| Главная » Файлы » Для учня/студента » Біологія/екологія | [ Добавить материал ] |
Реферат на тему: Еколологія: зв’язки екології, об’єкти дослідження в екології, екологічний прогноз
| 08.07.2009, 16:38 | |
| Екологія вивчає зв'язки організмів між со¬бою та з навколишнім середовищем. У сучас¬ному суспільстві поступово формується свідо¬ме ставлення до навколишнього середовища, тому навіть слово "екологія" набуло ознак за¬гальновживаного всіма верствами населення. Із впливом певних чинників навколишнього се¬редовища у свідомості багатьох людей асоцію¬ються такі негативні явища, як збільшення зах¬ворюваності багатьма хронічними хворобами, скорочення тривалості життя, зниження якості життя тощо. Тому майбутні лікарі повинні чітко знати структуру, методичну оснащеність і про¬гностичні можливості сучасної екології, щоб мати змогу коректно аналізувати дані лабора¬торних обстежень пацієнтів, пов'язувати ре-зультати обстежень з умовами середовища, в яких перебуває людина, умовами і режимом її харчування, особливостями її побуту, звичок, професійної діяльності тощо. Лише узагальнив¬ши таку інформацію, лікар зможе зробити пра¬вильні висновки щодо методів лікування, засто¬сування тих чи інших природних джерел оздо¬ровлення і тривалості їх терапевтичного впливу. Початок XXI століття ~ це усвідомлення того, що природа має абсолютну цінність, без неї не¬можливе існування людства. Настала епоха на-уки екології - розробки стратегії і тактики пове¬дінки людства. Людство є частиною природи, і його існування залежить від функціонування природних систем. Закони екології лежать в ос¬нові соціального буття. Порушення екологічної рівноваги зумовило появу невідомих раніше хвороб: генетичних, токсикологічних, алергічних тощо. Тому від вирішення соціально-екологіч-них проблем залежить якість і життя людини, взаємодія людини і середовища, використання природних і лікувальних ресурсів курортно-рекреаційних регіонів. Вивчення біологічних і екологічних законів життя природи - запорука прогнозування змін в екосистемах, збереження рівноваги в популяціях, природних і антропогенізованих екосистемах. Німецький вчений Е. Геккель у 1870 р. в своїй праці "Загальна морфологія організмів" визначив екологію як "науку, що вивчає взаємовідносини тва¬рин з органічною та неорганічною природою". Три-валий час цей термін вживався виключно у вузько¬му розумінні, і лише у 1895 р. датський ботанік Е. Вармінг застосував його до представників рос-линного світу. Тільки у XX ст. ця наука сформува¬лась як самостійна біологічна дисципліна зі своїми методами і предметом вивчення. Об'єктами досліджень в екології можуть бути окремі організми, популяції, угруповання, екосисте¬ми та вся біота нашої планети. З огляду на це в еко¬логії виділяють три рівні вивчення: 1) популяційно-видовий; 2) екосистемний; 3) еволюційно-історичний. Популяційно-видовий рівень передбачає ви¬вчення індивідуальних реакцій окремих організмів, популяцій або виду в цілому на дію чинників навко¬лишнього середовища. Такий шлях досліджень на¬зивають також аутекологією. Особливої актуаль¬ності для медицини серед аутекологічних дослід¬жень набуло вивчення адаптивних можливостей людського організму, що перебуває в умовах постій¬ної зміни параметрів навколишнього середовища. Сучасна людина стала більш мобільною, впродовж життя їй доводиться контактувати з багатьма по¬тенційними джерелами захворювань. Звичайно, це певною мірою збільшує ризик зараження інфекцій¬ною, інвазійною чи іншої етіології хворобою. Тому лікар має враховувати якомога більшу кількість кон¬тактів при встановленні джерела захворювання. Особливе місце в цій сфері екологічних досліджень посідають продукти харчування і лікувальні препа¬рати природного походження. Екосистемний