ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ
ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПЛАН.
1. Поняття податк мен та його основні складові
2. Організація податк мен
2.1. органи управління в сфері податк мен
2.2. правове регламен-тування діяль-ності податк органів
2.3. структура ДПА та її функції
2.4. права ДПА
2.5. відповідальність платників податків УПРАВЛІННЯ - це сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт з метою досягнення певного результату.
ОБ’ЄКТОМ впливу в сфері податк діяль-ності є відносини з приводу розподілу вартості ВНП, а РЕЗУЛЬТАТОМ має бути з одного боку - формування централізованого грошового фонду держави, а з іншого - створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності.
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖ-МЕНТ – сукуп-ність прийомів та методів з приводу розподілу ВНП = централізований фонд держави + сприятливі умови господарю-вання.
Податковий мен-т включає такі складо-ві :
1) Законодавча діяльність ;
2) Планування податків ;
3) Контроль за вірністю нарахування і своєчасністю сплати податків 1) та 2) – стратегічне управління; 3)- тактичне.
2) – В свою чергу контроль податк органів має такі складові :
а) Облік платників податків ;
б) Контроль за своєчасністю перерахук-вання податків в належних сумах ;
в) Проведення камеральних, документа-льних та тематичних перевірок дотри-мання податк законодавства. 2.1. органи управління в сфері податк мен
Органамми управління є :
1) ВР, Апарат Президента – загальне керівництво; ВР – розгляд і затвердження податк законодавства; розгляд і затвердження бюджету ( де складова – податки); розгляд і за-твердження звітів про діяльність податк органів; виконання бюджету. Апарат Президента – видання указів з питань оподаткування.
2) Державна Податкова Служба( далі - ДПС)
3) Фін органи( мінфін, фін управлін-ня, відділи) – планування податкі-вЮ звіти про виконання доходної частини бюджету.
4) Державтоінспекції – контроль за сплатою податку з власників тр-них засобів;
5) Митні органи – контроль за вірніс-тю обчислення і своєчасністю пе-рерахування мита
6) Нотаріат( держ мито), казначейст-во( касове виконання бюджету), КМ, Держадміністрації, ЖЕКи( по-даток на собак) і т.д. 2.2. правове регламентування діяльності податк органів
Правове регламентування складає основу податк діяльності. Основними правовими документами, якими керуються податк органи в цій роботі є:
1) Закони України;
2) Укази Президента;
3) Інструкції ДПА;
4) Роз’яснювальні листи ДПА. Закони є відправною точкою, але недо-статньою для організації діяльності податк органів. Вони тільки визначають основні принципи + основні елементи системи оподаткування, тобто – платни-ки, ставки, пільги, ою’єкти і т.д., але потрібні більш докладні документи – Інструкції.
Окрім інструкцій використовуються також роз’яснюва-льні листи, але їх існування свідчить про низький рівень підготовки законів та інструкцій. 2.3. структура ДПА та її функ-ції
Податкова служба в У. Створена у 1990 році( закон), вона включала три рівні: 1) ДПІ;
2) Податк інспекції в областях, + київ + севастополь;
3) ДПІ міст/районів/районів міст.
1996 рік – Указ Президента – на базі ДПІ створені ДПА (теж три рівні).
1998 рік – на базі низових ДПа створені ДПІ. Завданнями органі ДПС є :
1) Здійснення контролю за дотри-мання податк законодавства;
2) Внесення пропозицій щодо вдос-коналення податк законодавства;
3) Прийняття у відповідних випадках нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.
4) Формування та ведення державного Реєстру фіз осіб – платників податків + Єдиного банку даних про платників податків – юр осіб.
5) Запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним За-коном до компетенції податк мілі-ції. Структура і завдання ДПІ міст/районів/районів міст :
1) Управління непрямих податків;
2) Управління організації документа-льних перевірок юр осіб
3) Управління оподаткування фіз осіб
4) Управління прямих податків
5) Управління роботи з платниками податків Функції ДПІ низової ланки :
1. забезпечення обліку платників податків;
2. контроль за своєчасністю подання податк документів
3. здійснення контролю за валютни-ми операціями
4. контроль за дотримання встанов-леного порядку розрахунків із спо-живачами з використанням ЕККА
5. облік векселів на сплату податків
6. забезпечення використання та своєчасне стягнення фін санкцій
7. аналіз причин та оцінка даних про факти порушень податк законо-давства
8. перевірка фактів приховвання і заниження сум податків
9. передання відповідним правоохо-ронним органам матеріалів по кримінальних порушеннях
10. проведення роботи , пов’язаної з виявленням, обліком та оцінкою безгосподарного майна та майна, що перейшло у власність держави
11. розгляд звернень та скарг грома-дян з питань оподаткування
12. подання відповідним фін органам і Держказначейству звітів про над-ходження податків ті інших пла-тежів
13. здійснення контролю за наявністю марок акцизу на алкогольні та тю-тюнові вироби
14. роз’яснення порядку використання податк законодавства. 2.4. права ДПА Органи державної податкової служби в устано-вленому законом порядку мають право:
1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях
незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі
громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгал-терських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчис-ленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціаль-них дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень
щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Періодичність таких перевірок та прове-дення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встанов-люється Державною податковою адміністрацією України.
Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин;
2) одержувати безоплатно від підпри-ємств, установ, організацій, включаючи Націо-нальний банк України та його установи, комер-ційні банки та інші фінансово-кредитні установи, від громадян - суб'єктів підприємницької діяль-ності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформа-цію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта опода-ткування;
одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Держа-вного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форм влас-ності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків, інших платежів, від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, - про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про громадян, які померли;
одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справ-ляння при цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податко-вою адміністрацією України, та від органів статистики - дані, необхідні для використан-ня їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій всіх форм власності;
3) обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як
юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів про отримані доходи і проведені витрати органи державної податко-вої служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян - також із урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною діяльністю;
4) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організа-цій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень
податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також припинення дій, які пере-шкоджають здійсненню повноважень посадови-ми особами органів державної податкової служби;
5) зупиняти операції платників податків, інших платежів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком операцій щодо сплати податків, інших платежів у разі:
відмови у проведенні документальної переві-рки чи недопущення посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням інших об'єктів оподаткування незалежно від їх місцезнаходження, обладнання, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
неподання органам державної податкової служби та їх посадовим особам бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розра-хунків), декларацій про валютні цінності, звітів про застосування електронних контроль-но-касових апаратів, комп'ютерних
систем та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших плате-жів;
непред'явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів
підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, сертифікатів відповідності елект-ронних контрольно-касових апаратів, комп'юте-рних систем;
порушення підприємством, установою, організацією, громадянином - суб'єктом підпри-ємницької діяльності встановленого законом порядку реєстрації в органі державної податкової служби як платників податків, відсутності обліку об'єктів оподаткування або коли існує реальна загроза витрачання коштів чи відчуження майна, вилучення яких у встановленому законом порядку є єдиним засобом відшкодування збитків, завданих державі, у зв'язку з неплатоспроможністю юридичної особи, що перевіряється;
6) вилучати (із залишенням копій) у підпри-ємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи;
7) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення:
однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, а у разі повторного порушення протягом року після порушення, встановле-ного попередньою перевіркою, - у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого платежу;
десяти відсотків належних до сплати сум податків, інших
платежів за неподання або несвоєчасне подан-ня органам державної податкової служби подат-кових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також за неподання або несвоєчасне подання уста-новам банків платіжних доручень на сплату податків, інших платежів;
застосовувати до установ банків або юридич-них осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємни-цької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковува-них мінімумів доходів громадян.
Зазначені санкції застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.
Фінансові санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов'язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки;
8) стягувати до бюджетів та державних цільових фондів
донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів, суми недоїмки з податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених пунктом 7 цієї статті та іншими законами України, якщо ці платежі не сплачені добровільно в десятиденний строк з дня прийняття органом державної податкової служби відповідного рішення, з підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку, а з громадян - за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.
