1. Обґрунтування необхідності використання та виду АППЗ. Для вирішення щодо необхідності АППЗ та його виду (АУП, АПС) використовуються нормативний і розрахунково-графічний методи. Нормативними документами щодо впровадження засобів АППЗ на об’єкти є: • Наказ МВС України № 779 від 20.11.97 р. Про затвердження переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації. [1] • Перечни зданий и помещений объектов народного хозяйства СССР, подлежащих оборудованию автоматическими средствами пожаротушения и автоматической пожарной сигнализацией. [2] В цих документах необхідність застосування АППЗ та її вид приписуються для конкретних виробничих та інших приміщень чи об’єктів в залежності від призначення приміщень, характеру технологічних процесів, площі (об’єму) приміщень та інших факторів. Відповідно до виданого типового завдання на курсове проектування (009) і Методичних вказівок та завдань до виконання КП з дисципліни “Пожежна автоматика”, розглянемо три заданих приміщення, виходячи з додатку 1 (таблиці 1.1 і 1.2). Виходячи з [1], розділ 2.1, таблиця 3, п.9 – Приміщення виробництва деталей з горючих матеріалів обладнуються АУП при площі >500 кв. м. Виходячи з [2] наказом по міністерству від 28.02.76 р. необхідно обладнувати АУП дільницю пошиття виробів з горючих матеріалів для автомобілів площею 200 кв. м. і більше (п.6) системою АПС площею від 100 до 1000 кв. м. (п.7). ВИСНОВОК: - дільниця пошиття виробів з горючих матеріалів для автомобілів обладнанню автоматичними засобами пожежегасіння і пожежною сигналізацією не підлягає. 2. Приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми. Розміри приміщення: довжина “А” – 20 м., ширина “В” – 16 м., висота “h” – 4 м., коефіцієнт поверхні горіння К=1,5, кількість згоряємих матеріалів Р=70 кг/куб. м. Виходячи з [1], розділ 2.1, п.9 – Приміщення виробництва деталей з горючих матеріалів обладнують АУП при площі >500 кв. м., а засобами АПС при площі менше 500 кв. м. Виходячи з [2] наказом по міністерству від 28.02.76 р., необхідно обладнувати приміщення виготовлення гумотехнічних виробів площею 500 кв. м. і більше (п.10), при площі від 100 до 500 кв. м. приміщення обладнується автоматичною пожежною сигналізацією (п.5). ВИСНОВОК: - приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми площею 320 кв. м. підлягає обладнанню АПС. 3. Приміщення для ремонту трансформаторів. Розміри приміщення: довжина “А” – 35 м., ширина “В” – 17 м., висота “h” – 6 м. Виходячи з [1], розділ 2.1, п.12 – Ремонтні приміщення обладнуються АУП при їх площі >750 кв. м., АПС при меншій площі. Виходячи з [2], наказом по міністерству від 28.02.76 р. необхідно обладнувати АУП майстерні по ремонту трансформаторів з площею 500 кв. м. і більше (п.10), майстерні площею від 100 до 500 кв. м. обладнуються АПС. ВИСНОВОК: - приміщення майстерні по ремонту трансформаторів площею Fn=595 кв. м. підлягає обладнанню АУП. 2. Короткий аналіз пожежної небезпеки приміщень що захищаються АУП та АПС. Приміщення для ремонту трансформаторів має розміри в плані 35х17х6 м., призначено для розробки, перемотки, зборки, підготовки до експлуатації потужних трансформаторів. Особливістю технології є необхідність заливки трансформаторів рідинними мастилами (солярове) Температура в приміщенні +140 С, відносна вологість 60%, швидкість повітряних потоків 3,5 м/с. Площа можливого розливу ЛЗР до 10 кв. м. В приміщенні ремонту трансформаторів знаходиться велика кількість лакованого дроту, в ємностях солярове і трансформаторне