Главная » Файлы » Для учня/студента » Медицина, терапія, фізіологія | [ Добавить материал ] |
[ · Скачать удаленно () ] | 05.08.2009, 21:04 |
Основоположником топографічної анатомії є геніальний російський вчений Микола Іванович Пирогов. Праці Пирогова принесли йому світову славу і змінили уяву про те, як треба, вивчати топографічну анатомію. Микола Іванович Пирогов народився в Москві у 1810 р. Початкове навчання дістав вдома. В лютому 1822р. був зарахований в пансіон Кряжова. Продовжити навчання допоміг професор медичного університету. Є.О. Мухін, добрий друг сім'ї Пирогових, він рекомендував готувати хлопця до вступу в університет. В 1824р. у віці 14 р., Пирогов вступив до університету, який закінчив у 1928р. з відзнакою. До моменту закінчення Пироговим університету за рішенням царя був організований при Дерптському університеті професорський інститут, який створили для підготовки студентів профе¬сорів, що закінчили університет успішно. Пирогов (П) старанно готувався до екзаменів, мав велике бажання вивчити фізіологію. Але такого факультету не було, і він вступив на хірургію. В Дерпті він зосереджує свою увагу не стільки на клінічній хірур-гії, як на анатомії і експериментальній хірургії. В 1829 р. Пирогов блискавично виконав дослід "Що спостеріга-ється при перев'язках великих артеріальних судин? ", Діставши за нього золоту медаль. Тема дисертації була обрана самим Пироговим: Чи є перев'язка черевної аорти при аневризмі легковиконуючим і безпечним втручан-ням? " Захист дисертації відбувся в 1832р. Досліди прово¬дились на тваринах. Якщо після перев'язки черевної аорти зробити рану на стегновій артерії, то з неї витікатиме кров .Звідки вона взялась? Після тривалого дослідження її. Довів існування додаткового або, як кажуть вчені-хірурги, колатерального кровообігу. Він запропонував 2 способи доступу до аорти: 1) черезочеревний; 2) позаочеревенний. В його праці були вказані основні питання, які мали б виникати у хірурга під час операції. 1. Яка будова і функції цього органа, що буде оперований? 2. Яке розташування цього органу відносно сусідніх? 3. В чому полягає захворювання цього органу? 4. Як діє на орган оперативне втручання? Це був голос нової оперативної хірургії — так вважали ведучі хірурги світу. Ця праця, яка. пов'язувала питання практичної хірургії з топографічною анатомією і фізіологією була настільки принциповою, новою і яскраво, що змусила заговорити про неї весь світ. Пирогов раніше за всіх хірургів почав проводити експерименти на тваринах. У цьому і його заслуга перед наукою. В травні 1833р. Пирогов вирушає до Німеччини. Продовжує надавати велику роль топографічній анатомії і оперативній хірургії. Тут Пирогов опанував хірургічну техніку, працюючи в Берлінській клініці. Він зустрів відомого хірурга Диффенбаха. Але найкращого вчителя він знайшов в Геттінгені, це був професор Лангенбек. Лангенбек навчив його точності хірургічних прийомів. “Не натискувати, а тягнути” - говорив він. – Ніж це смичок в руці хірурга! ". Він вчив слухати його мелодію кожної операції. Він показував Пирогову, як пристосувати рухи ніг і всього тіла до оперуючої руки. Наведу такий випадок із життя відомого вченого. В 1835р. Пирогов повертається в Росію. В Ризі він вперше оперує як вчитель. Старий госпітальний ординатор, який чверть віку озброєний скальпелем, сказав Пирогову " : – Ви нас навчили того, чого ні ми, ні наші вчителі не знали ". Тут він закінчив свою класичну працю. “Хірургічна анатомія артеріальних стовбурців і фіксації, за яку дістав Демидовську премію. Ця праця вперше була надрукована в 1937р. німецькою і латинською мовами. Одночасно виходить його монографія. “Про переріз аххілового сухожилля”, - це результат 4-річних дослідів на тваринах і спостережень за хворими. Ця монографія має науково-практичне значення, а саме: в рекомендації ефективного лікування клишоногості. Досліди Пирогова з перев'язкою аххілового сухожилля і результати вивчення процесів загоєння, ран сухожилля не втратив своєї цінності до цього часу. В жовтні 1840р. Пирогов став професором Петербурзької медико- хірургічної академії. В Петербурзі він займався наукою, керуючи хірургічною кліткою, читаючи лекції по оперативній хірургії, топографічній анатомії і патанатомії. Пирогов вперше поєднав викладання топографічної анатомії з оперативною хірургією, вченням про операції. Від часів Пирогова обидва предмети ( двоєдина дисципліна) викладаються на кафедрах оперативної хірургії і топографічної анатомії у вищих медичних закладах. Одночасно в Петербурзі його призначили директором інструментального заводу, де виготовлялись і вдосконалювались хірургічні інструменти. Пирогов вперше в Росії виконав операцію на щитовидній залозі, видаливши зоб. Є певні заслуги Пирогова в пластичній хірургії. Він робив пластичні операції на обличчі. Він започаткував кістково-пластичну хірургію. В 1840р. вийшла книга “Анатомічні ілюстрації людського тіла, які були призначені для лікарів судекспертів. Анатомічні досліди були базою успішного розвитку хірургії. З них Пирогов започаткував основи топографічної анатомії і оперативної хірургії”. “Топографічна анатомія ілюстрована розрізами, які здійсню-валися на заморожених тілах в трьох напрямках (друкувалися окремими випусками з поясненнями на латині 1851 - 1859років) Пирогов встановив важливі для хірургічної практики закони взаєморозташування кровоносних судин і фасцій, які формують основу топографічної анатомії, як науки. В ній Пирогов описав розташування артеріальних стовбурців і фасцій, які покриті шарами так як бачить їх хірург під час операцій. В “Топографічній анатомії”, яка представлена чотирьох тонним атласом, 212 таблицями, із зображенням 970 розтинів тіла і пояснення до них. Пирогов зібрав цінний матеріал, що характеризує взаємне розташування органів у всіх ділянках людського тіла. Великою заслугою Пирогова є те, що він використовував свій ме-тод розтинів для вивчення не тільки морфології, але і функції того чи іншого органу. Для оточнення топографії внутрішні органи Пирогов перед замо-роженням трупів наповнював шлунок і сечовий міхур водою, а кишечник повітрям. Він вводив рідини в порожнини плеври, очеревини, щоб визначити зміщення серця при плевритах, і чи зміщується положення органів черевної порожнини при асцитах. Для Пирогова топографія була найважливішою. “Анатомічне- хірургічний малюнок повинен служити тим для хірурга, що й карта для мандрівника. Пирогов назвав це “льодяною анатомією”. Він тримав труп 2-3 дні на холоді, доводив його до “щільності твердого дерева”. Потім він міг поводитись з тілом, як з деревом, не боячись попадання повітря і розпаду тканин. Він розтинав труп на такі паралельні пластини. Точність розпилів дуже висока, а товщина кожної пластини 6-8мм. Розтин робиться в 3 напрямках: поперечному, повздовж¬ньому, передньозадньому. | |
Просмотров: 324 | Загрузок: 109 | |