У разі незгоди суб'єкта оподаткування з рішенням податкового органу щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинено терміном на тридцять днів вищестоя-щим органом державної податкової служби. Якщо скаргу суб'єкта оподаткування відхилено, разом з податковим зобов'язанням стягується пеня, нарахована з моменту виникнення такого податкового зобов'язання до моменту його погашення;
9) надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розстрочки сплати податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням фінансового стану платників податку;
10) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними уста-новами розпоряджень органів державної податкової служби про безспірне стягнення податків, інших платежів, а також доручень підприємств, установ, організацій та громадян про сплату податків, інших платежів стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день
прострочення (включаючи день сплати) у розмірах, встановлених законодавством щодо таких видів платежів;
11) накладати адміністративні штрафи:
на керівників та інших посадових осіб підп-риємств, установ, організацій, винних у зани-женні суми податку, іншого платежу, прихову-ванні (заниженні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування або веденні його з порушеннями встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою
бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - від десяти до п'ятнадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на керівників та інших посадових осіб підп-риємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують перелічених у пунктах 2 - 5 цієї статті вимог посадових осіб органів державної податкової служби, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мініму-мів доходів громадян;
на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винних у неутриманні, неперераху-ванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян,- у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на громадян, винних у неподанні або не-своєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, - від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на громадян, які займаються підприємни-цькою діяльністю, винних у протидіях посадо-вим особам органів державної податкової служби, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійс-нення підприємницької діяльності та одержан-ня доходів, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на громадян, які займаються підприємниць-кою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, - від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
12) користуватися безперешкодно в службо-вих справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності;
13) у разі виявлення зловживань під час здійснення контролю за надходженням валют-ної виручки, проведенням розрахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій;
14) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; у необхідних випадках опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви;
15) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів іншим державним органам відповідно до чинного законодавства;
16) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в боротьбі з порушеннями податкового законодавства. Права, передбачені пунктами 1-4, 6, 12 і 14 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 5, 7 - 11, 13, 15 - 16, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам. 2.5. відповідальність платни-ків податків ТЕМА 2. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ. ПЛАН.
1. Облік платників податків – юр. Осіб
2. Облік платників податків – фіз осіб Облік платників ведеться відділом оліку і обробки даних , окремо фіз та юр осіб.
З метою облік юр осіб створюється єдиний банк даних про платників податків юр осіб.
В нього заносяться всі підприємства , що знаходяться на тер. Району чи міста + їх філії, відділення та інші структурні підрозділи незалежно від місця знаходження + облік філій та відділень ведеться по місцю їх знаходження.
Дані в обліковий реєстр заносяться по групам підприємств різних форм власності. В кожній виділя-ються галузі н/г. По кожному підприємству вказується як ведуться розрахунки з бюджетом( централізовано головним підприємством або децентралізовано).
В єдиному банку даних по кожному платнику вказуються такі реквізити :
1) повна назва підприємства, його філій та відділень;
2) адреси та номери телефонів ;
3) форма власності;
4) підпорядкування
5) дата реєстрації
6) види податків, які сплачує підпри-ємство;
7) вимди пільг, які воно використовує ;
8) №р/р, дата його відкриття;
9) дата отримання заяви про взяття на облік;
10) найменування бюджетів, до яких сплачує податки.
Для реєстрації в податк органах підпри-ємства зобо’язані подати в ДПІ за місцем знаходження документи за встановленим передіком ( заява, копія Статуту, свідоцтво про реєстрацію, виписку з банку про відкриття р/р і т.д.)
Податк органи перевіряють вказані в заяві дані і за відсутності зауважень протягом 10 днів реєструють підприємс-тво і заносять його до єдиного банку даних.
У подальшому підприємство має подавати в ДПІ відомості про зміни у їхній діяльності, пов’язані з джаними, наведеними в заяві.
Інформація про зміни подається в 10-денний строк.При зміні місцезнахо-дження підприємства за його новою адресою пердаються: заява+справа підприємства з додатком-копією особо-вого рахунку, або довідки про стан розрахунків з бюджетом.
Податк органи проводять відповідну роботу з метою встановлення повноти обліку платників податків. Для цього вони використовують відповідні дані ві тих організацій , діяльність яких пов’язана з відкриттям нового підприємства( банки – про відкрит-тя/зміну/закриття р/р; від підприємств зв’язку - про підприємства, яким вста-новлені телефони; від організацій архіте-ктури – про дозволи на нове будівницт-во, здані в експлуатацію об’єкти; в страх органів – про нові договори страхування ).
Окремо в податк органах ведеться реєстр платників ПДВ.Зареєструватись тут обов’язково потрібно для тих платників, в яких об’єм оподаткованих опперацій за останні 12 місяців перевищів 600 н.м.д.г.( за законом) або 1200 ( за Указом).
Заява про реєстрацію юр особи як платника ПДВ подається в ДПІ не пізніше 20ти календарних днів після закінчення місяця . в якому було досяг-нено зазначений обсяг оподаткованих операцій.