рівень досліджень передбачає вивчення процесів, спричинених взаємним впливом організмів чи популяцій різних видів. На цьому рівні виконуються надзвичайно складні й трудомісткі дослідження, спрямовані на з'ясування закономірно¬стей, які визначають існування в просторі та часі зв'язків між різними видами автотрофів і гетеротрофів. Екосистемним слід вважати вивчення симбіотичних властивостей організмів, адже будь-яка форма симбіозу є насамперед результатом сумар¬ного впливу на об'єкт дослідження чинників нежи¬вої природи та живих організмів. Цей напрямок дос¬ліджень називають також синекологією. Медичний аспект на цьому рівні досліджень полягає в тому, щоб з'ясувати особливості взаємодії між організ¬мом людини і збудниками хвороб. Відомий факт, що хвороботворні мікроорганізми досить швидко при¬стосовуються до дії більшості антибіотиків. Тому актуальною є проблема пошуку засобів пригнічен¬ня їхньої життєдіяльності, виходячи з полівекторного аналізу залежності мікроорганізмів від різних па¬раметрів внутрішнього середовища людини. Еволюційно-історичний рівень досліджень перед¬бачає встановлення стратегічних можливостей роз¬витку (зміни) об'єктів досліджень під впливом глобаль¬них (історичного масштабу) коливань параметрів на¬вколишнього середовища, таких як вікові коливання погодних умов, зміни грунтів або рельєфу тощо. В сучасній екології застосовують надзвичайно багатий арсенал методів досліджень. їх можна згру¬пувати у такі три категорії: 1) емпіричні методи; 2) експериментальні методи; 3) методи моде¬лювання. До емпіричних методів належать численні спо¬соби реєстрації прямих спостережень, вимірювання за допомогою будь-яких технічних засобів. Напри¬клад, масив даних, отриманих лікарем у ході обсте¬ження певного контингенту населення, складає емпі¬ричну основу наступних досліджень, зокрема, еколо¬гічного спрямування. Не завжди вистачає лише спо¬стережень для проведення зваженого аналізу даних, тому часто використовують експерименти. Експерименти здійснюються на основі теорій, які вимагають інтерпретації результатів досліджень. До експериментальних належать методи, що пе¬редбачають контроль та керування умовами, в яких перебуває об'єкт дослідження. Основним у вико¬нанні експериментів є перевірка гіпотез, припущень, котрі мають принципове практичне значення. Най¬простішими експериментами є якісні, що передба¬чають перевірку існування передбачуваного явища. Так, наприклад, якісними є експерименти з пере-вірки дієвості певних методів боротьби з перенос¬никами збудників інвазійних захворювань. Такого роду експерименти знаходяться на стику екології та медицини. До методів моделювання в екології належать: предметне моделювання, при якому модель певним чином відтворює параметри оригіналів (фітотрон), і знаково-математичне моделювання, при якому об'єкт відтворюється віртуально (комп'ютерне моделювання) або у вигляді графіків, гістограм, схем тощо. Наприклад, багато досліджень присвя¬чено проблемам прогнозування змін у співвідношен¬нях між популяціями різних видів у екосистемі. Най¬простіша модель Лотки-Вольтерра описує взаємообумовлені коливання чисельності хижаків і їх жертв. З метою передбачення змін в природних екоси¬стемах, зумовлених природними процесами або діяльністю людини, здійснюють екологічне прогно¬зування. Виділяють наступні рівні прогнозування: 1) локальне (поширюється на невелику територію); 2) національне (поширюється на окрему державу); 3) регіональне (поширюється на кілька країн, мате¬рик, океан тощо); 4) глобальне. Екологічний прогноз передбачає можливі зміни в екосистемах, основу¬ючись на об'єктивних наукових даних про законо¬мірності функціонування живих систем та їхні ре¬акції на вплив певних чинників. | |
| Просмотров: 647 | Загрузок: 0 | | |