Главная » Файлы » Для учня/студента » Зарубіжна література | [ Добавить материал ] |
ГРОТЕСК І ГІПЕРБОЛА В РОМАНІ Ф. РАБЛЕ «ГАРГАНТЮА І ПАНТАГРЮЕЛЬ» 8 класів
30.05.2009, 13:18 | |
ГРОТЕСК І ГІПЕРБОЛА В РОМАНІ Ф. РАБЛЕ «ГАРГАНТЮА І ПАНТАГРЮЕЛЬ» Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митцігуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину но вого часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле — представник французького Ренесансу, хоча найвиз начнішим представником цієї епохи його зробив одинєдиний художній твір. Роман «Гаргантюа і Пантагрюель» став саме тим твором, завдяки яко му ім’я відомого французького лікаря і вченогоенциклопедиста увійшло у світову історію літератури шістнадцятого століття. Фантастична країна Утопія, зображена в романі Ф. Рабле «Гарган тюа і Пантагрюель», розташувалася десь у Франції. Про це свідчать опи си Парижа і провінційних містечок, в яких живуть прості працьовиті ре місники і селяни. Роман Ф. Рабле написаний у формі казкисатири. Автор саркастич но змальовує кожного з представників схоластичної науки, релігійні чвари і самих церковників, із життям яких був добре обізнаний ще з часу пере бування в монастирях. Рабле широко використовує алегорію для зображення як позитив них, так і негативних суспільних явищ. Спираючись на фольклорні джерела, автор створив образи людей, жадібних до знань і до самого життя. Величезний зріст Грангузьє, Гар гантюа і Пантагрюеля був уособленням їх безмежних знань, надзвичай ної освіченості, шляхетності почуттів, щирості, доброти й здатності на самопожертву заради скривджених. Велетнікоролі створювали закони, направлені на добробут свого народу. Сатира і гіперболи Рабле не абстрактні, вони спираються на реальне підґрунтя. Навіть у найпримхливіших образах відбивається й тогочасна дійсність, й історичні постаті У літературі періоду Відродження досить поширеною була тема подо рожей, в основі яких лежали реальні події. Рабле використовує цю тему для своїх сатиричних алегорій, які інколи змінюються суто фантас тичними описами. У розділі про Пухнастих котів автор викрив зажерливих і жорстоких чиновниківсуддів, діяльність яких заснована на негативних людських рисах: «У нас тут навчають того, чого самі ніколи не вчили!.. У нас тут б’ють і навчають того, чого самі ніколи не вчили!.. У нас тут б’ють і нака зують при цьому сміятись!.. У нас тут признаються в тому, чого ніколи не чинили, не коїли і чинитикоїти не думали!». Одним із найкращих викривальних епізодів книги, спрямованих про ти схоластики, є епізод із дзвонами, в центрі якого стоїть гротескна по стать немічного, старого схоласта, магістра Сорбони Янотуса Брагмардо. Промова старця до Гаргантюа щодо повернення дзвонів — блискуча па родія на красномовство сорбоністів. Рабле у гротескній формі проводить думку, що основою усього існу ючого є плоть, матерія, що найвищим критерієм в оцінці світу є близькість до природи. Те, що протистоїть цьому судженню,— огидне і потворне. Важливим епізодом твору є розповідь про перебування мандрівників на острові цариці Квінтесенції, яка вживала в їжу лише абстракції, кате горії, мрії, шаради, антитези і провіювала свій час через велике, красиве решето. Франсуа Рабле висміяв лжезнання й цілковиту відірваність від реального світу. У боротьбі з середньовічною реакцією Франсуа Рабле використав усі можливі форми комічного, серед яких — сатиричний гротеск. Письмен ник завжди сміється, бо це — його випробувана зброя. Дуже великим був вплив геніального французького сатирика на світо ву літературу. У Рабле було чому вчитись, адже ерудиція письменника вражала сучасників. Він був одним із найвидатніших гуманістів минуло го. Найціннішим для нас є його судження про вільне суспільство, в яко му буде можливим існування гармонійнорозвиненої особистості, бо ця мрія була, є і буде актуальною для представників усіх часів і народів. | |
Просмотров: 526 | Загрузок: 0 | |