Якщо особа не зареєструва-лая , то – фін санкції:
1. Якщо особа не не здійснила оподаткованих операцій після закінчення граничного строку для реєстрації – 20 н.м.д.г.;
2. В разі здійснення таких операцій – штраф на суму ПДВ, на раховано-го на загальну суму продажу, але не меньше ніж 20 н.м.д.г. Також окремо ведеться реєстр постійних представництв нерезидентів як платників податків на прибуток. Реєстрація – протягом 10 днів. До 1996 року реєстрації в ДПА підлягали тільки громадяни-підприємці без права юр особи.Для обліку цих платників і стану їх розрахунків з бюджетом велась Книга.
Крім цього велась алфавітна книга, яка була обліковим реєсмтром громадян, що отримують доходи не лише за місцем основної роботи ( на підставі довідок підприємств та фіз осіб-підприємців про виплачені дохо-ди/прибутковий податок).Ьаким чином, облік охоплював лише специфічні като-горії платників
З 31.01.1996 - Держ Реєстр фіз осіб-платників податків = облік всіх громадян.Створення держ реєстру забезпечує:
1) Повний облік фіз осіб – платників податків;
2) Організацію автомат обробки інфо про сплату податків фіз особами
3) Взаємодію податк органів з метою забезпечення контролю за вірністю / своєчасністю сплатим поадтків фіз особами
4) Організацію довідкової інформації для взаємодії податк та інших держ органів. Держ реєстр створюється вищою ланкою ДПС і складається з інфо фонду , що міститься у базах даних податк органів всіх рівнів. До інфо фонду – такі дані:
1. індивід ідентифікац номери
2. заг. відомості про фіз осіб – плат-ників
3. інфо про сплату податків Джерелами формування інфо фонду є :
- дані ДПІнспекцій
- інфо підприємств
- інфо виконкомів місцевих Раднардепів, уповноважених проводити державну реєстрацію фіз осіб, як суб’єктів підприємни-цької діяльності
- відомості відділів МВС про громадян, що прибули на прожи-вання в даний район
- відомості загсів ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ :
1) якщо у фіз особи є осн місце роботи , то він повинен заповнити облікову картку за осн місцем роботи , яка передається бухгалтерією до податк органів
2) якщо громадянин – підприємець, або не має осн. Місця роботи але отримує доходи, він повинен самостійно з’явитися в ДПІ, заповнити облікову картку для отримання ідентифікаційного номера. Створення держ реєстру зумовлює такі функції податк органів :
- забезпечення підприємств і т.д. , які використовують найма-них робітників, інструктивними матеріалами про порядок і умови передачі в податк органи інфо+ бланками ( облікова картка, відомості до держ реєстру фіз осіб)
- перевіряти документи, що надійшили від підприємств з то-чки зору вірності і повноти запо-внення.При порушеннях – на до-опрацювання. Фактичні надхо-дження та повернення відміча-ються в спеціальному журналі
- виконувати комп’ютерну об-робку інформації
- надсилати після присвоєння ідентифікаційних номерів пові-домлення фіз особі про необхід-ність з’явитися в ДПІ для отри-мання
- видавати довідку з Ідент. Номером з обов’язковою реєстрацією факту видачі в спеціальному журналі
- після реєстрації облікові кар-тки громадян передаються в ар-хів.
Тема № 3. Контроль за своєчасністю сплати нарахованих сум податків в бюджет
1. Порядок ведення особових рахунків.
2. Недоїмка, порядок її визначення та джерела погашення.
3. Шляхи ліквідації податк. заборг-ті. 1. Порядок ведення особових рахун-ків.
З метою обліку нарахованих і спла-чених сум П в ДПІ щорічно відкривають-ся особові рах-ки. На діючі ПП – з початку року, на новостворені – з моменту прийняття на облік.
Особові рах-ки відкриваються на кожний вид платежу. В них вказується сума нарахов-х П, фактично сплачених та виводиться сальдо розрах-ків, т.т. переплата або недоїмка.
Записи про нарахування платежів особових рах-ках проводиться на підставі таких док-тів:
1- податк. декларацій, розрах-ків, довідок про авансові платежі, плат. повідомлень;
2- рішень начальника або заступника начальника податк. органу за актами перевірок;
3- рішень держ. комітету по контро-лю за цінами;
4- постанов держ. комітету по стан-дартизації, метрології та сертифікації.
