Главная » Файлы » Для учня/студента » Зарубіжна література [ Добавить материал ]

АНТИВОЄННИЙ ПАФОС У ТВОРЧОСТІ ВИЗНАЧНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
30.05.2009, 18:11
АНТИВОЄННИЙ ПАФОС У ТВОРЧОСТІ
ВИЗНАЧНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму,
національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чесь
кий письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську
політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить
із них бездумних виконавців чужої волі.
Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету, приму
сила письменників переосмислити воєнну тему. Антивоєнний пафос зву
чить у творчості німецького письменника Генріха Белля, американського
письменника Ернеста Хемінгуея (роман «По кому подзвін» розкриває
взаємозв’язок усіх людей, усіх людських цінностей, які нищить війна).
В 60—80ті роки в російській літературі з’являється чимало творів,
які розповідають про події Другої світової війни. Воєнна тема відоб
разила не тільки осмислення війни, а і зростання самосвідомості лю
дини, прагнення вирватися з тенет тоталітарної держави. У романі
В. Гроссмана «Життя і доля» зображується масштабна картина Дру
гої світової війни. Дія роману відбувається на німецькому фронті, в роз
ташуванні радянських військ, в концтаборах, радянських і фашистсь
ких, у тилах. Письменник знаходить багато спільних рис і в діях
ворогуючих армій, і в подіях, що відбуваються в тилах, концтаборах.
Тоталітарний режим, і німецький, і радянський, не бере до уваги лю
дину, він байдужий до її долі, прагнень і сподівань, він суворо карає
«інакомислячих». Але письменник показує, що для людини поняття
батьківщини, обов’язку перед нею, навіть в умовах тоталітарних ре
жимів, залишаються найважливішими. Гроссман, як і Л. М. Толстой,
упевнений, що війну виграють не полководці і не держава, війну
виграє народ, чия духовна сила виявляється сильнішою.
Людина і війна — тема багатьох творів білоруського письменника
Василя Бикова. Його цікавлять, в першу чергу, моральні основи поведін
ки людини в екстремальних умовах. Його герої стають перед моральним
вибором у найважчу хвилину свого життя. І від того, який вибір робить
людина, врештірешт залежать і її вчинки, і її здатність до героїзму або
зради. Глибокий психологічний аналіз, який автор дає своїм героям, роз
криває внутрішній світ, причини і слідство багатьох вчинків. У перших
розділах повісті «Сотников» герой не вражає читача ні мужністю, ні си
лою, не те що його антагоніст Рибак. Але з розвитком подій читачі розу
міють, що перевага — на боці Сотникова, що силу його духу ніщо не може
зламати, він неспроможний на зраду. Нерівнозначний і образ Рибака:
рятуючи своє життя, він зраджує, але, усвідомивши, що з цією зрадою
він мусить прожити решту життя, Рибак вибирає смерть. Биков зобра
жує самогубство Рибака як логічний фінал негідного життя.
Війна без прикрас постає зі сторінок творів Я. Івашкевича, В. Некра
сова, Г. Бакланова, К. Воробйова. Автори зображують тяжкі буденні події,
кров, смерть, страждання — все це суперечить прагненням людини.
Категория: Зарубіжна література | Добавил: referatwm | Теги: АНТИВОЄННИЙ ПАФОС У ТВОРЧОСТІ ВИЗНА
Просмотров: 811 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0