мастило, нітроемалі. Лакові плівки це горючі тверді речовини, нітроемаль це легкозаймиста рідина, мастило солярове це в’язка горюча рідина, щільність – 892 кг/куб. м., температура кипіння – 264-31-0С, температура спалаху – 142 0С, температура самоспалаху – 360оС, температурна межа самоспалаху – нижня – 116оС, 147оС. Мастило трансформаторне це також горюча рідина, щільність – 877 кг/м3. температура спалаху 47оС, самоспалаху 270оС, температурна межа розповсюдження полум’я: нижня 125оС, верхня 193оС. – горить інтенсивно з виділенням щільного чорного диму. [4] Приміщення для ремонту трансформаторів має категорію виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою “В” (ОНТП 24-86, табл 1), клас вибухонебезпечної зони за ПУЕ – П-1 (п. 7.4.3.) Характерними ознаками пожежі буде: швидке підвищення температури та значне димоутворення. Приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми має розміри в плані 20164 м., коефіцієнт поверхні горіння – К=1,5, кількість згоряємих матеріалів Р=70кг/м3. Температура в приміщенні +21оС, відносна вологість 90%, швидкість повітряних потоків 5 м/с. В виробництві використовують в основному гума яка є горючим твердим матеріалом Дисперсність взірця 74 мкм. Температура самоспалаху 350 оС; нижня межа розповсюдження полум’я 25 г/м3; максимальний тиск вибуху 551 кПа; максимальна швидкість нарощування тиску 26.2 МПа/с; мінімальна енергія запалення 50 МДж. В виробництві також застосовується гумова плитка – це також горючий матеріал. Склад, %(мас): рубракс 335, волокниста суміш 35, гумова окрошка 15, мінеральний наповнювач 15. Маса 1 м2 складає 3,8 кг. Показник горючості більше 2.1. Відрізняється великою швидкістю горіння і великим димовиділенням [4]. Приміщення виготовлення та обробки матеріалів з гуми має категорію виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою “В” (ОНТП 24-86, табл. 1), клас вибухонебезпечної зони за ПУЕ – П-ІІа (п.7.4.5.). Характерними ознаками пожежі буде: значне димоутворення та швидке підвищення температури. 3. Вибір типу установки пожежегасіння. Тип установки пожежегасіння визначається видом вогнегасної речовини, методом гасіння та збуджувальною системою. З урахуванням сумісності властивостей вогнегасної речовини та матеріалу, що підлягає гасінню, аналізу пожежної небезпеки, технологічного процесу, мікроклімату приміщення, його конструктивних, об’ємно-планувальних рішень, економічних міркувань, а також рекомендацій [4] пожежу в приміщенні для ремонту трансформаторів пропоную гасити піною низької кратності. В якості піноутворювача пропоную використовувати ПУ марки П0-6К (основний компонент – натрієві солі сульфокислот, які отримуються при нейтралізації кислого гудронну, призначення – загальне, концентрація в розчині – 6%) – додаток 3, таблиця 3.1. [3] Вибір методу гасіння та збуджувальної системи здійснюємо з урахуванням припустимого часу розвитку пожежі, прийнятого вогнегасного засобу, мікроклімату та архітектурно-планувальних рішень захищаємого приміщення. Вирішальний вплив на вибір методу гасіння і збуджувальної системи є гранично припустимий час розвитку пожежі, що визначається як час від початку виникнення пожежі до моменту досягнення найбільш небезпечних факторів пожежі критичного значення. При пожежі в приміщенні для ремонту трансформаторів гранично допустимий час розвитку пожежі визначається тим моментом який скоріше наступить: чи моментом охоплення пожежею всієї площі приміщення, чи моментом досягнення середньо об’ємної температури у