Записи про суму фактич. відраху-вань до бюджету провод-ся на підставі таких док-тів:
1- виписок з особових рах-ків банків з додатками копій плат. доручень на перерахування коштів з рах-ку платника на рах-к бюджету;
2- копій плат. доручень відділу Оща-дбанку та повідомлень до них, якщо було приймання платежу готівкою;
3- талонів поштових переказів при сплаті П через установи зв’язку;
Подані док-ти реєструються у канце-лярії, а потім надходять у відділ обліку для проведення відпов. записів у картках особових рах-ків. 2. Недоїмка, порядок її визначення та джерела погашення.
Після закінчення встановлених стро-ків сплати відпов. платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені.
Пеня встановлена в таких розмірах:
- по податку на прибуток, ПДВ, АЗ, платежі за спец. викор-ня лісових ресур-сів, плати за ліс, за надра, за воду, відрахув-ня на геологорозвідувальні роботи, по місцевих податках – 120% облікової ставки НБУ;
- по прибутков. П з громадян – 200% ставки НБУ;
- по держ. миту – 0,2 % від сум недоїмки;
- по платі за землю - 0,3% від сум недоїмки.
За несвоєчасне зарахування плате-жів з вини установ банків, установа банків сплачує пеню за кожен день про-строчення, включ-чи день сплати у розмі-рах установлених для кожного виду платежу.
Пеня не нарахов-ся:
- на пеню;
- на адмін. штрафи.
До ПП застосовується такі заходи безспірного стягнення недоїмки:
1) списання в доход Б сум, які є на Р/р недоїмника в установі банку;
2) звернення стягення на суми, які належить одержати недоїмнику від його дебіторів;
3) звернення стягнення на суми, які виділяються ПП в порядку бюдж. фінан-ня.
У березні 1998 р. вийшов Указ Пре-зидента про підвищення відповідальності за розрахунки з Б. та цільовими фондами.
Згідно до цього Указу встанов-ся податк. застава як засіб забезпечення погашення платником податк. заборг-ті. Такою заставою є: усе майно і майнові права платника П незалежно від суми боргу.
Платник, майно якого знаход-ся у податк. заставі має право користуватися ним на свій розсуд, але відчуження тако-го майна може бути проведено лише за умови письмової згоди органів ДПА, крім товарів в обороті, що реаліз-ся за цінами не нижче звичайних.
Податк. застава припиняється з по-гашенням або з списанням податк. заборгованості у разі непогашення заборг-ті протягом 5 робочих днів.
Податк. органами м.б. прийнято рі-шення про припинення операцій на всіх рах-ках крім основного. Копія такого рішення подається до установ банку.
Стягнення недоїмки з громадян Укр. та з іноземних громадян м.б. проведено тільки за рішенням суду або за виконав-чими написами нотаріусів.
3. Шляхи ліквідації податк. заборг-ті.
Існують такі шляхи ліквідації под. заборг-ті:
1- відстрочка платежа, т.т. перене-сення сплати платежу на більш пізній термін за рішенням відповідн. фін. орга-ну;
2- розстрочка плетежу, т.т. розподіл суми платежу на декілька термінів сплати;
3- списання, т.т. анулювання под. заборг-ті.
4- реструктуризація. Є різновидом розстрочки, коли сплата платежу прово-диться рівними частками на протязі терміну визначеного закон-вом.
Відповідно до чинного закон-ва з 1998 р. передбачено реструктуризацію под. заборг-ті, що виникла станом на 31.03.97 р. шляхом сплати податків на протязі 120 неступних місяців. Реструк-туризація буде тривати 10 років.
Сплата проводиться до 15 числа ко-жного місяця. Право на рестр-цію мають ПП промисл-ті, зв’язку, транспорту, с/г та будівельного комплексів.
Реструкт-ція поширюється на такі види П.:
- ПДВ, крім ПДВ з імпорту;
- П на Пр. ПП;
- плата за землю;
- збір до держ. іновац. фонду;
- збір за спец. викор-ня природ. ре-сурсів;
- збір до фонду Чорнобиля;
- суми пені штрафних та фінан. са-нкцій нарахованих на обов’язкові платежі до пенсійного фонду і фонду соц. страх-ня. Тема № 5. Контроль податк. орга-нів за правильністю нарах-ня непря-мих податків.
