Главная » Файлы » Для учня/студента » Військова справа, ДПЮ | [ Добавить материал ] |
[ Скачать с сервера (95.0 Kb) ] | 22.07.2009, 20:22 |
Вступ 1. Загальна характеристика засобів повітряного нападу Сучасна військова наука вирішальну роль в досягненні мети військових операцій відводить силам повітряного нападу. До складу цих сил входять об’єднання, з’єднання і частини, на озброєнні яких стоять засоби повітряного нападу (ЗПН). До ЗПН відносять балістичні ракети, аеродинамічні літальні апарати, аеростатичні літальні апарати. Об’єднання, з’єднання і частини, на озброєнні яких стоять ЗПН, входять до складу ВПС, ВМС та СВ. Основною метою ЗПН є: • підрив військово-економічного потенціала; • порушення системи державного та військового управління • завоювання переваги у повітрі; • ізоляція району бойових дій; • безпосередня підтримка СВ і сил флоту. Підрив військово-економічного потенціала може здійснюватись шляхом нанесення ударів по найважливішим військовім та промисловим об'єктам. Порушення системи державного та військового управління передбачається досягнути шляхом нанесення ударів по адміністративно-політичним центрам, центрам керування та засобам зв'язку. Завоювання переваги у повітрі планується здійснювати шляхом знищення авіації на аеродромах та у повітрі, а також подавлення системи ППО. Ізоляція району бойових дій проводиться з метою перекривання підходу резервів та постачання; сковування маневру військ шляхом нанесення ударів по залізничних вузлах, мостах та інших об'єктах. Безпосередня підтримка СВ і сил флоту полягає у безперервному та ефективному вогневому впливу на противника з повітря у ході бойових дій безпосередньо на полі боя. Класифікація засобів повітряного нападу За принципом польоту ЗПН поділяются на: Балістичні ракети (БР)– літальні апарати, що здійснюють політ на активній ділянці траекторії під дією реактивної сили двигуна, а на пасивній ділянці – за законом вільнокинутого тіла. Вони призначені для нанесення ударів по наземних та наводних цілях, розташованих як в тактичній, так і в оперативній глибині, а також у глибокому тилу противника. Рис. 1.1. Класифікація засобів повітряного нападу. В залежності від дальності дії балістичні ракети розподіляються: Аеростатичні ЛА – літальні апарати, що здійснюють свій політ за повітряними течіями чи направляются тягою двигунів. До їх складу входять аеростати та дирижаблі. Аеростатичні ЛА використовуються для ведення фото-, радіо- та радіолокаційної розвідки, для постановки активних та пасивних перешкод системі ППО противника, для загородження для літаків, інколи – для нанесення ударів з використанням різних засобів ураження. Аеродинамічні ЛА – літальні апарати, що рухаються у повітрі під дією аеродинамічних сил. Докладніше вони розглядаються у п.2. 2. Аеродинамічні літальні апарати Рис. 2.1. Класифікація аеродинамічних літальних апаратів. Крилаті ракети (КР) призначені для нанесення ударів по об'єктах з дальностей 200 – 2600 км без заходження в зону дій активних засобів ППО. Цей вид аеродинамічних ЛА – один з ефективніших засобів ураження цілей, що знаходяться на землі або в повітрі. Вертольоти, що входять до складу армійської авіації, застосовуються: Літаки докладно розглядаються у п.2.1. За принципом польоту літаки поділяються на: За виконуваним завданням літаки розподіляють у наступні класи: Важкі стратигічні бомбардувальники мають велику дальність дії (до 18000 км) та здатні діяти на великих, середніх та малих висотах. Вони мають бомбове навантаження до 30 т і різне озброєння для ураження об'єктів та елементів системи ППО, засобів розвідки, а також апаратуру РЕБ для подавлення РЕЗ різного призначення. Важкі стратигічні бомбардувальники у найближчий час будуть залишатися одним з основних стратегічних засобів нападу. Середні стратигічні бомбардувальники призначені для виконання завдань у ядерній та обмежених війнах. Враховуючи радіус дії вони можуть уражувати об'єкти удалені на 2000 – 4000 км. З метою збільшення дальності польоту бомбардувальника може здійснюватись їх дозаправка у повітрі. Варіанти бойового навантаження таких літаків можуть бути різними. Вони можуть нести ядерні та звичайні бомби, ракети класу “повітря - земля”, засоби для створювання активних і пасивних перешкод. Навігаційне обладнання дозволяе здійснювати політ бомб на малих висотах. Легкі (тактичні) бомбардувальники призначені для нанесення ударів по об'єктах в оперативно-тактичній глибині та авіаційної підтримки СВ. Озброєння легких бомбардувальників складається зі звичайних та ядерних бомб, керуємих та некеруємих реактивних снарядів, засобів РЕБ та розвідки. Винищувачі призначені для знищення літаків противника в повітрі та нанесення ударів по наземних цілях. Докладніше вони розглядаються у п.2.2. Основне призначення штурмовиків - знищення сухопутної техніки противника та особового складу, а також наземных укріплень та споруд. Розвідувальні літаки, як правило, є розвідувальними варіантами бомбардувальників, винищувачів, палубних штурмовиків чи транспортних літаків, що мають спеціальне обладнання для ведення розвідки. Але бувають і спеціальні літаки-розвідники. Вони використовуються для ведення фото- і радіорозвідки. До складу літаків спеціального призначення входять військово-транспортні літакі, літаки РЕБ і ДРЛО та паливозаправники. Вони виконують функції згідно своїх назв. Рис. 2.3. Класифікація штурмовиків за призначенням. Із призначення видно, що штурмовики повинні мати добрі бойові властивості і, насамперед, такі, як велика швідкість і маневреність. Велика швідкість необхідна для швидкого зближення з противником, а маневреність дозволяє за визначений час швидко змінити висоту, швидкість, напрямок польоту, що забезпечує постійний нагляд за ціллю. У таблиці 2.1 подані основні льотно-технічні характеристики (ЛТХ) деяких штурмовиків, що стоять на озброєнні основних капіталістичних країн світу. Таб. 2.1. Льотно-технічні характеристики деяких штурмовиків. Назва Макс.швидкість 2.3. Силуети літаків та їх характерні ознаки Штурмовик А-10А “Thunderbolt”-2 Трапецевідне крило та має двохкильове оперіння, поряд з яким встановлено два турбовентеляторних двигуна TF 34-OE-100 з тягою 4110 кгс. До складу входять лазерна система пошуку та означення координат цілі, телевізійна система для використання УР “Майверік”, оптичний приціл з проекціей зображення на лобове скло, системи близької та далекої навігації ТАКАН та ЛОРАН. | |
Просмотров: 615 | Загрузок: 99 | |