з полями FIO, STAG і PREDMET.
Для вставки нових записів у кінці файла використовують команду
APPEND
Після введення цієї команди на екран виведеться шаблон з іменами полів для заповнення даними наступного запису.
Заповнимо ці поля відповідно такими даними:
7, Вервейко О.І., Історія, 4, 20, 10/11/64, 3462011.
Після введення цих даних знову виводиться шаблон для введення наступного запису. Для завершення введення записів та їх зберігання натискують комбінацію клавіш Ctrl-End.
Для вставки нового запису після поточного використовують команду
INSERT
Дії, що виконуються згідно цієї команди, аналогічні діям, що виконуються за командою APPEND. Принципова відмінність полягає в тому, що команда INSERT забеспечує введення тільки одного запису.
Для заміни значень в одному або декількох полях одного або декількох записів використовують команду REPLASE. Внесення змін у поле поточного запису здійснюється за командою:
REPLASE< ім’я поля>WITH< нове значення>…[,< ім’я поля> WITH < нове значення>]
Наприклад, якщо у відкритому файлі SPYSOK поточним є третій запис і виконати команду
REPLASE PREDMET WITH ‘хімія’, TELEFON WITH 5405050, то в полі PREDMET третім записом замість “Математика” буде записано “Хімія”, а в полі TELEFON цього самого запису замість телефону 2131591 буде записаний телефон 5405050.
Розглянемо тепер порядок видалення записів із файла. Записи, що підлягають видаленню, спочатку помічаються (маркіруються). Для цього використовують команду DELETE. Для позначення n-го запису вводиться команда
DELETE RECORD n
Для помітки n записів, починаючи від поточного, вводиться команда
DELETE NEXT n
Наприклад, якщо для відкритого файла SPYSOK ввести команду DELETE NEXT 2, а потім команду LIST, то на екрані одержимо базу даних (якщо поточним був третій запис), в якій записи 4 і 5 позначені символом “*” на видалення. Відмічені записи можна також проглянути, ввівши команду
LIST FOR DELETED() або DISPLAY ALL FOR DELETED()
Наприклад, для відкритого файла SPYSOK після введення команди
LIST FOR DELETED()
на екрані одержимо тільки позначені записи.
Для відміни позначок на видалення використовують команду RECALL. За командою
RECALL RECORD n
буде відмінено позначку на видалення з n-го запису, а за командою
RECALL ALL
будуть відмінені позначки з усіх зазначених записів.
Видалення позначених записів із файла виконують командою
PACK
Якщо, наприклад, у відкритому файлі SPYSOK були позначені на видалення записи 4 і 5 і далі виконати команду PACK, а потім LIST, то на екран буде виведено базу даних без 4 та 5 записів.
Видалення всіх записів із файла даних без попередньої позначки відбувається за командою
ZAP
При цьому після введення цієї команди на екран виводиться запит на підтвердження видалення. Наприклад, якщо був відкритий файл SPYSOK, то буде виведений такий запит:
ZAP A:\DBASE\SPYSOK.DBF? (Y/N). Для підтвердження видалення слід натиснути клавішу , а для відміни видалення – клавішу .

Орієнтовний конспект учнів.

USE <ім’я файла> – відкриття створеного файла.
USE SPYSOK – відкриття створеного файла SPYSOK.
Виклик на екран монітора структури відкритого файла:
LIST STRUCTURE (або DISPLAY STRUCTURE).
MODIFY STRUCTURE – редагування структури відкритого файла.
Використовуючи операції управління курсором, що наведені у верхній частині екрана, можна почати редагування структури файла. Під редагуванням тут розуміють: введення нових полів, знищення старих, заміна імен полів, їх розмірів та типів.
При завершенні редагування структури файла бази даних необхідно записати файл на диск, для чого натискають комвінацію клавіш Ctrl+End.
LIST – перегляд на екрані бази даних відкритого файла.
Для перегляду бази даних відкритого файла за окремими полями використовують команду
LIST <ім’я поля>[,<ім’я поля>]…[,<ім’я поля>]
Наприклад, якщо треба вивести дані за змістом полів FIO та STAG, то треба ввести команду
LIST FIO, STAG
Один із записів файла БД є поточним (активним). Поняття “поточного запису” аналогічне поняттю поточного файла. Значення поточного запису зберігається у спеціальному покажчику, який на екрані не відображається. Після відкриття файла командою USE покажчик постійно встановлюється на перший запис. Для одержання на екрані інформації про номер поточного запису вводиться команда
?RECNO()
GOTO TOP – пересування покажчика на перший запис.
GOTO BOTTOM – пересування його на останній запис.
GOTO n – пересування покажчика на n-ний запис уводиться команда.
SKIP – перехід до наступного поточного запису.
SKIP-1 – до попереднього
Для пропускання n-записів вводять команду
SKIP n
Наприклад, якщо поточним був другий запис і після цього була введена команда
SKIP 3, то поточним стане п’ятий запис.
Виведення поточного запису на екран здійснюється за командою
DISPLAY
Наприк