Главная » Файлы » Для учня/студента » Біологія/екологія | [ Добавить материал ] |
В категории материалов: 263 Показано материалов: 221-230 |
Страницы: « Попередні 1 2 ... 21 22 23 24 25 26 27 Наступні » |
Сортировать по: Даті · Назві · Завантаженням · Переглядам
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:«ХРЯЩОВІ РИБИ»
1. Хрящові риби.
2. Акули в скати, як основні представники.
3. Особливості будови тіла та життєдіяльності.
4. Висновки.
Загальна характеристика. Хрящові риби (відомо близько 630 су¬часних видів) поширені переважно у солоних водоймах (лише де¬які види трапляються у прісних водоймах). Скелет у них повністю хрящовий. Кожна зяброва щілина відкривається самостійним от¬вором із боків чи знизу голови. Зябрових кришок та плавального міхура немає. Запліднення внутрішнє, розвиток пря¬мий. За іншими ознаками хрящові риби суттєво не відрізняються від кісткових.
Про загальний вигляд хрящових риб можна скласти уявлення, розглянувши як приклад акулу. На голові акули розташо¬вані органи зору (очі), є парні ніздрі, що ведуть до нюхових капсул, та напівмісяцеподібний поперечний ротовий отвір, оточений щелепами. З боків голови містяться зяброві щілини (5-7 пар), а зверху - пара отворів - бризкальця (недорозвинена перша пара зябрових щілин). Передня частина голови видовжується, утворюючи рило. Хвостовий плавець - потужний орган руху. Його верхня лопать знач¬но більша за нижню. Тіло може бути видовжене, обтічне (акули) чи сплющене зверху донизу і широке (скати).
У головному мозку хрящових риб порівняно з кістковими краще розвинений передній мозок, а середній мозок та мозочок менші за розмірами. Сечоводи (вивідні протоки видільної системи) та статеві протоки відкриваються в особливе розширення заднього відділу ки¬шечнику — клоаку.
Характеристика Mg2+ -залежної Сa2+-активованої ATPази плазматичних мембран.
Вступ.
1.Структура Mg2+,Ca2+ - ATPази плазматичних мембран;
2.Каталітичні та кінетичні властивості очищеного ферменту;
3.Регуляція ферменту внутрішньоклітинними факторами та фізіологічно-активними речовинами.
Висновки.
Вступ: функціональна роль Ca2+, Mg 2+- ATPази плазматичних мембран.
Іони кальцію контролюють багато важливих фізіологічних функцій клітини, таких, як електрохімічне спряження при м’язевому скороченні, проникність мембран для іонів натрію та калію, впливають на роботу іонних насосів, регулюють роботу ферментів. Внутрішньоклітинна концентрація кальцію на чотири порядки нижча від зовнішньоклітинної; такий високий градієнт концентрації досягається завдяки функціонуванню АТР- залежних кальцієвих помп.
Результати досліджень енергозалежних Са2+-транспортуючих систем вказують на існування двох типів Са2+-помп: це Са2+ - помпи ендоплазматичного ретикулуму та плазматичних мембран. Ці системи характеризуються високою спорідненістю до Са2+, що відповідає концентрації цього катіона в клітині в незбудженому стані.
Для м’язів з добре розвиненим ендоплазматичним ретикулумом (серцевий, скелетні, гладенькі м’язи великих судин, подвздошної кишки) значну роль в регуляції цитоплазматичної концентрації іонів Са2+ може виконувати Са2+-помпа саме саркоплазматичного ретикулуму. Але в клітинах гладеньких м’язів ендоплазматичний ретикулум розвинений набагато гірше, ніж в скелетних та серцевих, і для більшості таких клітин величина поверхні ендоплазматичного ретикулуму складає 10 % від поверхні плазматичної мембрани. Тому є підстави вважати, що більш суттєва роль в регуляції внутрішньоклітинної концентрації іонів Са2+ в гладеньком’язовій клітині належить саме Са2+-транспортуючій системі плазматичної мембрани.
КУРСОВА РОБОТА. Формування, ріст і розвиток мітохондрій в гаметогенезі та ранньому ембріогенезі хребетних.
1. Синтез мітохондріальних білків і особливості формування мітохондрій.
1) система синтезу білка в мітохондріях;
2) продукти мітохондріального білкового синтезу;
3) синтез мітохондріальних білків у цитоплазмі;
4) транспорт у мітохондрії білків, синтезованих у цитоплазмі;
5) формування окремих компонентів мембран мітохондрій.
2. Формування мітохондрій під час процесів розвитку.
1) оогенез;
2) сперматогенез;
3) ріст та диференціювання окремих тканин і органів.
1.Вступ
Роль мітохондрії у розвитку хребетних переоцінити важко. Адже всі процеси в клітині, так чи інакше пов’язані з енергетичним обміном, залежать від клітинного дихання, важливою складовою якого є окислювальне фосфорилювання. Останнє не можна уявити без мітохондріальних мембран. У процесі онтогенезу роль окислювального фосфорилювання, а отже і мітохондрій, проявляється особливо яскраво і відкриває цілий ряд питань, що потребують дослідження.
