Грабовський Борис Павлович (1901-1966) — вчепий-винахідник, конструктор першої у світі установки електронного телебачення. Народився у Тобольську, син відомого українського поета Павла Грабовського.

Грабовський винайшов і запатентував (патент №5592) перший у світі апарат "телефот" (1927 p.), прообраз нинішнього телевізора, в якому використав пучки електронів для передачі та прийому зображень. Перша публічна демонстрація передачі зображення на відстань відбулася 26 липня 1928 р. на дослідній станції Середньоазіатського округу зв'язку у присутності компетентної комісії. (На маленькому екрапчику присутні побачили зображення людини, яка знімає і одягає кашкет). Вперше в світі передавалося електронним способом рухоме зображенім на відстані 20 кроків. Для другого випробування (4 серпня 1928 р.) в центрі Ташкента виготовити 18-мстрову телевежу; на екрані приймача діаметром 12 см було видно обличчя перехожих, рухомий трамвай, цю подію зафіксували кінооператори. (До речі, емігрант з Росії В.К Зворикіп, який працював у США і якого часто називають винахідіпіком електронної системи телебачення, лише у 1929 р. виготовив кінескоп, а в 1931 р. — слектроппо-промспеву трубку). Міжнародна комісія, створена за ініціативою ЮНЕСКО, визнала пріоритет Б. Грабовського.

Грабовський має 50 заявочних свідоцтв, 12 патентів і авторських свідоцтв, серед його винаходів — катодний осцилятор, зябра для дихання людини під водою, окуляри для сліпих, вакуумний пристрій для плавання і зварювання тугоплавких металів, катодний комутатор.

Борис Грабовський — заслужений винахідник республіки Узбекистан.