Сонце Сонце — розжарена газова куля. Густина сонячної речовини плавно зменшується з висотою від стану умовно щільного до дуже розрідженого. Для спостерігача Сонце видається ідеально круглим диском, яскравість якого зменшується від центра до чітко окреслених країв.

Будова Сонця Сонце має складну будову. Його зовнішні шари утворюють атмосферу, яку поділяють на три оболонки: фотосфера, хромосфера, сонячна корона. Фотосфера, яку умовно називають поверхнею Сонця, є найнижчим та найщільнішим шаром атмосфери, товщина якого становить 300 км. Фотосфера має жовто-білий колір та густину, яка в сотні разів менша від густини атмосфери біля поверхні Землі. Шар фотосфери, випромінювання якого сприймає людське око, має температуру близько 6000 К. Під фотосферою утворюється конвективна зона, в якій енергія переноситься шляхом конвекції. Нижче міститься зона променистої рівноваги (на малюнку — зона випромінювання), де енергія переноситься шляхом поглинання випромінювання і наступного його перевипромінювання. Далі розташоване ядро, в якому зосереджена половина сонячної маси та виділяється практично вся енергія.

Фотосфера Сонця
Фотосфера — нижній шар атмосфери Сонця. Саме звідти до нас надходять кванти видимого світла.

Гранули у фотосфері Сонця На поверхні Сонця можна спостерігати деталі фотосфери — дрібні яскраві зернятка, які називають гранулами. Температура гранул на 500 К вища, ніж у проміжках між ними. Гранули мають розміри близько 700 км і з'являються та існують біля 7 хв, після чого розпадаються, і на їхньому місці виникають нові. Гранули — потоки гарячого газу, які підіймаються догори, а в темних (холодніших місцях) газ опускається вниз.

Хромосфера Сонця

Хромосфера — наступний над фотосферою шар атмосфери Сонця. Товщина хромосфери становить 12-15 тис.км, а температура — від 4500 К на межі з фотосферою до 100000 К у верхніх шарах.

Англійський астроном Джозеф Лок'єр виявив у спектрі Сонця яскраву жовту лінію поблизу лінії натрію. Новий елемент, якому відповідає ця лінія, назвали гелій — "сонячний". У 1895 році гелій відкрили на Землі під час дослідження спектрів окремих мінералів. У спектрі Сонця виявлені лінії 72 хімічних елементів. Водень, якого у речовині Сонця найбільше, та гелій — складають 98 % маси Сонця.

Сонячна корона
Сонячна корона — найпротяжніший шар сонячної атмосфери, який міститься над хромосферою. Сонячна корона має сріблясто-білий колір. Її температура на межі з хромосферою становить 100 000 К і зростає далі до 2 000 000 К.

Сонячний вітер
Найвіддаленіші частини корони не утримуються сонячним тяжінням, і тому речовина корони безперервно витікає в міжпланетний простір, формуючи явище сонячного вітру.

Значення температури в різних ділянках Сонця
Зовнішні та внутрішні шари Сонця мають різну температуру. Температура сонячної корони зростає від 100 000 К на межі з хромосферою до 2 000 000 К. Середня температура сонячної поверхні становить близько 6000 К. Температура в центрі Сонця становить близько 15 000 000 К. Температура під час спалаху швидко зростає до 40-50 млн К.

Зображення Сонця в ультрафіолеті

Сонце обертається не як тверде тіло: його кутова швидкість зменшується з віддаленням від екватора.

Стан гравітаційної рівноваги Сонця
Стан зорі (в даному разі Сонця), в якому внутрішній тиск газу і випромінювання зрівноважує вагу речовини, розміщеної вище, називається станом гравітаційної рівноваги.

Схема перебігу термоядерної реакції в ядрі Сонця
На сьогодні з'ясовано, що основним джерелом енергії Сонця є термоядерний синтез. На етапі формування Сонця з фрагментів газово-пилової хмари частинки речовини падають на зародок зорі, потенціальна енергія перетворюється в кінетичну, яка, в свою чергу, перетворюється в теплову. Зі зменшенням радіуса майбутньої зорі температура в її центрі починає зростати. Під час гравітаційного стискання протозоря випромінює практично половину вивільненої потенціальної енергії в навколишній простір. Під час стискання зорі температура в її центрі зростає і через деякий час може досягти величини 10 000 000 К. За такої температури розпочинаються термоядерні реакції перетворення водню на гелій.

Будова Сонця

Термоядерні реакції в ядрі Сонця

Сонячний вітер