По-перше, на даний час ведеться жвава наукова дискусія щодо впливу енергетичного обміну на вік клітини. Відомо, що при розвитку і старінні організму сильно змінюється поглинання кисню клітиною, і це не може не відображатися на структурі та кількості мітохондрій. Тобто, вивчаючи процеси формування мітохондрій у розвитку, ми зможемо впливати на процеси клітинного старіння та омолоджування.
По-друге, широкі перспективи відкриває дослідження мітохондрії як носія власного геному. Геном мітохондрії має значно менші розміри, ніж ядерний геном, і тому є зручним об’єктом для вивчення. Крім цього, відкритим залишається питання про взаємодію мітохондріального та ядерного геномів, про перенесення генів з мітохондрії в ядро у процесі еволюційного розвитку. Дослідження цих проблем може допомогти у вирішенні багатьох питань еволюції і генетики.
"Уроджені пороки розвитку на прикладі ущелин губи і піднебіння"
на прикладі ущелин
губи і піднебіння"
План
1. Вступ.
2. Види ущелин піднебіння. Морфологічна характеристика ущелин піднебіння.
3. Зміни кісткового кістяка при уроджених ущелинах піднебіння.
4. Причини виникнення уроджених пороків розвитку ущелин.
5. Група синдромів з ущелинами губи і піднебіння. Аутосомно-домінантні й аутосомно-рецессивні синдроми.
6. Лікування ущелин губи і піднебіння.
7. Психіка і мова у хворих з уродженими ущелинами губи і піднебіння.
Загальна частота морфологічних пороків розвитку в дітей до 1 року складає приблизно 27,2 на 1000 населення. Близько 60% із них виявляються в перші 7 днів життя вже в родопомічних установах. Одне з ведучих місць серед пороків розвитку займають орофациальні
Транспорт цисплатина
1. Транспорт цисплатина 2
2. Внутрішньоклітинна мішень цисплатина 4
3. Вплив цисплатина на клітинний цикл та індукція апоптозу 5
4. Механізми резистентності пухлинних клітин до цисплатина 7
4.1. Механізми клітинної резистентності на
рівні цитоплазматичної мембрани 7
4.2. Внутрішньоклітинні тіолові детоксикуючі системи 9
4.2.1. Система глутатіону 9
4.2.2. Металотеонеіни 10
4.3. Репарація пошкоджень ДНК 11
4.4. Зміни генома, що асоційовані з резистентністю
до цисплатина 15
Список використаних джерел 21
Суть і значення травлення. Характеристика харчових речовин
Травлення – це сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів, забезпечуючи обробку і перетворення харчових продукті хімічні сполуки, здатні засвоюватися клітинами організму.
Фізичні зміни їжі в її механічній обробці, роздрібленні, перемішуванні і розчиненні під впливом ферментів, які знаходяться в соках травних залоз. Ферменти розщеплють білки, жири, вуглеводи до більш простих хімічних сполук (амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти, моносахариди). Вода, мінеральні солі, вітаміни поступають в кров в незмінному виді.
на тему: «Клас Плазуни. Черепахи. Крокодили»
Зуби у черепах відсутні. Їхню функцію виконують рогові чохли щелеп, що мають гострі краї.
Ряд Страусоподібні
Курсова робота Ростові фактори та їх клінічне застосування
Ст.
Список скорочень……………………………………………………3
Вступ………………………………………………………………….4
1. Фізіологія гемопоезу……………………………………………...5
1.1.Стовбурові клітини…………………………………………...5
1.2. Ростові фактори та механізм їх дії………………………….7
2.Використання факторів росту при хворобах системи крові…….9
2.1. Гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор.…………..9
2.2. Гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий
фактор………………………………………………………...13
2.3. Граноцит як рекомбінантна форма гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора………………………………….19
2.4.Еритропоетин………………………………………………….20
2.5.Інші ростові фактори………………………………………….21
Висновки……………………………………………………………..25
Список використаної літератури……………………………………26
РЕФЕРАТ на тему: Розвиток природознавства
Через те, що існування людства історичне, тобто еволюціонувало від простіших станів до більш складних і удосконалених, то й наука пройшла такий самий шлях еволюції.
Існує декілька точок зору про час виникнення науки:
• як доведельний вид знання, відмінний від міфологічно-го мислення, наука виникла в Древній Греції в V ст. до н.е.
• наука виникла в період пізньої середньовічної культу-ри, коли була упізнане велике значення дослідного знання в творчості таких діячів церкви в Англії, як Р. Гросетст , Р. Бекон.
Найпоширеніша точка зору, наука виникла в XVI-XVII ст., коли з`явилися праці Кеплера, Й.Гюйгенса, Г.Галілея, І.Ньютона та інших вчених. Ознаками науки виступають: побудова математичних моделей об`єктів, емпіричні результати дослідного рівня. До цієї епохи відно-сяться і виникнення Королівського суспільства, Паризької академії наук.