1. Камеральна перев-ка декларацій по ПДВ.
2. Докумен-на перевірка правильнос-ті нарах-ня ПДВ.
3. Докум-на та камер-на перевірки правильності нарах-ня АЗ. 1. Камеральна перев-ка декларацій по ПДВ.
При камер. пер-ці декларацій по ПДВ слід враховувати, що вона склада-ється з:
- вступної частини
- 4 розділів
У вступній частині вказ-ся реквізити платника. Особлива уважно слід перевірити рядок де вказ-ся под. період платника (місяць або квартал).
При цьому необхідно знати, що по-датк. поріод, що дорівнює 1 місяцю встановлюється для платників, які за попередні 12 календар. місяців мали обсяг податкових операцій з урахув-ням ПДВ більш як 7200 неоп. мін. доходів громад.
Якщо обсяг оподат. операцій менше вказаної величини, то подат. період встанов-ся такий, що дорівнює 1 кварталу, а за бажанням платника 1 місяць.
У 1 розділі декларації вказ-ся сума податк. зобов’язань платника. При цьому необхідно звернути увагу, щоб в окремих рядках були вказані операції, оподатко-вані за ставкою 20% і за ставкою 0%.
При перевірці рядків 3 і 4 необх-но упевнитись в наявності довідок довільної форми про види операцій, що не є об’єктом опод-ня або звільнені від опод-ня. Дані вказані в зазначених рядках повинні збігатися з відпов. даними в довідці.
Особливу увагу слід звернути на пра-вильність заповнення рядка 8. В цьому рядку вказ-ся сума корегування подат. зобов’язань. Ця сума повинна збігатись з даними додатка 2, в якому навод-ся розшифровка операцій, що призвели до корегування зобов’язань.
При перевірці додатка 2 необх-но мати на увазі, що збільшення суми ПДВ може мати місце у таких випадках:
1) збільшення бази опод-ня стосовно операцій оподатк-них за ставкою 20% і які вже були зазначені у декларації попе-реднього періоду. Наприклад, контрактна вартість операцій з продажу збільшилася з будь-якої причини. Вартість тари, яка за контрактом має бути повернена, не була включена до бази опод-ня і ця тара не була повернена протягом терміну позивної давності.
2) були задекларовані, як такі що не є об’єктом опод-ня, чи такі що звільнені від опод-ня, але насправді не були такими. Наприклад, продаж товарів для інвалідів, які не включено до переліку затвердженого КМУ. Вартість товарів, які передбачалося експортувати, але не було експортовано.
Зменшення суми ПДВ може відбува-тись у таких випадках:
1) продані товари повернуто поста-чальнику, оскільки вони були поганої якості, а постачальник вже задекларував ПДВ у декларації попереднього звітного періоду;
2) поставлені товари не було оплаче-но покупцем і борг визнано безнадійним.
3) контрактна вартість операцій з продажу зменшилася з будь-якої причи-ни.
2 розділ – назив-ся податк. кредит. В ньому відображ-ся сума ПДВ по прид-баних товарах, при цьому вказ-ся не загал. обсяг придбаних товарів, а провод-ся їх розподіл за такими критеріами:
1) товари придбані з ПДВ чи без ПДВ на митній території країни чи за її межами;
2) віднос-ся товари чи ні до валових витрат в-ва або підлягають чи не підля-гають амортизації основ. фонди;
3) для яких цілей викор-ся придбані товари, а саме, для здійснення операцій, що підлягають опод-ню або операцій, які не є об’єктом опод-ня, або операцій звільнених від опод-ня.
Особливу увагу слід пред’явити рядку 16 декларації, в якому вказуються суми корегування под. кредиту.
При перевірці необх-но керуватись тим, що збільшення або зменшення под. кредиту може мати місце у таких випад-ках:
1) збільшення бази оподат-ня стосовно закупівлі товарів, за якими було надано под. кредит у поперед. період. Платник-покупець повинен сплатити додатк. вартість постачальнику і при цьому отримує право на збільшення под. кредиту.
2) збільшення под. кредиту, якщо його не було задекларовано під час закупівлі товарів, а також у випадку, коли основні фонди чи матер. активи викор-ся інтенсивніше для операцій, що підлягають опод-ню.
Зменшення – аналогічно цим 2 випа-дкам, але зменшення.
Розділ 3 – назив-ся Розрахунки з
|