| Земля та Місяць — перші тіла планетного типу, з якими розпочинається знайомство при вивченні астрономії. Ці тіла, хоча й розташовані близько одне від одного, мають відмінні фізичні характеристики. У Землі є три основні оболонки: атмосфера, гідросфера та літосфера. Їм відповідають три агрегатних стани речовини: газоподібний, рідкий та твердий. Унікальним явищем для Сонячної системи є гідросфера Землі. В результаті змін, що відбувалися із Землею впродовж мільярдів років, легкі сполуки сконцентрувалися в корі, а більш важкі залізнонікелеві — в ядрі планети, зовнішня частина якого знаходиться в рідкому стані. Температура в центральній частині Землі становить біля 6000 0С. Товщина кори Землі становить від 10 км під океанами до 80 км під гірськими масивами на материках.
Фізичні властивості Місяця визначаються його масою та розмірами. Відсутність атмосфери та довга тривалість дня і ночі (місячна доба триває біля 99 земних діб) спричиняє різкі коливання температури реголіта — місячної поверхні (від + 120 0С до – 170 0С). Із-за падіння метеоритних тіл, які не згоряють за відсутності атмосфери, місячна поверхня має багато кратерів різних розмірів. Відсутність газової оболнки виликає специфічні фізико-механічні властивості частинок реголіту — злипання в пористі скупчення. За дослідженнями, виконаними автоматичними та пілотованими космічними апаратами, встановлено, що кора Місяця товща, ніж у Землі (50-100 км), а рідке ядро має діаметр біля 400 км. Між корою та ядром розташована мантія. Встановлено, що вік окремих місячних порід становить 4-4,2 млрд. років, що більше, ніж вік найдавніших порід, виявлених на Землі.  Земля Земля — планета Сонячної системи. Місяць — найближче до Землі небесне тіло, її природний супутник.
Місяць Період обертання Місяця навколо осі дорівнює періоду його обертання навколо Землі (синхронне обертання). Тому Місяць завжди повернутий до Землі одним боком і спостерігач в даний момент може бачити біля 60 % його поверхні.
Місячна поверхня Місячна поверхня має світлі та темні ділянки. Темні ділянки називають морями, а світлі — материками. Материки — це нерівні, гористі райони, пересічені гірськими хребтами, тріщинами та ровами, довгими крутими урвищами, які нагадують русла висохлих річок.
Кратери на Місяці
Найефектнішими деталями місячної поверхні є кратери, які утворилися внаслідок падіння метеоритів.
Астронавт на Місяці 20 липня 1969 року американський астронавт Нейл Армстронг вийшов на поверхню Місяця, здійснивши м'яку посадку разом з астронавтом Едвіном Олдріном у місячному модулі космічного корабля "Аполлон-11" на західній околиці Моря Спокою.
Відбиток взуття астроновта на місячному грунті Місячний грунт — реголіт складається з дрібних частинок, які злипаються в пористі скупчення і нагадують мокрий пісок. Земля. Обертання навколо осі Обертання Землі навколо Сонця
Модель демонструє обертання Землі навколо Сонця. Показано перебування Землі у чотирьох точках орбіти, що відповідають чотирьом різним порам року. Обертання Місяця навколо Землі
Місяць — природний супутник Землі, а тому він обертається навколо нашої планети. Решта
зображень в архіві, модельовані об'єкти в відповідному розділі.
|