Главная » Файлы » Для учня/студента » Астрономія [ Добавить материал ]

Реферат Звичайні зорі реферат
[ · Скачать удаленно (386.45 Kb) ] 12.11.2009, 00:06
Реферат Звичайні зорі

Ще в давній Греції видатні мислителі та філософи античного світу прагнули сягнути розуміння природи зір — далеких сонць, які видно на зоряному небі. Відповіді на питання, що цікавлять людину не одне тисячоліття, намагається знайти сучасна астрономія, яка досліджує природу зір та фізику процесів, що відбуваються в них. За температурою та світністю зорі поділяють на зорі головної послідовності (куди належить і Сонце), червоні карлики, блакитні гіганти, надгіганти, субкарлики тощо.

Порівняльні розміри зір
За своїми розмірами та масами, так само, як і за світністю, зорі істотно відрізняються між собою. Є зорі, радіуси яких у десятки і сотні разів менші радіуса Сонця. Радіуси нейтронних зір становлять лише 10-30 км.

Порівняльні розміри зір
Так само, як існують зорі, розміри та маси яких значно менші у порівнянні з сонячними, є зорі гіганти та надгіганти.


O, B, A — гарячі (ранні класи) зорі; F, G — сонячні класи; K, M — холодні (пізні класи) зорі.


Спектральні класи з плавною послідовністю підкласівВсередині кожного класу введено поділ на 10 підкласів, які позначають цифрами від 0 до 9. Цифри ставляться після букви, наприклад, B0, A5, K5 тощо.

Внутрішня будова сонячноподібної зорі
За своєю будовою зорі нижньої частини головної послідовності діаграми Герцшпрунга-Гессела, подібні до Сонця, мають: променисте ядро, зону променистої рівноваги та конвективну зону.


Модель зорі з центральною конвективною зоною
У зорях верхньої частини головної послідовності (маса яких становить більше 1,2 маси Сонця), внаслідок інтенсивного виділення енергії, випромінювання не здатне винести з надр усю енергію, яка утворилась. Тому енергію переносить сама речовина. В таких зорях виникає центральна конвективна зона, розміри якої становлять близько чверті радіуса зорі. Шари, що оточують центральну конвективну зону, аж до фотосфери, перебувають у стані променистої рівноваги.


Модель червоного гіганта
Червоні гіганти мають дуже неоднорідну структуру. З вигоранням водню в центрі зорі зона енерговиділення зміщується на переферію. Утворюється тонкий шар (зона енерговиділення), де відбувається воднева реакція. У внутрішній частині ("гелієве ядро") реакції не відбуваються через відсутність водню. У зовнішній потужній конвективній зоні водень є, але реакції не відбуваються через низьку температуру.


Модель зорі нижньої частини головної послідовності
Зорі нижньої частини головної послідовності мають променисте ядро (подібно до Сонця), зону променистої рівноваги та конвективну зону. Що холодніша зоря, то протяжніша у неї конвективна зона.

Утворення зорі

Спектральні класи зір (клас О не зазначено)

Діаграма спектр-світність

Зоря голубий гігант
Не сферична форма цієї зорі свідчить про наявність поблизу неї масивного тіла.

Зоря червоний гігант
Порівняльні розміри (з частиною Сонячної системи до Венери включно) червоного гіганта.



Фотографії в архіві
Категория: Астрономія | Добавил: referatwm
Просмотров: 3898 | Загрузок: 406 | Рейтинг: 3.3/26