Упродовж двох чи й трьох тисяч років спостереження астрономів зводились до вимірювання кутових відстаней між світилами та визначення їхніх координат.

Та після того, як 1609 р. Галілео Галілей вперше поглянув на зоряне небо в телескоп, можливості астрономічних спостережень зросли у багато разів. Телескоп і у наш час залишається головним інструментом астрономії.

Сьогодні астрономія — наука всехвильова. Це означає, що небесні світила спостерігають в усіх діапазонах електромагнітного спектра. Така можливість з’явилась з початком космічної ери, коли телескопи стали виводити за межі земної атмосфери.

Методи астрономічних досліджень

Астрономія використовує широкий арсенал методів дослідження. У кожному конкретному випадку обирають той метод, застосування якого дозволить отримати максимум інформації про небесне тіло чи явище. У наш час широкого поширення набула практика застосування відразу кількох методів дослідження (наприклад, наземні й космічні спостереження, комп’ютерне моделювання) у процесі вивчення того чи іншого небесного тіла.

Сьогодні основним розділом астрономії, що вивчає фізичну природу, хімічний склад, походження і еволюцію небесних об’єктів є астрофізика. Астрофізика почала розвиватись із середини ХІХ ст., у зв’язку з розвитком фізики ― в першу чергу з появою спектроскопії, а також фотографії.

Оскільки у переважній більшості випадків основним джерелом інформації про небесний об’єкт є його електромагнітне випромінювання (перевипромінювання, відбивання), то головною метою астрофізичних методів досліджень є задача реєстрації такого випромінювання, а також подальша інтерпретація отриманого результату на основі законів фізики.

Всі засоби астрофізичних досліджень (телескопи та інші пристрої) слугують меті реєстрації випромінювань різних діапазонів електромагнітного спектра (проте за допомогою нейтринних телескопів ресструють не випромінювання, а частинку ― нейтрино). Часто за допомогою астрофізичних засобів отримують зображення небесного об’єкта для подальшого його вивчення.

Електромагнітне випромінювання ― основне джерело інформації про фізичну та хімічну будову небесних тіл.

Атмосфера Землі поглинає повністю або ж частково електромагнітні хвилі різних діапазонів. Цей факт пояснює бажання астрономів підняти телескопи якомога вище над поверхнею Землі.

Проходження електромагнітного випромінювання крізь атмосферу Землі
На малюнку якісно показано проходження крізь атмосферу Землі, а також поглинання нею на відповідних висотах, випромінювання різних діапазонів електромагнітного спектра.