Подвійна зоря
Системи зір (від двох до десяти), які під дією сил взаємного тяжіння обертаються навколо спільного центра мас, називаються фізичними подвійними або кратними. Якщо компоненти кратної зорі видно в телескоп нарізно, то її називають візуально кратною зорею.

Схема затемнювано-подвійної зоряної системи
Зорі, видима величина яких ритмічно змінюється внаслідок затемнення одного компонента іншим, називаються затемнювано-подвійними або затемнювано-змінними. Момент часу, коли система має найменшу зоряну величину, називається епохою максимуму, найбільшу — мінімуму. Різниця зоряних величин у максимумі та мінімумі називається амплітудою, а проміжок часу між двома послідовними максимумами чи мінімумами — періодом затемнювано-змінної.

Спектрально-подвійна зоря

Зорі, подвійність яких можна встановити тільки за допомогою спектральних спостережень, називаються спектрально-подвійними. У спектрах таких зір спостерігається періодичне роздвоєння спектральних ліній відносно середнього положення.

Схема тісної подвійної зоряної системи
Пари зір, відстані між якими співмірні з їхніми розмірами, називаються тісними подвійними системами. За тісного розташування зір окремі частинки газу належать не окремому компоненту, а системі в цілому. Відбувається процес обміну речовиною між зорями.

Модель тісної подвійної системи
Якщо одна зоря розширюється, перетворюючись у червоного гіганта, то її речовина починає вільно перетікати на другий компонент, утворюючи навколо нього широкий диск.

Тісна подвійна система (малюнок художника-фантаста)
Під час перетікання речовини з одного компонента на інший навколо меншої зорі утворюється аккреційний диск. Речовина у диску гальмується, нагрівається, починає світитись і осідає з внутрішньої частини диска на поверхню зорі, збільшуючи її масу та температуру.

Тісна подвійна зоряна система

Перетіакання речовини з однієї зорі до іншої
Речовина перетікає з червоного гіганта на зорю менших розмірів, але більшої маси. Коли речовини накопичиться вдосталь для вибуху, станеться спалах нової зорі.