приміщенні, значенням температури самоспалаху мастильних матеріалів, які використовуються в технологічному процесі. а) Визначення залежності площі пожежі в приміщенні від часу. Вихідні дані: Довжина “А” – 35 м.; Ширина “В” – 17 м.; Висота “h” – 6 м.; Площа розливу ЛЗР – до 10 м2. Стіни з межею розповсюдження вогню (см) – 25. Координати місця виникнення пожежі X – 0; Y – 0. Виходячи з місця виникнення пожежі її форми, площа пожежі визначається: при до 3 хв. за формулою: - Справочник руководителя тушения пожара [5] де - лінійна швидкість розвитку пожежі, м/с - час розвитку пожежі, хв. В залежності від пожежного навантаження матеріалів по табл. [5], стор. 22, вибираємо лінійну швидкість розвитку пожежі - Для часу більше 10 хв. розвитку пожежі, площа визначається за формулою: м2 а) Визначення залежності середньо об’ємної температури в приміщенні де виникла пожежа від часу. Зміна середньо об’ємної температури в приміщенні на стадії розвинутої пожежі характеризується стандартною кривою “температура-час”, яка описується рівнянням [7]. де: - середньо об’ємна температура в приміщенні при “стандартній” пожежі в с; - тривалість пожежі в хв. Але при горінні легкозаймистих матеріалів характер зміни середньо об’ємної температури буде відрізнятись від умов які характеризують стандартну пожежу. Необхідно враховувати: . де: - температура при фактичній пожежі; - температура при стандартній пожежі. Виходячи з завдання, а також [5], . Таким чином температура в приміщенні знаходиться по формулі [7]: Значення коефіцієнта К для умов коли хв. визначається: де: - питома теплота пожежі в Мкал/м2год. - площа пожежі в м2. - об’єм приміщення в м3. Знаходимо значення К при хв. при: Мкал/м2год. [7], . При При Отримані дані підставляємо в формулу З малюнка визначаємо, що визначаючим фактором розвитку пожежі є залежність середньо об’ємної температури в приміщенні від часу її розвитку. Виходячи з визначеного пропоную обладнати приміщення для ремонту трансформатору спринклерною установкою пінного пожежегасіння. Перевірка можливості застосування спринклерної установки пінного пожежегасіння. 4. Гідравлічний розрахунок АУП. Гідравлічний розрахунок виконуємо в відповідності до вимог СНиП 2.04.09-84 [6], а також рекомендації [3]. Нормативні дані для розрахунку: • Група приміщення –2, додаток 2 [6]; • Інтенсивність зрошення л/кв. м. с, табл.1 [6]; • Площа захищаєма одним зрошувачем кв. м. табл.1 [6]; • Розрахункова площа кв. м. табл.1 [6]; • Відстань між зрошувачами м. табл.1 [6]; • Розрахунковий час роботи хв.п.14, додаток 6 [6]; а) Вибір зрошувача. л/с де: І інтенсивність зрошення розчином піноутворювача, л/с; F площа захищаєма одним зрошувачем, кв. м. л/с Підбираємо зрошувач з відповідними витратами, виходячи з даних табл.2, додаток 6 [6] за формулою: л/с де: К – коефіцієнт витрат через зрошувач; Н – мінімальний вільний напір перед зрошувачем, м. Приймаємо зрошувач типу ОПСР з діаметром вихідного отвору . Уточнюємо значення напору у “диктуючого” зрошувача: В зв’язку з тим, що Н менше табличного додат. 6, табл.2 [6], в подальшому розрахунку приймаємо м. (що відповідає нормативному). 6) Розміщення зрошувачів. Зрошувачі типу ОПСР розміщуємо на плані приміщення з врахуванням вимог п..п. 2, 13, 2.17-2.20, 2.34. [6]. Відстань між зрошувачами: Приймаємо відстань між зрошувачами 3.0 м. На плані приміщення намічаємо трасу живильних і розподільчих трубопроводів, а також розміщуємо зрошувачі дотримуючись вимог п.п. 2.28-2.41 [6]; (Оформлення, продовження в архіві)
|